Сторінка
2

Відкриті та закриті акціонерні товариства

До внесення змін у ч. 2 ст. 28 Закону "Про господарські товариства" статутом закритого акціонерного товариства могли встановлюватися обмеження щодо свободи акціонера роз­поряджатися своїми акціями. До статусів закритих акціонерних товариств включалися такі види обмежень права акціонера розпоряджатися своїми акціями, як:

1) право товариства або його акціонерів на купівлю акцій цього товариства переважно перед третіми особами;

2) право товариства на обов'язковий викуп акцій у право­наступників акціонерів;

3) обов'язок акціонера отримати згоду товариства (його вищого органу) або всіх акціонерів на продаж своїх акцій;

4) заборона продажу акцій третім особам;

5) загальна заборона продажу або застави акцій [84, с. 108]. Такі положення установчих документів істотно обмежують

право акціонера розпоряджатися своїми акціями й у судовому порядку можуть бути визнані недійсними.

У Рекомендаціях ДКЦПФР вказано на неприпустимість встановлення статутами товариств та іншими внутрішніми документами будь-яких обмежень щодо розпорядження акці­онером належних йому акцій, крім об*межень, закріплених законодавчо (вважаємо, що це стосується і положень статутів, що закріплюють за товариством або акціонерами право пе­реважної купівлі акцій).

Закрите акціонерне товариство не наділене правом ви­пускати акції на пред'явника, оскільки обіг даних акцій і пов'язані з ним персональні зміни в складі учасників не можуть бути проконтрольовані. Відкрите акціонерне товариство може випускати іменні акції й акції на пред'явника.

Відкрите акціонерне товариство відрізняється від за­критого більш складним і тривалим процесом створення, пов'язаним із необхідністю поширення акцій шляхом від­критої підписки серед заздалегідь невідомого кола осіб. Процедура створення відкритого акціонерного товариства обумовлена наявністю у його складі двох різних за правовим статусом категорій учасників: засновників товариства і передплатників акцій (рядових акціонерів). Засновники відкритого акціонерного товариства — це ініціатори його утворення, шо залучають для реалізації свого проекту тимчасово вільні кошти фізичних і юридичних осіб шляхом проведення підписки на акції товариства, шо ними орга­нізується. У закритому акціонерному товаристві всі акції розподіляються серед його засновників, які після реєстрації товариства одержують статус акціонерів.

Відкрите акціонерне товариство зобов'язане публікувати свою річну фінансову звітність у порядку, визначеному Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Закрите акціонерне товариство звітності не пу­блікує.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу і внесенням змін до статуту товариства.

Вид акціонерного товариства може бути змінений на підставі рішення загальних зборів акціонерів про перетворення то­вариства, прийнятого у встановленому законом порядку. Процедура перетворення акціонерних товариств урегульована Положенням про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. №221.

Положенням визначена така послідовність дій по пе­ретворенню акціонерного товариства:

а) прийняття загальними зборами акціонерів рішення про реорганізацію шляхом перетворення, умови обміну акцій товариства, що реорганізується, на акції товариства, що створюється, рішення про емісію акцій товариства, що ство­рюється внаслідок перетворення;

б) оцінка і викуп акцій акціонерів, не згодних із проведенням перетворення;

в) обмін акцій на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій товариства, що створюється внаслідок перетворення;

г) ухвалення рішення установчими зборами товариства, що створюється шляхом перетворення, про створення товариства, затвердження статуту товариства, обрання органів управління, вирішення інших питань, пов'язаних із реорганізацією;

д) реєстрація в ДКЦПФР випуску акцій товариства, створеного шляхом перетворення;

є) обмін письмових зобов'язань на акції.

Номінальна вартість і кількість акцій акціонерного това­риства, створеного шляхом перетворення, повинна дорівнювати номінальній вартості акцій товариства на момент ухвалення рішення про реорганізацію.

У випадку перетворення акціонерного товариства (закритого у відкрите або навпаки) обов'язково повинна бути проведена перереєстрація товариства у порядку, визначеному ст. 58 Господарського кодексу України.

На практиці установчі документи акціонерного товариства, що змінює свій вид, можуть бути змінені викладенням їх у новій редакції, бо, як роз'яснює Вищий арбітражний суд України, здійснення заходів щодо перереєстрації суб'єкта підприємництва з приводу зміни ним організаційно-правової форми не тягне за собою правових наслідків у вигляді виключення його з Держав­ного реєстру України. Пункт 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України закріплює, що у разі перереєстрації суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попе­редника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника. Таким чином, при перетворенні закритого акціонерного товариства на відкрите й навпаки товариство зберігає свій ідентифікаційний код.

10.2. Загальна характеристика органів управління акціонерними товариствами

Відповідно до ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Органи юридичної особи служать для формування і вираження зовні її волі, здійснення дій правового характеру від імені юридичної особи. Органи є невід'ємною частиною юридичної особи, між юридичною особою і її органом відсутні правовідносини. Орган юридичної особи не може розглядатися як його законний представник. Дія органу завжди визнається дією самої юридичної особи. Знаходити цивільно-правові відносини представництва у відносинах юридичної особи і її органу - це дорівнює визнанню, що юридична особа вступила у відносини сама із собою.

Закон "Про господарські товариства" передбачає обов'яз­кове створення в акціонерному товаристві (як і в інших статутних товариствах) певної системи органів управління. Органами управління акціонерного товариства виступають:

> загальні збори акціонерів — вищий орган товариства;

> рада товариства (спостережна рада) — орган, що представляє інтереси акціонерів у перервах між про­веденням загальних зборів і контролює діяльність виконавчого органу;

> виконавчий орган — правління або інший орган, передбачений статутом — керує поточною діяльністю товариства, представляє товариство у відносинах із третіми особами;