Сторінка
2
До внесення змін у ч. 2 ст. 28 Закону "Про господарські товариства" статутом закритого акціонерного товариства могли встановлюватися обмеження щодо свободи акціонера розпоряджатися своїми акціями. До статусів закритих акціонерних товариств включалися такі види обмежень права акціонера розпоряджатися своїми акціями, як:
1) право товариства або його акціонерів на купівлю акцій цього товариства переважно перед третіми особами;
2) право товариства на обов'язковий викуп акцій у правонаступників акціонерів;
3) обов'язок акціонера отримати згоду товариства (його вищого органу) або всіх акціонерів на продаж своїх акцій;
4) заборона продажу акцій третім особам;
5) загальна заборона продажу або застави акцій [84, с. 108]. Такі положення установчих документів істотно обмежують
право акціонера розпоряджатися своїми акціями й у судовому порядку можуть бути визнані недійсними.
У Рекомендаціях ДКЦПФР вказано на неприпустимість встановлення статутами товариств та іншими внутрішніми документами будь-яких обмежень щодо розпорядження акціонером належних йому акцій, крім об*межень, закріплених законодавчо (вважаємо, що це стосується і положень статутів, що закріплюють за товариством або акціонерами право переважної купівлі акцій).
Закрите акціонерне товариство не наділене правом випускати акції на пред'явника, оскільки обіг даних акцій і пов'язані з ним персональні зміни в складі учасників не можуть бути проконтрольовані. Відкрите акціонерне товариство може випускати іменні акції й акції на пред'явника.
Відкрите акціонерне товариство відрізняється від закритого більш складним і тривалим процесом створення, пов'язаним із необхідністю поширення акцій шляхом відкритої підписки серед заздалегідь невідомого кола осіб. Процедура створення відкритого акціонерного товариства обумовлена наявністю у його складі двох різних за правовим статусом категорій учасників: засновників товариства і передплатників акцій (рядових акціонерів). Засновники відкритого акціонерного товариства — це ініціатори його утворення, шо залучають для реалізації свого проекту тимчасово вільні кошти фізичних і юридичних осіб шляхом проведення підписки на акції товариства, шо ними організується. У закритому акціонерному товаристві всі акції розподіляються серед його засновників, які після реєстрації товариства одержують статус акціонерів.
Відкрите акціонерне товариство зобов'язане публікувати свою річну фінансову звітність у порядку, визначеному Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Закрите акціонерне товариство звітності не публікує.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу і внесенням змін до статуту товариства.
Вид акціонерного товариства може бути змінений на підставі рішення загальних зборів акціонерів про перетворення товариства, прийнятого у встановленому законом порядку. Процедура перетворення акціонерних товариств урегульована Положенням про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. №221.
Положенням визначена така послідовність дій по перетворенню акціонерного товариства:
а) прийняття загальними зборами акціонерів рішення про реорганізацію шляхом перетворення, умови обміну акцій товариства, що реорганізується, на акції товариства, що створюється, рішення про емісію акцій товариства, що створюється внаслідок перетворення;
б) оцінка і викуп акцій акціонерів, не згодних із проведенням перетворення;
в) обмін акцій на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій товариства, що створюється внаслідок перетворення;
г) ухвалення рішення установчими зборами товариства, що створюється шляхом перетворення, про створення товариства, затвердження статуту товариства, обрання органів управління, вирішення інших питань, пов'язаних із реорганізацією;
д) реєстрація в ДКЦПФР випуску акцій товариства, створеного шляхом перетворення;
є) обмін письмових зобов'язань на акції.
Номінальна вартість і кількість акцій акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення, повинна дорівнювати номінальній вартості акцій товариства на момент ухвалення рішення про реорганізацію.
У випадку перетворення акціонерного товариства (закритого у відкрите або навпаки) обов'язково повинна бути проведена перереєстрація товариства у порядку, визначеному ст. 58 Господарського кодексу України.
На практиці установчі документи акціонерного товариства, що змінює свій вид, можуть бути змінені викладенням їх у новій редакції, бо, як роз'яснює Вищий арбітражний суд України, здійснення заходів щодо перереєстрації суб'єкта підприємництва з приводу зміни ним організаційно-правової форми не тягне за собою правових наслідків у вигляді виключення його з Державного реєстру України. Пункт 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України закріплює, що у разі перереєстрації суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника. Таким чином, при перетворенні закритого акціонерного товариства на відкрите й навпаки товариство зберігає свій ідентифікаційний код.
10.2. Загальна характеристика органів управління акціонерними товариствами
Відповідно до ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Органи юридичної особи служать для формування і вираження зовні її волі, здійснення дій правового характеру від імені юридичної особи. Органи є невід'ємною частиною юридичної особи, між юридичною особою і її органом відсутні правовідносини. Орган юридичної особи не може розглядатися як його законний представник. Дія органу завжди визнається дією самої юридичної особи. Знаходити цивільно-правові відносини представництва у відносинах юридичної особи і її органу - це дорівнює визнанню, що юридична особа вступила у відносини сама із собою.
Закон "Про господарські товариства" передбачає обов'язкове створення в акціонерному товаристві (як і в інших статутних товариствах) певної системи органів управління. Органами управління акціонерного товариства виступають:
> загальні збори акціонерів — вищий орган товариства;
> рада товариства (спостережна рада) — орган, що представляє інтереси акціонерів у перервах між проведенням загальних зборів і контролює діяльність виконавчого органу;
> виконавчий орган — правління або інший орган, передбачений статутом — керує поточною діяльністю товариства, представляє товариство у відносинах із третіми особами;