Сторінка
1

Соціально-економічна суть реформування. Законодавче, нормативне, науково-методичне та кадрове забезпечення приватизації земель. Об’єкти приватизації

ПЛАН:

1. Соціально-економічна суть реформування.

2. Законодавче, нормативне, науково-методичне та кадрове забезпечення приватизації земель.

3. Об’єкти приватизації.

1. Соціально-економічна суть реформування

Реформування підприємства - багатопланове поняття, яке передбачає комплекс взаємопов’язаних перетворень (організаційно-економічних, правових, технічних, соціальних тощо), спрямованих на зміну структури підприємства, форм власності на засоби виробництва, організаційно-правового механізму господарювання, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, підвищення ефективності виробництва.

На практиці намітилися такі основні шляхи реформування організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві:

- реорганізація колгоспів і радгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства з персоніфікацією власності на майно і землю;

- реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств у господарські товариства та приватні підприємства;

- реструктуризація колективних і державних підприємств у сільськогосподарські кооперативи;

- формування приватно-орендних підприємств, тобто господарських товариств, приватних підприємств та селянських (фермерських) господарств, які діють на основі оренди майна і землі, отриманих членами реструктуризованих КСП в рахунок майнових і земельних паїв при виході з КСП;

Всі наведені варіанти застосовуються в Україні.

Метою реформування є формування організаційно-правових структур, здатних в поєднанні з вирішенням макроекономічних проблем забезпечити високий рівень розвитку, який відповідав би інтересам селян, сільськогосподарських підприємств та зростаючим потребам країни в продукції сільського господарства. Крім того, призначення реформування полягає в формуванні на селі реальних, ефективно діючих власників і господарів, забезпеченні матеріального добробуту та значно вищого рівня життя його мешканців.

Визначальним у реформуванні є якомога повніше врахування і задоволення індивідуальних інтересів членів (працівників) підприємства незалежно від того, яку форму господарювання і який спосіб життя вони обирають, і забезпечення на цій основі їх інтересів. Відповідно до цього мета реформування полягає в:

- гарантуванні членам підприємства вільного вибору найбільш прийнятної для кожного форми господарювання;

- створенні передумов для розвитку сформованих у процесі реформування нових формувань, прийнятних для конкретних умов;

- утвердженні приватної власності членів підприємств на землю та майно КСП та гарантуванні їм вільного розпорядження ними;

- сприянні становленню на селі різноукладності, підприємництва і конкуренції;

- створенні в результаті реформування вільних (у межах чинного законодавства) у своїх діях власників і господарів;

- формуванні на селі соціально-економічної і соціально-психологічної ситуації, яка б узгоджувалась з інтересами кожного селянина зокрема і сільськогосподарського підприємства в цілому.

Правова основа реформування. Реформування грунтується на сукупності законодавчих і нормативно-правових актів та положень, що регулюють відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві, а також організаційно-правові процедури та механізми реформування підприємств.

Визначальною серед них є Конституція України, насамперед у частині гарантування права власності на землю і непорушності права приватної власності.

Реформування здійснюється з дотриманням вимог Законів України „Про власність”, „Про форми власності на землю”, „Про підприємства в Україні”, „Про підприємництво”, „Про господарські товариства”, „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, „Про селянське (фермерське) господарство”, Постанов Верховної Ради України „Про земельну реформу”, „Про оренду землі”, „Про прискорення земельної реформи і приватизації землі”, Земельного та Цивільного кодексів України, Указів Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”, „Про порядок паювання земель, передавання в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.

Підстава для реформування. Реформування здійснюється на основі рішення загальних зборів або зборів уповноважених КСП. Рішення про реформування набуває чинності за умови присутності на зборах не менше трьох четвертих членів КСП і якщо за нього проголосувало не менше трьох четвертих присутніх на зборах (якщо інше не передбачено статутом).

2. Законодавче, нормативне, науково-методичне та кадрове забезпечення приватизації

Важливою складовою формування в Україні засад ринкової економіки є приватизація земель. Вона спрямована на розширення сфери застосування інституту приватної власності на землю як важливого чинника формування приватного сектора в усіх галузях економіки держави.

Приватизація земель являє собою сукупність здійснюваних суб'єктами приватизації дій та заходів, спрямованих на трансформацію форми власності земель, при якій відбувається перехід земельних ділянок з публічної (суспільної) власності, суб'єктами якої є держава та територіальні громади, у приватну власність фізичних та юридичних осіб. Приватизацію земель розглядають у широкому і вузькому аспектах. Під приватизацією земель у широкому аспекті розуміють будь-який перехід права власності на земельні ділянки від держави чи територіальної громади до громадянина чи приватної юридичної особи (наприклад, продаж вільної від забудови земельної ділянки, яка перебуває у державній чи комунальній власності, приватному підприємству для здійснення підприємницької діяльності).

Приватизація земель у вузькому розумінні полягає лише у переході права власності на земельні ділянки від держави чи територіальної громади до громадянина чи приватної юридичної особи, які володіють ними на праві користування. У цьому разі передача земельних ділянок від держави чи територіальної громади до громадянина чи юридичної особи не відбувається, оскільки вони були наданні в користування до початку приватизації землі в країні.

Приватизація землі у вузькому розумінні розпочалася в Україні з введенням у дію 15 травня 1992 р. Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 р. Особливістю приватизації земель в Україні є те, що вона є складовою земельної реформи. 18 грудня 1990 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про земельну реформу», якою всі землі країни було оголошено об'єктом земельної реформи.