Сторінка
1

Класифікація торгових вагівниць та вимоги до них

Вагівниця - це вимірювальний прилад, який призначений для визначення маси товарів. Вагівниці, які використовують у торгівлі класифікують за певними ознаками.

1. За місцем та способом встановлення - настільні, пересувні, стаціонарні.

До настільних відносяться вагівниці настільні звичайні, за­криті, циферблатні, лоткові та електронні. їх встановлюють на при­лавку, робочому столі та застосовують для зважування в границях від 20 г до 20 кг в магазинах, для попереднього фасування і відпус­кання товарів покупцям.

Для точного визначення ваги дорогоцінних каменів та металів застосовують настільні лабораторні технічні вагівниці 1-го класу.

До пересувних відносяться платформові вагівниці, які при­значені для зважування великих вантажів. Встановлюють їх на підлозі, а у випадку необхідності пересувають їх до місця прийому та відпускання товарів.

Стаціонарні вагівниці встановлюють на постійному місці в спеціальних поглибленнях. Платформа повинна бути на рівні підло­ги, що забезпечує процес зважування.

Пересувні та стаціонарні вагівниці називають товарними. До стаціонарних відносяться також автомобільні та вагонні вагівниці.

2. За видом вказівного (лічильного) пристрою розрізняють: вагівниці гирні, шкальні, шкально-гирні, циферблатні та цифрові електронні.

На гирних вагівницях масу зваженого товару визначають, підраховуючи вагу гир; на шкальних - додають значення шкали за місцем розміщення пересувних вмонтованих гир; на шкально-гир-них за значенням гир, розміщених на гиротримачі, і шкалі коро­мисла, за якою для досягнення рівноваги пересувається рухома гиря; на циферблатних вагівницях - за шкалою визначають масу товару при зважуванні в границях вагівниці; на електронних вагівницях при розміщенні товару на вантажопіднімальному пристрої на циф­ровому табло загоряються цифри, які показують ціну одного кіло­грама, його вагу й вартість.

3. За видом відліку показань зважування розрізняють вагів­ниці з візуальним відліком та з докуметальною регістрацією. При візуальному відліку робітник підраховує показання з табло, цифер­блата, шкали або підраховує масу гир. На вагівницях із докумен­тальною регістрацією значення ваги та вартості товару друкують на чеках та стрічках.

4. За способом зняття показань вагівниці бувають з місцевим (робітник знаходиться біля вагівниці) та дистанційним (робітник знаходиться на відстані) способами зняття показань.

5. За принципом дії вони бувають важільними та електронними. В торгівлі більше використовують важільні вагівниці. Важіль - це твердий стержень, який має точку опори і точку прикладення сили. Важелі бувають рівноплечими та нерівноплечими. У рівно­плечого важеля точки прикладення сил знаходяться на рівній відстані від точки опори.

Для досягнення рівноваги на обидва плеча необхідно подіяти однаковою масою гир та вантажу. У нерівномірного важеля точка опори прикладення сил знаходиться на рівній відстані від точки опори. Співвідношення малого та великого плеча важеля може бути 1:2; 1:4; 1:5, 1:10 тощо. Щоб наступила рівновага, необхідно на обидва плеча подіяти масою вантажу, оберненопропорційною дов­жині плечей.

Сучасні важільні вагівниці, які застосовуються в торгівлі, ма­ють більш складну конструкцію. Замість простого коромисла за­стосовують систему важелів - важільний механізм. Для зручності експлуатації вагівниці мають вантажоприймальний та вказівний пристрої; пристрої для встановлення та регулювання. Всі частини вагівниці змонтовані на загальній основі - корпусі, конструкція якого залежить від типу, галузі використання вагівниць.

Робота електронних вагівниць основана на принципі автома­тичного перетворення зусилля від зважуючого товару через силовимірювальний датчик в електричні сигнали, які поступають в елект­ронний блок. Із електронного блоку інформація вводиться на блок індикації та блок виводу інформації. На цифровому табло загоря­ються цифри, які показують вартість, масу, ціну.

Для характеристики основних технічних та експлуатаційних даних кожному типу і кожній моделі вагівниць присвоєне буквено-цифрове позначення:

- вид платформового пристрою: Р - важільно-механічний;

- спосіб встановлення вагівниць на місці експлуатації: Н -настільні, П - пересувні, С - стаціонарні;

- тип вказівного лічильного пристрою: Г - гирно-коромисловий, III - шкально-коромисловий, Ц - циферблатний;

- галузь використання : А — автомобільні, В - вагонні;

- вид відліку та спосіб зняття показань зважування: 1 - візу­альний, 2 - документальна регістрація, 3 - місцевий, 4 - дистан­ційний.

Наприклад, РН-10Ц13 - вагівниці важільні, настільні, з най­більшою границею зважування 10 кг, циферблатні, з візуальним відліком та місцевим способом зняття показань зважування.

ВНЗ-10 - вагівниця настільна, звичайна, з найбільшою грани­цею зважування 10 кг.

ВНЗ-5 - вагівниця настільна закритого типу, з найбільшою межею зважування 5 кг.

ВЦЛ-1 ОМ - вагівниця циферблатна, лоткова, з границею зва­жування 10 кг, модернізована.

РП-500Ш13 - вагівниця важільна, пересувна, з найбільшою гра­ницею зважування 600 кг, шкальна, з візуальним відліком та знят­тям показань.

До ваговимірювальних приладів ставлять вимоги - метро­логічні, торгово-експлуатаційні та санітарно-гігієнічні.

Метрологічні вимоги: