Сторінка
12

Відкриті та закриті акціонерні товариства

Статутом або іншим нормативним актом товариства має бути визначений кворум спостережної ради і порядок прийняття нею рішення. Доцільно встановити, що спостережна рада повноважна приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менше ніж 2/3 її членів. Кожен член спостережної ради має під час голосування один голос. Рішення можуть прийматися простою більшістю присутніх членів спостережної ради товариства. У разі рівного розподілу голосів голосу голови спостережної ради товариства надається перевага. Члени спостережної ради товариства, що не згодні з рішенням спостережної ради товариства, можуть висловити окрему думку, що заноситься до протоколу. Голосування звичайно є відкритим.

Секретар спостережної ради веде книгу протоколів засідань спостережної ради товариства.

Протокол засідання спостережної ради підписується головою (заступником голови) і секретарем спостережної ради товариства.

Книга протоколів або завірені виписки з неї повинні бути в будь-який час надані для ознайомлення будь-кому з членів спостережної ради товариства, правлінню товариства, загальним зборам акціонерів товариства або акціонерам у порядку, встановленому внутрішніми нормативними актами товариства.

Крім сесійного порядку роботи, спостережна рада може створювати постійні або тимчасові комітети для вивчення певних питань. Комітети не приймають будь-яких рішень управ­лінського характеру, але подають спостережній раді свої висновки шодо тих або інших питань на підставі аналізу зібраної інформації.

Члени спостережної ради товариства несуть персональну відповідальність за виконання рішень загальних зборів акці­онерів, якщо вони не суперечать чинному законодавству і статуту товариства.

Для надання акціонерам можливості оцінити діяльність не лише ради в цілому, а й кожного з її членів, у звіті ради підлягають розкриттю інформація про діяльність ради та відомості про активність кожного з її членів, відвідування ними засідань ради тошо.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі при­ватизації та корпоратизації

Правовий статус спостережних рад товариств, що виникли в процесі приватизації або корпоратизації, визначається:

> Положенням про спостережну раду, затвердженим постановою КМУ від 19.07.1993 р. № 556 {регулює створення спостережної ради в товариствах, що виникли внаслідок корпоратизації).

> 1 нструктивним листом Фонду державного майна України

(ФДМУ) "Про порядок створення і затвердження спостережних рад в акціонерних товариствах, створених в процесі приватизації" від 21.04.1998 р. № 10-17-4149.

> Положенням про спостережну раду відкритого ак­ціонерного товариства, рекомендованим для ви­користання в акціонерних товариствах, що виникли у процесах приватизації, розпорядженням ФДМУ від 05.05.1996 р. №71 -р.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі при­ватизації, складається з представників органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, пред­ставника Антимонопольного комітету для підприємств — монополістів.

Спостережна рада товариств, що виникли в процесі корпо­ратизації, формується з представників засновника та інших акціонерів, уповноважених представників банківської установи, яка обслуговує товариство, трудового-колективу та органу приватизації. До її складу можуть входити також представники інших органів та організацій. До складу спостережної ради підприємств-монополістів може включатися представник Антимонопольного комітету.

Такий особливий склад спостережної ради зберігається до моменту проведення перших загальних зборів товариства, акції якого були приватизовані (тобто відчужені недержавним юридичним та фізичним особам). На цих зборах акціонерами обирається нова спостережна рада у порядку, встановленому Законом "Про господарські товариства".

Голова спостережної ради акціонерного товариства для тих відкритих акціонерних товариств, в яких за державою за­кріплюється 50 і більше відсотків акцій, обирається загальними зборами з числа представників ФДМУ чи органу управління, якому передані функції управління за Генеральною угодою, укладеною з ФДМУ [84, с. 205].

У товариствах, де державі належить понад 25 % акцій, представник держави особисто входить до складу спостережної ради товариства (або очолює її).

Державні службовці, що виконують обов'язки голови або членів спостережної ради акціонерного товариства, не повинні отримувати плату за виконання своїх обов'язків.

10.5. Правління акціонерного товариства

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону "Про господарські товариства" виконавчим органом товариства може бути правління або інший орган, передбачений статутом. Функції виконавчого органу можуть виконуватися колегіальним органом (він може називатися правлінням, радою директорів, виконавчою дирекцією й ін.) або одноособово директором, президентом, керуючим та ін. Можлива ситуація, коли функції виконавчого органу покладаються на спостережну раду (в товариствах, кількість учасників яких не перевищує 50). При визначенні структури органів управління акціонерного товариства потрібно враховувати, що в товаристві може бути лише один виконавчий орган.

Правління є виконавчо-розпорядчим органом акціонерного товариства і здійснює оперативне керівництво всією діяльністю товариства. Правління є підзвітним загальним зборам акціонерів, а також спостережній раді й організує виконання їх рішень.

У своїй діяльності правління керується чинним законо­давством України, статутом товариства, Положенням про правління акціонерного товариства (якщо таке Положення затверджене рішенням загальних зборів акціонерів), іншими нормативними актами товариства і рішеннями, прийнятими загальними зборами акціонерів і спостережною радою акці­онерного товариства.

Формування правління

Правління обирається загальними зборами акціонерів. Функції щодо формування правління можуть передаватися спостережній раді. Іноді загальними зборами або спостережною радою обирається тільки голова правління, який потім са­мостійно призначає членів правління. Порядок обрання членів правління, кількісний склад цього органу і термін повноважень мають бути визначені в статуті або іншому нормативному акті товариства. До складу правління звичайно включаються:

а) голова правління;

б) перший заступник голови правління;

в) заступники голови правління;

г) члени правління;

д) секретар правління.

За рішенням голови правління його перший заступник і заступники можуть бути розподілені по різних напрямках діяльності (фінанси, виробництво, правове забезпечення діяльності товариства, маркетинг та ін.). До складу правління можуть включатися керівники структурних підрозділів, дочірніх підприємств.

Право висувати кандидатів у члени правління за загальним правилом мають:

• акціонери;

• органи управління товариством;

• трудовий колектив.

Чинне законодавство не забороняє самовисування канди­датів у члени правління (подібні обмеження можуть бути включені до статуту або іншого нормативного акта товариства).