Сторінка
10
У своїй діяльності спостережна рада керується чинним законодавством України, статутом товариства, положенням про спостережну раду акціонерного товариства (якщо даний нормативний акт затверджений рішенням загальних зборів акціонерів), іншими внутрішніми нормативними актами і рішеннями, прийнятими загальними зборами акціонерів.
Формування спостережної ради
Спостережна рада обов'язково створюється в акціонерних товариствах, що налічують понад 50 акціонерів, а також у відкритих акціонерних товариствах, що виникли в процесі приватизації або корпоратизації.
Спостережна рада акціонерного товариства обирається загальними зборами акціонерів із числа акціонерів у кількості і на строк, визначений статутом або іншим внутрішнім нормативним актом товариства.
Чинним законодавством не передбачено обов'язкової кількості членів спостережної ради. Ця цифра залежить від кількості акціонерів в акціонерному товаристві та обсягу повноважень, що надаються спостережній раді. За будь-яких обставин рекомендується встановлювати непарну кількість членів спостережної ради та фіксувати її в статуті товариства.
Статутом або іншим нормативним актом товариства мають бути визначені процедура висування кандидатів і вимоги до них. Правом висування осіб у члени спостережної ради звичайно наділяються акціонери товариства та його органи управління. Закон не забороняє самовисування осіб кандидатами в члени спостережної ради (обмеження щодо самовисування кандидатів можуть включатися у внутрішні документи товариства).
Загальні збори акціонерів можуть визначати вимоги до членів ради: наявність відповідної освіти та стажу роботи, знань у галузі бухгалтерського обліку та фінансів, досвіду у сфері бізнесу або управління, знань галузі, в якій працює підприємство, досвіду стратегічного планування тощо.
Товариство може вважати проходження навчання з питань фондового ринку та корпоративного управління як перевагу одних кандидатів у члени ради перед іншими або стимулювати проходження такого навчання протягом строку перебування осіб на посадах у раді.
Акціонери повинні мати достатній обсяг інформації для ухвалення рішення про обрання особи членом спостережної ради.
Щодо фізичних осіб — кандидатів у члени ради повинна даватися така інформація:
а) прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса кандидата;
б) освіта, фах, досвід роботи;
в) останнє місце роботи;
г) кількість акцій даного товариства, які належать кожному кандидату;
д) інформація про наявність судової заборони займатися певними видами діяльності або займати певні посади;
є) інформація про наявність непогашених судимостей за
розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини;
е) інформація про наявність конфлікту інтересів (відомості про одночасне перебування посадовою особою в інших підприємствах, про професійні та/або персональні зв'язки кандидатів з даним акціонерним товариством). Для заміни членів спостережної ради товариства, що вибули або не мають можливості з тих чи інших причин виконувати обов'язки членів спостережної ради, загальними зборами акціонерів, крім чинних членів спостережної ради, можуть бути обрані також кандидати в члени спостережної ради з числа акціонерів (число кандидатів визначається залежно від кількості членів спостережної ради) - резервний склад. Кандидати обираються на строк повноважень спостережної ради товариства. Кандидат, що заміняє вибулого члена спостережної ради, підлягає затвердженню на цій посаді черговими загальними зборами акціонерів. Якщо є кілька кандидатів, то має бути проведене голосування по кожній із кандидатур, і особа, що набрала найбільшу кількість голосів, вважається обраною. Строк повноважень кандидата закінчується разом із строком повноважень складу спостережної ради товариства.
Член спостережної ради товариства не може бути одночасно членом правління або ревізійної комісії.
У статуті або іншому нормативному акті-товариства можуть встановлюватися обмеження щодо можливості повторного обрання особи до складу спостережної ради.
Членами спостережної ради можуть бути юридичні особи. У такому випадку керівник юридичної особи або сам виконує функції члена спостережної ради, або видає іншій особі відповідне доручення. Юридична особа може замінити свого представника в будь-який час. Для ефективності діяльності юридичної особи як члена спостережної ради бажано призначати його представником ту ж саму особу. Статутом або іншим нормативним актом не може встановлюватися заборона на обрання юридичної особи як члена спостережної ради, оскільки така заборона порушує закріплене законом право акціонера на управління.
Для забезпечення того, щоб склад спостережної ради максимально відображав склад акціонерів, під час висунення кандидатів до складу ради товариствам доцільно забезпечувати обов'язкове представництво акціонерів, що володіють певним відсотком акцій (10—20 відсотків залежно від кількісного складу ради).
Практика включення до спостережної ради кількох представників від одного акціонера (така вимога часто висувається акціонерами зі значним пакетом акцій) є протизаконною. Кожен з акціонерів може або особисто входити до складу спостережної ради, або призначити представника для реалізації своїх прав, але тільки одного.
Відносини з членами спостережної ради можуть оформлятися за допомогою трудового або цивільно-правового договору, що укладається на підставі рішення загальних зборів акціонерів про обрання особи членом спостережної ради. Розміри і порядок одержання членами спостережної ради товариства плати за виконання своїх обов'язків установлюються загальними зборами акціонерів з урахуванням норм чинного законодавства. Якщо членом спостережної ради обрана юридична особа, то з нею укладається договір, на підставі якого на поточний рахунок цієї юридичної особи перераховується оплата за виконання нею своїх обов'язків.
Інші реферати на тему «Підприємництво»:
Види господарських товариств. Договір поставки. Суб’єкт банкрутства
Характеристика теорій виникнення держави і права, загальні закономірності виникнення держави і права
Видатні підприємці. Шлях до успіху
Приватизація—як форма реорганізації. Методи приватизації, законодавче регулювання та стан приватизації в Україні. Основні напрямки реструктуризації організаційних структур на підприємствах
Інноваційний розвиток підприємства: сутність поняття, принципи оцінювання і регулювання