Сторінка
1

Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо сутності та історичних аспектів фінансового планування підприємств

Планування було прерогативою командно-адміністративної сис­теми. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у ви­явленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюд­жет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Над­мірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаб­лювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негатив­но позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності під­приємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Міністерства, які вважали підприємства своєю власністю, займа­лися перерозподілом їхніх доходів та прибутків. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих під­приємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відпові­дальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої ре­зультативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємс­тва. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові прин­ципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвит­ку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємст­ва вже не одержують директивних вказівок «зверху». Державне замов­лення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одноча­сно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з мате­ріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового викорис­тання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підпри­ємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпе­чення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємства є важливим перспективне, поточне та оперативне фінансове планування. Фінансове планування дає можливість забезпечення розширеного круговороту фінансово-господарської діяльності, підвищення ефективності використання ресурсів підприємства, забезпечення платоспроможності підприємства тощо.

Отже, фінансове планування - це процес підрахунку величини фінансових ресурсів за джерелами їх формування відповідно до планових виробничих програм та за напрямками їх використання у плановому році. Основною метою фінансового планування є цілеспрямоване забезпечення процесу виробництва та реалізації продукції необхідними фінансовими ресурсами.

Виходячи з мети завданнями фінансового планування на підприємстві є:

§ забезпечення усіх видів діяльності підприємства (основної, фінансової та інвестиційної) необхідними фінансовими ресурсами;

§ визначення напрямків ефективного інвестування капіталу підприємства та оцінка його дохідності,

§ виявлення та мобілізація резервів підприємства, що створюються на основі найбільш ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

§ налагодження фінансових відносин з різноманітними контрагентами підприємства з метою їх раціоналізації;

§ здійснення контролю за ефективністю формування та використання фінансових;

§ ресурсів підприємстваж

Значення фінансового планування розкривається у в процесі отримання необхідних відповідей на нагальні у господарській діяльності питання.

Такими питаннями є:

§ які джерела отримання грошових коштів підприємством;

§ яка величина цих коштів;

§ яка забезпеченість планових виробничих програм підприємства відповідними ресурсами;

§ яка величина податкових та інших зобов'язань підприємства має бути погашена у плановому періоді;

§ який порядок розподілу чистого прибутку підприємства, тощо.

Характер та зміст фінансового планування визначаються його принципами. До яких можна віднести:

§ принцип фінансового співвідношення строків - отримання та використання засобів повинно здійснюватися у встановлені строки;

§ принцип платоспроможності - планування грошових коштів повинно забезпечувати постійну платоспроможність підприємства;

§ принцип рентабельності капіталовкладень - для фінансування капіталовкладень необхідно вибрати найбільш дешеві джерела;

§ принцип збалансованості ризиків - найбільш ризикові інвестиційні проекти необхідно фінансувати за рахунок власних фінансових ресурсів;

§ принцип пристосовування до потреб ринку - є важливим врахування кон'юнктури ринку і залежність підприємства від кредитних ресурсів;

§ принцип граничної рентабельності - е необхідність вибору тих капіталовкладень, які забезпечують максимальну (граничну) рентабельність.

Відображення руху фінансових ресурсів підприємства, які формуються на ньому або надходять зовні та використовуються ним для задоволення потреб своєї господарської діяльності, здійснюється у фінансовому плані підприємства. Існує багато різновидів фінансових планів, до яких відносяться: баланс доходів та видатків, інвестиційний план, план розподілу чистого прибутку, платіжний календар, кредитний план, план руху грошових коштів за видами діяльності тощо.

Найбільш застосованим з видів фінансових планів є баланс доходів та видатків, який може складатися з трьох розділів:

1. доходи та надходження коштів, в якому згруповані усі джерела надходжень фінансових ресурсів;

2. видатки та відрахування коштів, в якому згруповані всі видатки, джерела фінансування яких визначені у першому та третьому (четвертому) розділах;

3. кредитні взаємовідносини з банками, відображає отримання (сплату) довготермінових кредитів на капіталовкладення, а також сплату відсотків за цими