Сторінка
1

Функція постачання в логістичній системі металургійного підприємства

Сучасна концепція керування й розвиток ринку вимагають створення ефективних товаропровідних систем, що виключають непродуктивні операції, мінімізують видаток матеріальних, трудових і фінансових ресурсів по всьому ланцюзі поставок від постачальника до споживача.

Необхідно застосовувати методики в сфері організації матеріально-технічного постачання, виробництва й розподіли з врахуванням передового національного й закордонного досвіду, які дозволять помітно скоротити видатки на виробництво, вартість продукції, зменшити потребу в зовнішніх джерелах фінансування.

У зв’язку зі специфічними особливостями металургійних виробничих процесів логістична інфраструктура - внутрішньозаводський транспорт (залізничний, авто, спецавтотранспорт для технологічних перевезень) і топологія складського господарства відіграє найважливішу роль у виробництві, безпосередньо впливаючи на хід виконання виробничої програми й собівартість готової продукції.

Особливості логістичної системи металургійного підприємства обумовлені:

- наявністю потужних вантажопотоків масових і до того ж важких вантажів (залізна й марганцева руда, агломерат, залізний лом, вапняк, кам’яне вугілля, вогнетриви, злитки, прокат);

- більших і постійних потоків специфічних вантажів;

- досить більшими відстанями перевезень;

- різноманіттям використовуваних видів транспорту (типи рухомого складу й вантажного автотранспорту);

- розкиданістю й більшою кількістю цехів і складів (кілька десятків), що характеризуються наявністю різноманітних підйомно-транспортних устроїв і допоміжного устаткування для обробки й переміщення тарно-штучних і сипучих вантажів.

Для забезпечення збалансованого розвитку металургійного підприємства життєво важливо вчасно виявляти й ліквідувати логістичні проблеми, тому що стаючи «вузьким місцем», вони починають стримувати розвиток виробництва, акумулюють у собі істотні витрати й негативно впливають на своєчасність відвантаження готової продукції клієнтам.

Реалізація цільових організаційно-технологічних заходів в області керування постачанням (керування запасами й закупівлями, транспортно-складським обслуговуванням) спричинять скорочення більше 10% загальних витрат у системі постачання (від поточного рівня).

Економія досягається за рахунок:

- зниження рівня товарних запасів до обґрунтованого оптимального рівня (вивільнення «заморожених» фінансових коштів) з одночасним підвищенням ритмічності відвантажень;

- зниження питомих транспортних видатків на залізничний транспорт (штрафів і платежів за користування вагонами, ПММ, палива для локомотивного парку й ін.);

- оптимізації використання ресурсів складського й автотранспортного господарства;

- підвищення погодженості дій постачальників, підрозділів виробництва, постачання, збуту й транспортно-експедиторських компаній;

- скорочення часу від замовлення до поставки.

Завдання вдосконалювання системи постачання металургійного підприємства ускладнені величезним переліком номенклатурних позицій (кілька десятків тисяч) з різними умовами поставок, зберігання й транспортування. По кожному найменуванню необхідно провадити закупівлі, взаємодіючи в цілому із сотнями постачальників, попередньо обґрунтовуючи оптимальний рівень запасів і розраховуючи графіки поставок, забезпечувати необхідні умови зберігання, оперативне і якісне приймання й видачу зі складів, укладаючись при цьому в нормативи економічної ефективності.

На даний момент більше 55% всіх бюджетних витрат промислових підприємств пов’язане з видатками в сфері постачання. Для порівняння, на машинобудівних підприємствах частка закупівель і логістики поставок у собівартості продукції - не перевищує 60%, хоча машинобудівники закуповують вузли й комлектующі з високою доданою вартістю, а на металургійних комбінатах - більше 50%. При цьому в металургії випереджальними темпами ростуть транспортно-заготівельні видатки.

Сьогодні практично неможливо заперечити важливе значення інформатизації й автоматизації підприємства. Ціль автоматизації - істотне підвищення результативності діяльності підрозділів підприємства при тім же (або меншому) кількості персоналу за рахунок підвищення якості й прискорення процедур прийняття рішень/погоджень, зменшення впливу людського фактору й кількості помилок, мінімізації паперового документообігу й операцій повторного уведення інформації. Але недостатньо просто придбати сучасну інформаційну систему, немаловажну роль займає процес впровадження. Для успішного впровадження інформаційної системи й скорочення строку повернення інвестицій, насамперед, необхідно сформувати функціональні вимоги й розробити технічне завдання на автоматизацію. Однак ці роботи варто виконувати після розробки бізнес-рішень по ліквідації непродуктивних операцій, зайвого документообігу, спрощення процедур прийняття рішень, розробки алгоритмів оптимального керування матеріалопотіком і координації дій, а також після аналізу й адекватного розподілу функцій, повноважень і відповідальності між учасниками процесу постачання.

У противному випадку, система постачання ускладнюється, зростають витрати на впровадження й супровід, зростають ризики невдалого впровадження, але навіть у випадку завершення впровадження, інформаційна система буде підтримувати зайві операції й непродуктивні способи робіт.

Це говорить про істотний потенціал скорочення витрат, схованих у сфері постачання й системі логістики в цілому, що тягне можливість і необхідність розробки й реалізації коротко- і середньострокових заходів щодо зниження витрат у сфері постачання. Ці міри повинні носити не непрямий характер (удосконалювання обліково-контрольних процедур, інформатизація й т.п.), а цілеспрямовано вирішувати проблеми, що стримують розвиток системи постачання в цілому.

Після визначення існуючих проблем на підприємстві необхідно вибудувати стратегію їхнього рішення, для того щоб мінімальними витратами досягти максимального економічного ефекту.

Литература:

1. Ламнерт М. Логистика - западная концепция // М. Ламнерт.- М.: ИКЦ Альфа, 2001.-306 с.