Сторінка
8
Отож, зі зміною суспільно-політичного, економічного становища Галичини у І880-1939рр., набуває бурхливого розвитку культурно-мистецький процес. Провідна роль у цьому розвитку належить різноманітним громадським, освітнім та. культурним об'єднанням . товариствам "Просвіта", "Січ", "Сокіл". На цей час припадає заснування перших мистецько-промислових шкіл на Станіславщині, як і по всій Галичині, які давали висококваліфіковану освіту у галузях деревообробництва, ткацтва, гончарства та ін. Зародження та розвиток виставкової діяльності стимулювали процес культивування та збирання виробів народного мистецтва, що у свою чергу сприяло створенню перших на території області музеїв та приватних збірок, а також сприяло появі перших теоретичних досліджень про народні промисли Галичини. Єдиним мистецьким об'єднанням образотворчих митців у Станіславі стало об'єднання “Оріон”, яке з 1933 по 1938 роки проводило виставки творів образотворчого мистецтва.
Примітним також є те, що а даний період з'являються потужні творчі скли, які. часто повертаючись до рідної землі після навчання в провідних вищих навчальних закладах країн Європи, несли нові здобутки у різних галузях, поширювали новітні ідеї та досягнення світової науки, культури та. мистецтва, на теренах рідного краю, особливо в даний період спричинились до .мистецького розвою Станіславщини митці Я.Пстрак та О.Р.Сорохтей. Уже заявив яро себе проведенням персональних виставок у Коломиї та Снятині Я.Лукавецький (1936). Всі ці здобутки заклали основу для подальшого культурно-духовного та мистецького розвитку Прикарпатського регіону.
Зародження жанру натюрморту в мистецтві Західної України
Активні мистецькі процеси відбувалися в перші десятиліття XX століття і в Західній Україні. Вони вплинули на формування своєрідної національної школи, особливості якої позначилися і на розвитку жанру натюрморту.
Процес проникнення авангардного мистецтва у львівське середовище митців виглядав закономірно і відзначався розмаїттям представлених тут напрямків, що були нерідко альтернативні стосовно один одного. Знайомство з експресіонізмом, участь молоді у русі формістів, організація П.Ковжуном гуртка діячів українського мистецтва, навчання в європейських академіях мистецтв і студіях Парижа, у Архипенка в Берліні, симпатії до передових мистецьких рухів, організація об'єднання "Артес" і товариства Асоціації Незалежних Українських Митців (АНУМ), безпосередні контакти з французькими митцями - все це промовисто свідчить про рішучий прорив у Львові периферійного герметизму, знайомство молоді з авангардними процесами Європи і активну участь цієї молоді у формуванні і популяризації нових пластичних ідей.
Офіційна пропаганда, преса характеризували цей рух як "лівий", "пробільшовицький", не усвідомлюючи того, що настроєність на мистецьку революцію лівої інтелігенції Радянської України йшла в супереч з набираючою сили ідеологією, націленою на академічне мистецтво в дусі соціалістичного реалізму.[1]
Одним із родоначальників власне західноукраїнського натюрмортного живопису в національному мистецтві цього періоду, був Олекса Новаківський. Свій бурхливий темперамент, безмежне захоплення всім сущим на землі він втілює в сміливих за колористичним рішенням і синтезованою формою натюрмортах з квітами - "Рожі", "Гвоздики по заході сонця", "Весняні квіти", "Соняшники" (усі 1910р.). Художник до цього мотиву звертався протягом усього творчого життя. В його натюрмортах кожна квітка наділена власним виразом. Для О.Новаківського квіти стали тим об'єктом, з яким пов'язана вдячна можливість користуватися лише живописними засобами, повністю віддатися стихії живопису. В наслідок цього О.Новакіський перший в західноукраїнському малярстві почав робити те, що О.Мурашко - в живописі Східної України, а саме - моделювати форму одним лише кольором без застосування світлотіні. Якщо раніше художники писали предмети локальними кольорами, домагаючись чіткості їхніх форм за допомогою світлотіньових градацій, то О.Новаківський писав форму предметів безпосередньо фарбами різних відтінків. Зливаючись оптично на певній відстані у фокусі зору глядача, вони надають зображеному предметові природного кольорового звучання. При цьому колір стає також основним джерелом емоційного впливу картини. Вдало знайдені дзвінкі гармонійні кольорові сполучення в поєднанні з широкою вільною манерою письма, а іноді і з енергійною, підкреслено експресивною контурною лінією, і визначають стилістичну неповторність творів Олекси Новаківського, а також і численних його натюрмортів. В творчості львівського художника не тільки життєстверджуючі, оптимістичні за звучанням натюрморти. Пізніше, за інших умов, вони набувають зовсім іншого змістового навантаження і, звичайно, іншого трактування. Вони велично-парадні, подібні до панно, декоративно трактовані з ірраціональним колоритом, якого не існує в природі. Ці натюрморти відзначаються надзвичайно дисциплінованою композиційною системою з чітко визначеним центром. Полотно "Багатство України" (1917р.) є одним з таких урочисто - величних і водночас одним з кращих натюрмортів Олекси Новаківського.
В час культурного піднесення розпочинає свій творчий шлях у Львові Роман Сельський. Поміж студіями в Краківській академії мистецтв і поїздками до Європи, зокрема до Парижу - світового центру мистецького життя, молодий художник створює цікаві і неординарні твори, серед яких є і натюрморти. Це "Натюрморт з каталогом радянської виставки", "Натюрморт з книжкою", "Натюрморт з трубкою", "Натюрморт з рамою". Творча манера ще не цілком визріла, тому ці полотна дуже різнохарактерні. Найцікавіший серед них "Натюрморт з каталогом радянської виставки", що привертає увагу самостійністю творчого бачення, майстерністю і розкутістю композиції і письма, динамічним, енергійним мазком, відчуттям незримої присутності людини.
Завантажити реферат