Сторінка
1
Мета: дати поняття про орнамент, його види та форми; удосконалити вміння і навички створення орнаментів різних видів, перетворення реальних форм у декоративні; ознайомити з особливостями узагальнення та стилізації природних форм у різних видах декоративно-прикладного мистецтва; формувати творче та образне мислення; розвивати фантазію; виховувати естетичне ставлення до творів народного декоративно-прикладного мистецтва.
Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.
Обладнання: для вчителя — оригінали, копії, репродукції виробів декоративно-прикладного мистецтва (мал. 61-70), плакати із зображенням орнаментів різних видів та їх елементів (мал. 71-75);
для учнів —папір, графітовий олівець, пензлі, фарби, палітра, склянка з водою, серветка.
Вузлики на пам'ять
Візерунок — малюнок, що утворюється переплетінням ліній, фігур, сполученням кольорів (як правило, на вишивці, мереживі, орнаменті тощо).
Орнамент (від латин, ornamentum — оздоба, прикраса) — візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих тварин чи рослинних мотивів. За закономірностями побудови розрізняють: фриз, бордюр, сітчастий орнамент.
Мотив (франц. motif, від латин, move — рухаю) — 1) Тема або ідея твору мистецтва. 2) Зразок, характерна особливість (малюнка, зображення тощо).
Рапорт (від франц. rapport — повернення) — елемент набірного орнаменту, що багаторазово повторюється; має як простий, так і складний елементи. Застосовується в художньому оформленні шпалер, кераміки, тканини.
Хід уроку
I. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Колективна робота за завданням.
Мал. 60
Учитель пропонує учням за короткий проміжок часу пригадати та сформулювати засвоєні раніше знання з теми «Декоративно-прикладне мистецтво», застосувавши метод побудови асоціативного куща (мал. 60).
III. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Щоб по-справжньому пізнати свій рідний народ та інші народи, необхідно вивчати їхню історію, мову, культуру. І не тільки культуру, що створена талановитими архітекторами, художниками, музикантами, акторами, письменниками, ученими, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала певні стійкі свої риси, які утверджувалися, поширювалися, себто ставали традиційними.
Ця культура тісно пов'язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером, психологією. Вона виражена у звичаях, обрядах, традиційних знаннях, мистецьких виробах, творах усної народної творчості. І ми з вами продовжуємо з нею знайомитися на уроках, образотворчого мистецтва.
(Учні переглядають відеоряд виробів декоративно-прикладного мистецтва. Учитель звертає увагу на оздоблення предметів.)
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота над формуванням термінів, навичок і вмінь.
Учитель дає визначення орнаменту як засобу образотворчого мистецтва, розповідає про види та форми орнаментів.
На конкретних прикладах учитель показує учням застосування стилізації в оздобленні предметів декоративно-прикладного мистецтва.
Аналізуючи конструкцію, форму предметів (макітра, глечик, плесканка, рушник, сорочка, плахта тощо). Учитель показує можливість розміщення орнаменту на їх поверхні, підкреслює необхідність вибору орнаменту в органічному зв'язку з предметами побуту.
Характеризуючи особливості конструктивної побудови орнаментів, учитель звертає увагу на рівновагу окремих частин, використання дзеркальної, осьової симетрії в створенні гармонійних поєднань мотивів (учні повинні зрозуміти, що симетрія — закономірне явище в організації форми предметів в природі й в композиції орнаменту), повторення мотивів; дає визначення рапорту та демонструє роль ритму в композиції.
Учні розглядають типові форми орнаменту, визначають закономірності їх побудови.
V. Практична діяльність учнів
Учні виконують ескіз орнаменту в колі, квадраті, прямокутнику, смузі (за вибором) у такій послідовності:
1. Вибір форми та розміру ескізу орнаменту.
2. Визначення геометричного центра та осі симетрії.
3. Композиційне розташування елементів орнаменту.
1 2