Сторінка
1
ЗМІСТ
Розділ I Короткі відомості з історії розпису тканин
1.1 Розвиток набійки
1.2 Мистецтво батика
Розділ II Технологія виконання батика
2.1 Устаткування, інструменти, матеріали
2.2 Основні способи розпису тканин
2.3 Холодний батик
2.4 Гарячий батик
2.5 Вільний розпис
Розділ III Композиція
3.1 Колорирування
3.2 Спектр. Колірне коло
3.3 Додаткові кольори
3.4 Колорит
Розділ IV Опис творчої частини
4.1 Зміст композиції
Висновок
Література
Додатки
ВСТУП
Тема моєї дипломної роботи «Жіночі ракурси. Батик». У виборі теми я керувалася багатьма мотивами.
Людина живе в оточенні краси і різнобарвності, витонченості форм природи, уміє бачити красу в навколишньому світі і сама творить предмети краси. Мистецтво творити, оздоблювати ужиткові вироби з'явилось і удосконалювалось з часу появи людства на землі. Уміння прикрашати своє оточення розвивалось у взаемозв'язку з потребами людини: створити житло своє естетичнішим, оздобити посуд, одяг, різні побутові речі. Це мистецтво поступово набувало своїх регіональних особливостей, входило в національну культуру, звичаї народу.
Коли я вперше познайомилясь з мистецтвом батика, я відкрила для себе незвичайний світ, який зачаровує з першого погладу, в який можна поринути всіма своїми думками і самому створити щось незвичайне. Намалювавши декілька ескізів я довго вдивлялась, вибирала найкращий. Найкраще мені сподобався ескіз де були намальовані три дівчини. Він мені сподобався незвичайністю типажів, яскравою декоративністю, виразною пластикою. У сучасному мистецтві ми спостерігаємо прагнення художників використати такі ж принципи в створенні декоративних композицій. Умовна мова абстрактності часто зустрічається в різних видах декоративного мистецтва: монументальному, прикладному. Мені здалося цікавим спробувати виразити своє сприйняття навколишнього світу у творчій роботі через абстракцію.
По-друге, техніка батика, що зачарувала мене графічними й мальовничими ефектами, була обрана як спосіб, що дозволяє найбільше виразно втілити власний задум.
Ціль роботи: вивчити матеріал по заданій техніці, поглибити знання про декоративно- прикладне мистецтво, систематизувати знання про розпис тканини.
Основні завдання:
- освоїти основні прийоми розпису тканини;
- виконати творчу композицію.
Вихідні дані: В.А. Барадулин «Основи художнього ремесла».
Склад роботи: теоретична частина викладена в пояснювальній записці, практична представлена в додатках.
У пояснювальну записку включені: введення, чотири глави, висновок і література.
У першому розділі висвітлюються основні види розпису й друкованих малюнків, короткі історичні відомості про них.
У другому розділі дається опис техніки виконання ручного художнього розпису.
Спочатку приводиться перелік необхідних матеріалів й інструментів. Зі способів художньої обробки тканини я зупиняюся на холодному й гарячому батику, вільного розпису, тому що передбачалося спочатку можливе використання цих способів при виконанні практичної роботи.
У третій розділ я включила рекомендації Барадулина й Танкуса по композиції й кольоруванні при оформленні текстильних виробів. Вони представляються мені корисними й цікавими для всіх, початківців працювати з декоративним текстилем. Свої судження автори засновують практикою, що зложилася у творчості народних майстрів мереживоплетіння, килимарства, візерункового ткацтва.
У четвертому розділі я засновую практичну частину своєї роботи: додаю перелік додатків, зміст творчої композиції, на які я опиралася, виконуючи панно. «Жіночі ракурси».
Новизна роботи полягає в поданні власного варіанта творчої композиції, у техніці батику.
Розділ I. З ІСТОРІЇ БАТИКА
Саме слово "батик"- яванського походження і в перекладі означає "малювання гарячим воском". Йдеться про оригінальний спосіб прикрашання тканини шляхом нанесення візерунків розтопленим воском, з последуючим фарбуванням тих частин полотна, котрі залишались вільними від воску. Багато народів по всьому світі з сивої давнини развивали цей вид мистецтва. Загляньмо в історію! Жителі Африканських країн Нігерії та Сенігала, використовують технику "батик" ось уже на протязі 1500 років. Замість воску, для нанесення візерунків на тканину, вони використовували пасту у виді суміші з муки, маніоки, рису та квасців (або сульфату заліза), зварених разом. Технику розпису горячим воском святкових ритуальних яєць- "писанок", предки сучасних жителів України почали використовувати за 5000 років до Різдва Христова. За допомогою спеціального інструменту -"кістки" або "писачка", малюнок наносився горячим воском на поверхню яйця. Потім яйце занурювалось у розчин фарби. Місця ж, покриті воском залишались незафарбованими.Потім знов наносився гарячий віск, і яйце знов занурювалось у розчин фарби. І так декілька раз. Але з кожним разом бралася фарба більш темного кольору. Наприклад, спочатку- жовта ,потім -червона ,а потім- чорна фарба. До сегодняшнього дня цей вид декоративно-ужиткового мистецтва залишається одним із самих популярных на Україні. Стародавні зразки тканин, розписані у техніці "батик", знайдені археологами у Західній та Центральній Африці, Єгипті, на всьому протязі Близького Сходу, Середній Азії, Турції, Ірані, Індії, Китаї, Японії, Індонезії, островах Океанії. Вік цих зразків визначається -близько 2000 років. Ці знахідки дають привід для дискусій та суперечок сред вчених з приводу місця походження техніки "батик". Однак беззаперечним є той факт, що найбільшого розквіту -рідкісної художньої довершеності та виключної технічної витонченості ця техніка досягла на Індонезійському острові Ява. І саме індонезійський "батик" вплинув на развиток цього виду мистецтва у всьому світі. У зв'язку з цим традиційно прийнято вважати острів Ява батьківщиною техніки "батик". Коли батик зародився в Індонезії достеменно не відомо.На кам'яних статуях, вирізаних на стінах Яванських храмів (Prambanan) близько 800 р. нашої ери, ми можемо знайти зразки одягу, схожих на батик.Деякі вчені називають-14 століття.Часом же повсемісного розповсюдження батика на Яві стало, мабуть, 17 століття, коли було винайдено "чантінг"-оригінальний інструмент для нанесення візерунків розтопленим воском. Це маленький мідний сосуд з вигнутим кінчиком і бамбуковою або дерев'яною ручкою. Найбольшої актуальності в Індонезії батик досяг у 17-столітті н.е. В той час, одяг, разписаний у стилі "батик", був своєрідним символом ієрархічних відмінностей в Індонезії. В залежності від візерунку, нанесенного на одяг, визначався соціальний статус людини, його положення у суспільстві, приналежність до певного стану. Разробкою малюнків, нанесенням їх на тканину, та першим нанесенням воску, займались тільки благородні високого положення жінки у палаці Султана. А трудомісткі заключні етапи (послідуюче нанесення воску та фарбування ) виконували ремісники під пильним наглядом наглядачів. Секрети виготовлення "батику" передавались из покоління в покоління на протязі довгого часу і не покидали стін палацу Султана. Вивчяючи зразки індонезійського одягу того часу, ми можемо бачити вплив на сюжети малюнків, разних культур та релігій. Традиційні індіго та коричневі фарби у сполученні з білой основой тканини, символізували трьох головних Індуських богів- Шиву (справедливість), Вішну (мудрість) та Брахму (силу). Зображення птахів, священої квітки лотоса, дракона Нага та дерева життя на індонезійському одягу, також має індійські корни. У результаті ісламського впливу, індонезійський батік став більш геометричним та рослинним, так як Іслам забороняв зображення людей та тварин. На протязі 17-ого століття Індонезія стала колонією Голандії, у зв'язку з чим Європейська культура внесла свій величезний внесок у развиток батику в Індонезії. Але пройшов і зворотній зв'язок , коли батик став вливатися у культуру Європи. Повільно "батик" в Европі став займати усе больше і больше місця у развитку образотворчого мистецтва. У 1900 році на Паризській Міжнародній виставці вперще були виставлені работи виконані у техніці "батик". У 80-90 роки XX століття, батик широко почав застосовуватися у оформленні інтер'єрів. У цій техніці розписувались не тільки панно, але й декоративні тканини, штори, завіси, ширми, постільні речі, хустки, краватки, шарфи, серветки та багато іншого . У наш час найбільшу популярність отримала техніка холодного батика, где замість горячого воску використовують спеціальну суміш -"резерв". Для нанесення "резерву" на тканину, використовується скляна трубочка, котра має загнутий кінчик, і резервуар у средній частині для запасу резерва. Для холодного батика використовуються в основному натуральні ткани: бавовна, натуральний шовк, шерсть. Техника батика набула у наш час настільки високої популярності, що стала предметом для викладання у художніх школах, коледжах, вищих художніх закладах по всьому світі. Про техніку батика написано багато підручників та посібників , як для професіоналів, так і для широкого кола читачів.Створюються товариства, спілки та гільдії художників , які займаються батиком та спілки аматорів. Батик усе ширше і ширше входить у повсякденне життя кожної людини.
Завантажити реферат