Сторінка
10
3.3 Додаткові кольори.
Розташовані на протилежних кінцях спектрального кола тони називаються додатковими. От основні пари додаткових квітів:
жовтий і фіолетовий,
жовтогарячий і синій,
червоний і зелено-голубий,
пурпурний і жовто-зелений.
Якщо змішувати в рівних кількостях додаткові кольори, то вони стають сіруватими, малонасиченими, як би погашаючи один одного.
Усередині основного колірного кола розташовані три концентричних кола, у яких поміщені кольори, отримані від змішання в різних пропорціях двох додаткових квітів. Простежимо, наприклад, що, виходить, від суміші жовту й фіолетового, Як основу суміші спочатку беремо жовті кольори й починаємо поступово додавати до нього фіолетовий. Спочатку в нас виходить світло-золотаві кольори, тобто жовтий став темніше й трохи втратив свою насиченість. У міру збільшення долі фіолетового жовтий губить свою насиченість й у центрі кола наближається до сірого ахроматичного.
Подібне явище спостерігається при змішанні будь-якої пари додаткових квітів. З наведеного приклада можна зробити висновок, що при змішанні додаткових квітів неможливо одержати нові чисті насичені кольори, а всяка, навіть незначна домішка додаткових кольорів до основного знижує його насиченість.
Це властивість додаткових квітів важливо враховувати в тих випадках, коли необхідно одержати який-небудь приглушений або так звані м'які кольори. І справді, всі кольори, розташовані на таблиці у внутрішніх концентричних колах, отримані від суміші додаткових квітів у різних пропорціях, дають серію привабливих по тоні малонасичених квітів. Цей прийом істотно збагачує палітру художника,
Існують три способи змішання квітів: механічний, при якому нові кольори, виходить, від перемішування двох або більше квітів, оптичний спосіб, при якому кольори, будучи накладені прозорим шаром один на іншій, дають нові кольори, і просторовий, коли кольори, розташовуючись на поверхні у вигляді дрібних крапок, орнаментальних форм або смужок, створюють при сприйнятті на відстані відчуття нових кольорів. Ці способи застосовуються при колорувані текстильних виробів: перший і другий - у розписі тканин, третій - у ткацтві й килимарстві,
Користуючись цими способами змішання квітів, можна практично безмежно розширити палітру- Часто, домагаючись того або іншого колірного тону, ми одержуємо небажаний відтінок, наприклад червоного або зеленого (найчастіше при одержанні золотавий або сірий тони). У цьому випадку, використовуючи властивості додаткових квітів, можна позбутися від червоного відтінку додаванням невеликої кількості зеленого, і навпаки.
Одночасний контраст квітів. Приступаючи до колористичного рішення добутку, необхідно враховувати, що кожні кольори в композиції існує не изольованно. Він діє на глядача одночасно із квітами, його навколишніми. Взаємодія це відбувається за певними законами. Якщо зрівняти два малюнки, в одному йз яких візерунок виконаний сірою фарбою по чорному тлу, а в іншому - по білому, то сірі кольори на чорному тлі буде завжди здаватися світліше, ніж на білому. Те ж спостерігається при взаємодії хроматичних квітів: золотавий або бузковий кольори буде здаватися на коричневому тлі світліше, ніж на жовтому.
Явище зміни яркості кольори залежно від яркості навколишнього його тла зветься одночасного яркого контрасту.
Більше складні зміни відбуваються із квітами при одночасному хроматичному (колірному) контрасті. Хроматичний контраст - це гадана зміна колірного тону або насиченості кольорів залежно від навколишніх його інших квітів. Одночасний хроматичний контраст яскравіше виражається при зіткненні додаткових або близьких до них квітів, причому він підсилюється при зменшенні насиченості цих квітів.
Одночасний хроматичний контраст квітів дає найчастіше небажані ефекти, але ним ЖЕ СКОРИСТАТИСЯ й для посилення «кольоровості» того або іншого колористичного рішення. Припустимо, що потрібно виконати сірий візерунок на червоному тлі. Нейтральні сірі кольори в оточенні червоного здобуває небажаний зеленуватий відтінок, додатковий до кольорів навколишнього тла. Уникнути цього явища можна, додаючи в сірі кольори кілька крапель червоного, тобто кольори тла, що нейтралізує зеленуватий відтінок, викликуваний одночасним контрастом, а сірий одержує необхідний нейтральний тон. Таким чином, для зм'якшення одночасного хроматичного контрасту необхідно в кольори малюнка або контуру додати невелика кількість кольорів тла- Це необхідно враховувати при підборі пряжі для тканих і килимових виробів.
Іноді з'являється необхідність у виділенні й підкресленні якого-небудь кольорів у загальній спокійній і стриманій гамі, включенні в композицію, як говорять художники, колірного «вогника». У цьому випадку необхідно розташувати його на тлі додаткових кольорів. Тоді за законом одночасного хроматичного контрасту він буде здаватися більше яскравим і насиченим.
3.4 Колорит.
текстильного виробу визначається сукупністю застосовуваних квітів, гармонійністю їхніх сполучень. Залежно від переваги тих або інших квітів колорит може бути темним або світл, холодним або теплим, він може будуватися на сполученні більших площин насичених квітів або на тонких тональних сполученнях, може бути спокійним або напруженим. Однак, насамперед колорит характеризується переважної в ньому кольорами - синім або жовтим, фіолетовим або зеленим і т.д.
Вибір основної гами й підпорядкування загального колористичного рішення цій гамі дозволяє осмислено підходити до питанню колірного рішення добутку. Недостатньо розподілити кольори по площині виробу. Потрібно навчитися управляти можливостями, які дають наявні під рукою фарби або пряжа- Колористично гармонійно вирішена річ подібна до музичного добутку, у якому ясно чується основна мелодія на тлі музичного супроводу, що не заглушає цю мелодію, а тільки підкреслює й збагачує неї.
Завантажити реферат