Сторінка
5
Загнутий кінець трубочки повинен мати тонкі стінки, тому що ширина контуру залежить не тільки від величини отвору, але й від товщини трубочки.
Велике значення для якості наведення контуру має нахил кінчика трубочки: він повинен бути загнуть під кутом 135°. Якщо він загнутий під більше тупим кутом, то при роботі трубочку доводиться тримати майже перпендикулярно до площини тканини. При цьому напір складу, що резервує, підсилюється, що може привести до непередбаченого розтікання складу, що резервує, по тканині (тобто до шлюбу).
У місцях більше вповільненого руху й на початку лінії звичайно виходять краплі. Тому вести трубочку по тканині треба рівномірно, а на початку роботи швидко опускати на тканину, не чекаючи утворення краплі. Віднімаючи трубочку від тканини, неї перевертають носиком нагору, і склад, що резервує, іде з кінчика. Протилежний кінець трубочки повинен бути злегка піднятий, щоб склад, що резервує, не пролився на тканину.
Після того як контур наведений, малюнку дають просохнути. Більш ніж на 24 години залишати незафарбованим наведений малюнок на тканині не рекомендується, тому що в цьому випадку склад, що резервує, дає ореол внаслідок жиру, що виділяється, і фарба при заливанні не підходить впритул до контурного наведення.
Заливання малюнка фарбою виробляється ватяними тампонами, кистями або трубочками. При заливанні необхідно звернути увагу на те, щоб більші й малі ділянки малюнка одержували однакове насичення фарбою, у противному випадку вони все будуть різного відтінку або на них з'являться ореоли й розлучення.
Трубочку треба зберігати окремо від інших інструментів, на спеціальній дерев'яній підставці з поздовжніми розподілами, один кінець якої злегка піднятий (на 1,5-2 див). У перервах між роботою трубочку укладають неробочим кінцем убік піднятої частини підставки. Так надходять для того, щоб склад, що резервує, не виливався.
По закінченні роботи необхідно промити трубочку в бензині й прочистити ватою, намотаної на пружний тонкий дріт. Після цього в носик трубочки рекомендується вставити м'який тонкий дріт, для того щоб він не закупорився від краплі, що залишилася, що резервує складу.
2.4 Гарячий батик.
У гарячому батику розрізняють наступні основні способи роботи:
1. Простий батик (в одне перекриття).
2. Складний батик (у два й більше перекриття).
3. Роботу від плями.
Простий батик. Малюнок по шаблоні наносять на тканину за допомогою кистей, штампів, ножів, лійок або каталок розігрітим складом, що резервує. Виходить контурний малюнок, геометричний або рослинний орнамент.
Ножі й каталки попередньо обтягають тонким трикотажем, надійно закріплюють на них. Перед роботою вони (так само як і лійки) опускаються на кілька хвилин у состав, що резервує, що розігрівається (до повного прогрівання металу). Як тільки інструмент охолоне, його знову потрібно в такий же спосіб розігріти, що інакше резервує склад може застигти ще на інструменті й не буде просочувати тканина. Коли, що резервує склад, нанесений на тканину, застигне, вона рівномірно перекривається фарбою за допомогою ватяного або губчатого тампона поверх нанесеного малюнка (на відміну від розпису холодним батиком, де кожна форма орнаменту заливається окремо). Після видалення складу, що резервує, на тканині утвориться світлий візерунок на більше темному тлі. Розпис гарячим батиком в одне перекриття можна сполучати з уливанням фарби одного або декількох квітів в окремі обмежені резервом елементи орнаменту. Таке заливання виробляється до перекриття всієї площини тканини фоновою фарбою; після висихання залитих фарбою ділянок їх покривають складом, що резервує, і тільки потім роблять перекриття тла й облямівки. У цьому випадку одноколірний малюнок, що звичайно виходить при способі розпису простим батиком, доповнюється іншими квітами.
Розпис способом складного батика складається з декількох етапів, з яких кожний як би повторює розпис способом простого батика: після першого перекриття тла і його висихання знову наносять малюнок складом, що резервує, і знову перекривають всю поверхню натягнутої на раму тканини. Такі перекриття можна повторювати до чотирьох разів. Перекриття йдуть послідовно від світлого тону до темного.
Перед кожним новим перекриттям фарбою необхідно перевіряти якість покриття складом, що резервує, і піклуватися про те, щоб весь візерунок відповідно до шаблона був переведений на тканину.
Розпис від плям-сама складна й цікава робота з оформлення тканини. Цим способом звичайно виконуються вироби, прикрашені рослинним орнаментом. Принцип роботи той же, що й у складному батику, але замість суцільних послідовних перекриттів всієї тканини тут на полотно відповідно до ескізу наносять розпливчасті плями різних квітів. По кожному із цих плям іде відповідному ескізу первісне промальовування орнаменту складом, що резервує, далі цієї ж плями або сусідні з ними ділянки тла перекривають іншими кольорами, і знову йде подальше домальовування орнаменту. Цю процедуру можна повторювати не більше трьох разів. Перед останнім перекриттям остаточно прорисовують орнамент і на закінчення все полотно перекривають якими-небудь темними кольорами. Як правило, такого роду малюнки завжди мають темне тло, тому що необхідно, щоб він перекрив фарбу, що розпливлася за межі малюнка. Відбувається як би робота складним батиком на окремих ділянках декорирумої тканини. Це дає можливість при невеликій кількості перекриттів домогтися найтонших переходів квітів й їхніх відтінків.
При розписі необхідно стежити, щоб кожен шар фарби, що накладає на тканину, повністю просихав, а склад, що резервує, застигав.
Після того як робота повністю закінчена, тканину знімають із рами, розтягують по діагоналі, для того щоб склад, що резервує, розтріснувся й обсипався із тканини. Для додаткового видалення резерву тканина можна пом'яти й сильно струснути. Після цього потрібно на стіл укласти два-три шаруючи газет, зверху покласти аркуш обгорткового паперу, потім розмальовану тканину, поверх її знову покласти обгортковий папір, газети й пропрасувати гарячою праскою. Під праскою склад, що резервує, розплавиться й всотається в папір. Проглажування варто повторити два-три разу, щораз міняючи папір. Остаточне видалення жирових плям, що залишилися після проглажування, виробляється шляхом промивання в бензині (можна протерти виріб, знову натягнуте на раму, ватяним тампоном, змоченим бензином).
Завантажити реферат