Сторінка
8
Використовуючи різноманітні художні й технічні прийоми, можна передати як орнаментальними, так і колористичними засобами різні настрої; весняну легкість, бурхливий рух або спокійну врівноваженість.
Добре злагоджена й продумана композиційна схема - основа створення художнього твору. Варто починати з начерку композиційної схеми в натуральну величину або в зменшеному масштабі. Не рекомендується виконувати малюнок для чверті або половини виробу, тому що згодом утворяться некрасиві стики окремих частин.
При розробці декору варто визначити, яка частина виробу буде нести основне орнаментальне й колірне навантаження. Наприклад, у шарфах, тканих і вишитих рушниках, доріжках орнамент може розташовуватися на кінцях. Уздовж краю або в середині виробу, по горизонтальних і похилих смугах; у головній хустці прикрашається централь-ніс поле або, навпаки, основний орнаментальний акцент доводиться на облямівку.
По схемах побудови й характеру трактування орнаменту композиційні рішення бувають двох видів: статичні й динамічні. Статичні (нерухомі) композиційні схеми найчастіше симетричні й вимагають строгого трактування орнаменту. Сюди, як правило, ставляться лінійні малюнки (смуги й клітки), композиції з геометричним орнаментом і деякі добутки з рослинним візерунком. Статичні композиції передають стан спокою й урівноваженості. Орнамент розташовується в основному але прямокутній сітці, всі елементи лежать на вертикальних або горизонтальних осях, перпендикулярних або паралельних краям виробу, образотворчі елементи дані фронтально, вони стійкі, і місце їх у композиційній схемі чітко визначено.
У динамічні по рішеннях композиціях елементи візерунка розташовуються по діагональних осях або вільно розподіляються на площині. У них яскравіше виражений рух, схеми більше різноманітні, тут можливо сміливе порушення симетрії. Контур малюнка найчастіше буває зміщений щодо колірної плями, квіти й листи зображуються на енергійно й пружно зігнутих гілках. Колірне рішення в динамічних композиціях може бути більше напруженим.
У композиціях, побудованих на ритмічному сполученні смуг і кліток, основою служать колірний і лінійний ритм, співвідношення ширини смуг і відстаней між ними. Ці роботи можна віднести до статичних композицій- При такому рішенні хусток, косинок, що вышитых і тканих рушників, доріжок, килимових виробів ретельно порівнюються ширина смуг і відстані між ними. Проміжки між смугами не повинні бути дорівнюють ширині прилеглої смуги, тому що це створить монотонність. Малюнок може бути побудований у загасаючому ритмі до центра виробу або до його краю. смуги, Що Звужуються, і поступово збільшуються між ними відстані створюють поступове полегшення малюнка й м'який перехід від яскравої облямівки до нейтральних кольорів середини або, навпаки, від легкої по кольорах облямівки до яркою, насиченій середині. На тім же принципі ритмічного членування будуються й малюнки в клітку типу «шотландок».
Треба мати на увазі матеріал, для якого підготовляється малюнок, щільна або легка, гладка прозора тканина з розписом, рельєфна бавовняна, вовняна тканина або ворсистий м'який килим. У кожному окремому випадку характер малюнка буде мінятися. Варто враховувати особливості сприйняття кольори: у фактурній тканині або килимі він буде сприйматися щільним.
Досить істотним моментом є вибір масштабу малюнка відповідно розміру й призначенню виробу. При великому збільшенні малюнок стає огрубленим, не текстильним. Більше прийнятні у великому масштабі так називані квіткові малюнки. Природно, величезного значення набувають добре знайдений силует, точне промальовування елементів, навіть якщо виріб виконується від руки прийомами кистьового мазка. Адже неохайно промальовані форми квітів і листів не передають зачарування й краси рослини. Тому на заняттях з учнями варто надавати великого значення декоративним замальовкам з натури.
При створенні добутків з рослинним орнаментом необхідно приділяти велика увага ступеня художнього узагальнення образа. Для цього варто вивчати стародавні зразки народного мистецтва, як народні майстри знаходять перехід від природної форми рослини до його декоративного вираження, не втрачаючи при цьому реальний образ квітки.
Сучасні прийоми розпису із застосуванням сольового розчину, розпис рідко розведеними олійними фарбами, застосування «сухого мазка» дають, наприклад, у розписі тканин більші можливості в зображенні рослин, досить виразні, але не порушують у той же час площина виробу. Обсяг може бути переданий умовно, можна розробляти квітка у двох-трьох планах, використовуючи цю розробку не для передачі властиво обсягів, як це робиться в станковому живописі, а для більше цікавого колірного рішення даної форми. Але ці прийоми жадають від майстрів і художників високої виконавської майстерності. Адже ручна робота тим і повинна відрізнятися від механічного відтворення візерунків, що в кожній новій речі зберігається принадність індивідуальної творчості. Ручний розпис тканин і вишивка збагатилися рядом прийомів, що дозволяють практично необмежено різноманітити манеру виконання квіткових візерунків. У холодному батику, наприклад, це контур, що не тільки резервує границі колірної плями, але й дає можливості різноманітити графікові малюнка,
у гарячому батику — метод послідовного перекриття фарбою різних частин малюнка або тла, що дозволяє застосовувати окремі мальовничі прийоми, у вільної
розпису кистьовий мазок, набризг, обробка форм різними штампами й т.д.
Найважливішим художнім мірилом твору прикладного-декоративно-прикладного мистецтва може бути добре продуманий загальний колорит. Цільне рішення всієї речі, можливо, тільки при узагальненості орнаментальних форм;
роздроблений орнамент спричиняє й строкате колірне рішення. Крім того, для сучасного стилю в прикладний^-прикладнім-прикладному-декоративно-прикладному мистецтві характерно дбайливе відношення до краси оброблюваного матеріалу, а узагальненість форм дозволяє яскравіше виявити природні його якості.
Більша група текстильних виробів з геометричним орнаментом будується на ритмічному сполученні смуг, горохів, кілець і т.п. Приклад використання барвистого декору димковської іграшки, що своїми розписами й забавним силуетом дуже залучає художників, що працюють в області оформлення текстилю, говорить про правомірність таких творчих переробок.
Тематична орнаментальна композиція в текстильному добутку, насамперед композиція на площині. Збираючи матеріали для роботи на ту або іншу тему, художник повинен уявити собі, наскільки вони по своєму змісті, по можливостях декоративного узагальнення можуть бути використані для створення декоративного добутку.
Завантажити реферат