Сторінка
7
З інших прикарпатських міст у міжвоєнний період своїми видавничими здобутками виділялись міста Рогатин, де діяли видавництва "Рогатинець", "Ми молоді", "Журавлі", "Сині дзвіночки", та Косів, де працювало видавництво "Довбуш".
Найбільшим досягненням видавничої справи на Прикарпатті та й в усій Галичині довоєнного періоду став вихід у світ першої української енциклопедії під назвою "Загальна українська енциклопедія" (в 3-х томах) у 1930-1935 роках [8,63-64]. Ініціатором видання був народний учитель з Коломийщнни Василь Микитчук. Вийшла вона у станіславській друкарні Степана Слюсарчука. Кольорові таблиці було надруковано у Німеччині.
Зі збільшенням кількості видавництв, зростає й кількісь часописів. Якщо до 1882 р. Коломия була першим і єдиним містом у Галицькій провінції, де вперше побачив світ український часопис [21,14], то у 20-30-х pp. XX ст. тут виходило українських часописів уже 59, Рогатині - 8, Городенці - 2, Богородчанах - 1 [21,31]. Особливістю видавництв та видань цього періоду є їх недовготривалість, що пояснюється перш за все двома світовими війнами, а також змінами влади та держав-поневолювачів. На теренах області не було високоякісних ілюстративних часописів мистецького спрямування. Причиною тому була ще не сформована на той час в області мистецька критика, яка б займалась питаннями дослідження, розповсюдження, ознайомлення людей з мистецтвом та мистецькими здобутками як України так і Європи та світу. Тому на сторінках часописів матеріали про мистецтво з'являлись неперіодичне і дуже рідко, що було пов'язане також з тим, що у часописах, за рідкісним винятком, не працювали художники. Не так багато було й ілюстрованих видань, хоч з ними справа виглядає дещо кращою. Так, у Коломиї з 1871 до 1903 р. виходив ілюстрований часопис "Наука" (щомісячно), де друкувались репродукції творів українських митців. Зокрема, у 1875р. у її частині подано картину Корншгія Н. Устняновича “Хрещення Руси" [24,39]. У 1894р. була випущена у друкарні М.Білоуса книга "Світ і люди", гарно ілюстрована Корнилієм Березовським з Коломиї. У книзі містяться графічний рисунок і опис Вавілонської вежі та графічний малюнок руської церкви, збудованої 1847р. у Толмачику Коломийського повіту гуцулом Василем Гасюком з Яворова Косівського (всі ілюстрації чорно-білі) [24,64]. У 1903 -1905 pp. також у Коломиї виходив тижневик "Поступ”, головним завданням якого було загальне піднесення просвітнього рівня нашого народу. Цим завданням підпорядковувались як підбір матеріалів, так і форма їх подачі читачеві. На сторінках часопису друкувались освітні та суспільно-економічні матеріали, історичні та географічні публікації, науково-популярні статті з питань природознавства, господарства, і промислу, права, медицини, літератури та мистецтва, які робили часопис цікавим та корисним. У Рогатині у 1914р. існував "Вісник Наукової Читальні" : Орган "Наукової Читальні" української гімназійної молоді в Рогатині, де ілюстратором працював художник І. Герасимович [21, 107].
Окремо стояли ілюстровані гумористично-сатиричні часописи, які тоді виходили по всій Галичині. Так, ще у 1869р. у Коломиї виходив ілюстрований сатирично-гумористичний часопис "Кропило". Часом це були навіть просто рукописні журнали, в яких і малюнки робилися вручну. Як приклад, рукописна ілюстрована газета. "Сміх", що виходила у Коломиї у 1911р., в якій всі рисунки були виконані простим олівцем [21, 143]. У 1893р. у Станіславі виходив рукописний літературний альманах "Бурсак", ілюстрований кількома малюнками. Серед них привертає увагу "Замок в Бучачі" та портрет Т.Шевченка, обрамлений зображенням кобзи та ліри [22, 81]. У
1925р. виходив рукописний гумористично-пластовий часопис "Хі-Хі", де малюнки виконував Бімбочик. У 1938-1939 . pp. у с.Милованні (поблизу Тлумача) виходив ілюстрований гумористичний журнал студентів господарсько-садівничої школи "Просвіта” "Оса" (текст -машинопис).
Крім короткотривалих рукописних видань у Станіславі виходили сатирично-гумористичні журнали “їжак” (1919-1922), та 1920р. почав виходити літературно-політично-гумористичний журнал українського козака "Україна", де друкувались карикатури П. Ковжуна, а на обкладинках були поміщені портрет Миколи Залізняка (малюнок художника Їжакевича) і Симона Петлюри (робота художника З.Подушко) [22, 164].
У 1925-1939 pp. з перервами виходив євангельський часопис "Віра і Наука", присвячений духовному, культурному і економічному життю українського народу. Видання було гарно ілюстроване, на його сторінках бужі зображення церков, а також портрети відомих українських письменників, істориків, громадських діячів. Такого плану було у 30-х pp. XX ст. кілька часописів у Станіславі : "Прозри" (1935-39), "Новий світ" - місячник українських діточок -(1932-1934), які видавав Теодор Ярчук. Ці видання містили багато ілюстрацій богословського характеру, мали зображення церков та каплиць. Заслуговує уваги також часопис "Дружнє слово"', що виходив у 1932-І933рр. у Станіславі як місячний журнал середньошкільної молоді. Редактором його був художник Осип-Роман Сорохтей. Він же час від часу виконував ілюстрації. На сторінках часопису друкувались перші літературні спроби учнів гімназії, з яких розповідалось про життя і творчість видатних літераторів, композиторів, митців. У цей час (1931-1934) у Коломиї виходив журнал для молоді державної гімназії з українською мовою навчання "Плай", ілюстрації до якого малював митець Василь Симович з Нижнього Березова. Заголовна ілюстрація кожного номеру - гуцул з трембітою на тлі гір, його роботи [24, 139],
У 1937-1938 pp. виходив тижневик "'Станіславівські вісті", де друкувались статті про мистецтво, культуру, деякі із них були присвячені В.Стефанику, Ї.Франкові тощо.
У 1923-1924 pp. у Рогатині виходив ілюстрований журнал культурного життя Рогатинщини "Рогатинець”, де працював як автор статей та ілюстратор Юліан Панкевич, який писав під псевдонімом Простен Добромисл. Редактором часопису був Антін Лотоцький [21, 297]. У 1939р. у Коломиї виходив місячник "Світ молоді", як додаток до "Жіночої волі' (1932-1935, 1937-1939). У цих двох часописах багато питань приділялось культурі та мистецтву, друкувались статті та матеріали на теми образотворчого мистецтва, театру кіно та ін.
Оскільки у 1905-1930-х pp., провідні художники, що жили у Станіславі, не мали змоги виконувати свої роботи (в основному карикатурного характеру), через брак та незадовільну якість сатиричних часописів, що виходили на теренах області, тому вони виконували їх для часописів інших областей: так, О.Р.Сорохтей співпрацював із львівським сатиричним журналом “Комар”, де опубліковані його гротескні портрети відомих діячів культури та мистецтва. Ярослав Пстрак також був ілюстратором львівських сатиричних часописів "Комар", "Зоря", "Зеркало".
Інші реферати на тему «Образотворче мистецтво»:
Серж Лифар як художник
Леонардо да Вінчі як художник. Загадкова усмішка Джоконди
Розвиток скульптури після ІІ світової війни
Узагальнення та стилізація природних форм. «Диво-орнамент». Ескіз орнаменту в колі, квадраті, прямо-кутнику, смузі (за вибором учня)
Інтерактивні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва