Сторінка
7
З інших прикарпатських міст у міжвоєнний період своїми видавничими здобутками виділялись міста Рогатин, де діяли видавництва "Рогатинець", "Ми молоді", "Журавлі", "Сині дзвіночки", та Косів, де працювало видавництво "Довбуш".
Найбільшим досягненням видавничої справи на Прикарпатті та й в усій Галичині довоєнного періоду став вихід у світ першої української енциклопедії під назвою "Загальна українська енциклопедія" (в 3-х томах) у 1930-1935 роках [8,63-64]. Ініціатором видання був народний учитель з Коломийщнни Василь Микитчук. Вийшла вона у станіславській друкарні Степана Слюсарчука. Кольорові таблиці було надруковано у Німеччині.
Зі збільшенням кількості видавництв, зростає й кількісь часописів. Якщо до 1882 р. Коломия була першим і єдиним містом у Галицькій провінції, де вперше побачив світ український часопис [21,14], то у 20-30-х pp. XX ст. тут виходило українських часописів уже 59, Рогатині - 8, Городенці - 2, Богородчанах - 1 [21,31]. Особливістю видавництв та видань цього періоду є їх недовготривалість, що пояснюється перш за все двома світовими війнами, а також змінами влади та держав-поневолювачів. На теренах області не було високоякісних ілюстративних часописів мистецького спрямування. Причиною тому була ще не сформована на той час в області мистецька критика, яка б займалась питаннями дослідження, розповсюдження, ознайомлення людей з мистецтвом та мистецькими здобутками як України так і Європи та світу. Тому на сторінках часописів матеріали про мистецтво з'являлись неперіодичне і дуже рідко, що було пов'язане також з тим, що у часописах, за рідкісним винятком, не працювали художники. Не так багато було й ілюстрованих видань, хоч з ними справа виглядає дещо кращою. Так, у Коломиї з 1871 до 1903 р. виходив ілюстрований часопис "Наука" (щомісячно), де друкувались репродукції творів українських митців. Зокрема, у 1875р. у її частині подано картину Корншгія Н. Устняновича “Хрещення Руси" [24,39]. У 1894р. була випущена у друкарні М.Білоуса книга "Світ і люди", гарно ілюстрована Корнилієм Березовським з Коломиї. У книзі містяться графічний рисунок і опис Вавілонської вежі та графічний малюнок руської церкви, збудованої 1847р. у Толмачику Коломийського повіту гуцулом Василем Гасюком з Яворова Косівського (всі ілюстрації чорно-білі) [24,64]. У 1903 -1905 pp. також у Коломиї виходив тижневик "Поступ”, головним завданням якого було загальне піднесення просвітнього рівня нашого народу. Цим завданням підпорядковувались як підбір матеріалів, так і форма їх подачі читачеві. На сторінках часопису друкувались освітні та суспільно-економічні матеріали, історичні та географічні публікації, науково-популярні статті з питань природознавства, господарства, і промислу, права, медицини, літератури та мистецтва, які робили часопис цікавим та корисним. У Рогатині у 1914р. існував "Вісник Наукової Читальні" : Орган "Наукової Читальні" української гімназійної молоді в Рогатині, де ілюстратором працював художник І. Герасимович [21, 107].
Окремо стояли ілюстровані гумористично-сатиричні часописи, які тоді виходили по всій Галичині. Так, ще у 1869р. у Коломиї виходив ілюстрований сатирично-гумористичний часопис "Кропило". Часом це були навіть просто рукописні журнали, в яких і малюнки робилися вручну. Як приклад, рукописна ілюстрована газета. "Сміх", що виходила у Коломиї у 1911р., в якій всі рисунки були виконані простим олівцем [21, 143]. У 1893р. у Станіславі виходив рукописний літературний альманах "Бурсак", ілюстрований кількома малюнками. Серед них привертає увагу "Замок в Бучачі" та портрет Т.Шевченка, обрамлений зображенням кобзи та ліри [22, 81]. У
1925р. виходив рукописний гумористично-пластовий часопис "Хі-Хі", де малюнки виконував Бімбочик. У 1938-1939 . pp. у с.Милованні (поблизу Тлумача) виходив ілюстрований гумористичний журнал студентів господарсько-садівничої школи "Просвіта” "Оса" (текст -машинопис).
Крім короткотривалих рукописних видань у Станіславі виходили сатирично-гумористичні журнали “їжак” (1919-1922), та 1920р. почав виходити літературно-політично-гумористичний журнал українського козака "Україна", де друкувались карикатури П. Ковжуна, а на обкладинках були поміщені портрет Миколи Залізняка (малюнок художника Їжакевича) і Симона Петлюри (робота художника З.Подушко) [22, 164].
У 1925-1939 pp. з перервами виходив євангельський часопис "Віра і Наука", присвячений духовному, культурному і економічному життю українського народу. Видання було гарно ілюстроване, на його сторінках бужі зображення церков, а також портрети відомих українських письменників, істориків, громадських діячів. Такого плану було у 30-х pp. XX ст. кілька часописів у Станіславі : "Прозри" (1935-39), "Новий світ" - місячник українських діточок -(1932-1934), які видавав Теодор Ярчук. Ці видання містили багато ілюстрацій богословського характеру, мали зображення церков та каплиць. Заслуговує уваги також часопис "Дружнє слово"', що виходив у 1932-І933рр. у Станіславі як місячний журнал середньошкільної молоді. Редактором його був художник Осип-Роман Сорохтей. Він же час від часу виконував ілюстрації. На сторінках часопису друкувались перші літературні спроби учнів гімназії, з яких розповідалось про життя і творчість видатних літераторів, композиторів, митців. У цей час (1931-1934) у Коломиї виходив журнал для молоді державної гімназії з українською мовою навчання "Плай", ілюстрації до якого малював митець Василь Симович з Нижнього Березова. Заголовна ілюстрація кожного номеру - гуцул з трембітою на тлі гір, його роботи [24, 139],
У 1937-1938 pp. виходив тижневик "'Станіславівські вісті", де друкувались статті про мистецтво, культуру, деякі із них були присвячені В.Стефанику, Ї.Франкові тощо.
У 1923-1924 pp. у Рогатині виходив ілюстрований журнал культурного життя Рогатинщини "Рогатинець”, де працював як автор статей та ілюстратор Юліан Панкевич, який писав під псевдонімом Простен Добромисл. Редактором часопису був Антін Лотоцький [21, 297]. У 1939р. у Коломиї виходив місячник "Світ молоді", як додаток до "Жіночої волі' (1932-1935, 1937-1939). У цих двох часописах багато питань приділялось культурі та мистецтву, друкувались статті та матеріали на теми образотворчого мистецтва, театру кіно та ін.
Оскільки у 1905-1930-х pp., провідні художники, що жили у Станіславі, не мали змоги виконувати свої роботи (в основному карикатурного характеру), через брак та незадовільну якість сатиричних часописів, що виходили на теренах області, тому вони виконували їх для часописів інших областей: так, О.Р.Сорохтей співпрацював із львівським сатиричним журналом “Комар”, де опубліковані його гротескні портрети відомих діячів культури та мистецтва. Ярослав Пстрак також був ілюстратором львівських сатиричних часописів "Комар", "Зоря", "Зеркало".
Завантажити реферат