Сторінка
13

Розвиток живопису на Станіславщині ХІХ-ХХст. Натюрморт у творчості Я.В.Пстрака, М.Д.Сосенко, Каєтона Косинського

Помер Осип Сорохтей 27 листопада 1941 року.

Мистецька спадщина художника є вагомим вкладом у скарбницю українського образотворчого мистецтва.

Важливе значення на формування стилістики живопису західноукраїнських художників мала Краківська школа красних мис­тецтв (з 1900 р.— Академія) і те художнє середовище, яке тут формувалося. З особливостей

Краківської школи мистецтв для західноукраїнських митців чи не найбільш сприйнятливими вияви­лися ті моменти, які пов'язува­лися з втіленням селянської тема­тики, з осмисленням духовних і моральних цінностей народної культури. Ці зв'язки з народним життям міцнішали на рідному ґрунті. Вони й були основою на­ціонального самоутвердження і демократизму творчості. Водночас селянська тематика визначала і своєрідність її інтерпретації, шля­хи розвитку поетики.

Чимало важили в цьому особ­ливості пов'язаної з регіоном Кар­пат культури, з її реліктовими за­лишками далекого минулого. Як багатьох дослідників-етнографів чи археологів, так і художників приваблювала та особлива атмо­сфера пантеїзму, що несла в со­бі якийсь таємничий відгомін вірувань прадавніх часів, що збе­реглися в народних віруваннях, забобонах, в обрядах і звичаях. Вабила художників і барвиста краса народного мистецтва, що так виразно виступала в усіх де­талях побуту. Разом з тим в поетичному ладі творів, в життєвій канві сюжетів звучить і соціаль­ний підтекст, за яким відчувається патріархальна відсталість галиць­кого села.

Галицька художня інтелігенція усвідомлювала, що лише на ґрунті рідної культури можливі плід­ні художні пошуки. Під кінець XIX і на початку XX ст. з'являє­ться той прошарок художників, вихідців з селянського середови­ща, для яких надбання народної культури, як і саме життя наро­ду, були органічною часткою їх особистого життя, їх творчість нерідко надто сильно залежала від матеріальних і соціальних обставин, щоб перетворитися на забаву. Тому естетичні погляди, що культивувалися в головних центрах західноєвропейської куль­тури, не змогли знайти сприятливого грунту, щоб пустити глибо­ке коріння. До того ж частина інтелігенції в міру соціального походження і обставин тяжіла до селянського середовища.

А це й обумовлювало ту долю традиціоналізму у способі мислен­ня, а можливо, й самій психоло­гії художника, яка визначала спадкову стійкість у сюжетах та засобах їх інтерпретації. Тому не випадково, мабуть, так послідовно розвинувся демократичний нап­рям, що пройшов з другої полови­ни XIX ст. через творчість К. Устияновича і Т. Копистинського до І. Труша, а далі через творчість І. Труша, А. Манастирського, Я. Пстрака, Й. Куриласа та інших художників у глибину кількох де­сятиліть XX ст.

Так само й пошуки в галузі художньої форми, що найбільше активізувалися під впливом кра­ківської сецесії, тісно стикалися з цими демократичними тенден­ціями. Внаслідок цього творчість західноукраїнських художників не доходила до крайнощів песимізму, як і до надмірного ускладнення символіко-алегоричних образів чи нав'язливості мотивів еротики, які виявилися у творчості сецесіоністів Кракова, звідки пролягав ос­новний шлях впливів модерну.

У творчості західноукраїнських художників ці впливи менш зачі­пали змістовну суть мотивів, традиційну основу сюжетики. Лінійно- і площинний стиль сецесії під­порядковувався насамперед вияв­ленню емоційної виразності того чи іншого мотиву.

В и с н о в о к

1. Розвиток живопису на Станіславських землях ХІХ-ХХст відбувався в дуже складних історичних обставинах. У дослідженні розглянуто різні жанри малярства в регіоні. Його розвиток на зламі ХІХ-ХХст.- це був великий взліт майже після народження , це не лише об’єкт естетичної насолоди що примушує спостерігаючого задуматись над сенсом існування художників даного періоду.В цей час прослідковується відродження малярства як такого.У кращих роботах це бунт проти консерватизму, це нова пластична мова, нові засоби виразності – вибух у мистецтві.

2. Вивчення історичного розвитку малярства дозволяє розширити зміст і об’єм наукових знань в період з середини ХІХ –ХХст. Ці знання можна використовувати в позашкільних навчальних закладах а також різних мистецьких гуртках.

3. Проведено науково-пошукове комплексне дослідження творчості художників Івано-Франківщини в українському мистецтві.

4. Виявлено характерні особливості розвитку їхньої творчості в різні історичні періоди.

5. Простежено жанр натюрморту та інших жанрів в творчості найвідоміших художників Івано-Франківщини.Охарактеризовано їх творчу манеру.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Література:

1. Грушевський М. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року. -К.Д913. -524с.:іл.

2. Гірський B.C. Історія української філософії. Курс лекцій. - К.: Наук. Думка, 1997. - 286с.

3. Полєк В: Майданами та вулицями Івано-Франківська - Львів : Світло і тінь, 1994. -90с. :іл.

4. Ісаїв Петро. Історія міста Станиславова // Альманах Станиславівської землі / Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. Т.1. / Ред. -упоряд. Б.Кравців. — Нью-Йорк - Торонто - Мюнхен , 1975. - С. 32-103

5. К.П. Українська влада у Станиславов! 1941р. 7/ Альманах Станиславівської землі / Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. Т.1. / Ред. -упоряд. Б.Кравців.— Нью-Йорк - Торонто - Мюнхен , 1975. - С. 150-151.