Сторінка
8

Технологічні процеси виробництва продукції рослинництва

Рекомендується при оранці на зяб вносити під картоплю на Поліссі та в західних районах 50–60 т/га гною, Лісостепу 30–40, Степу 20–30 т/га. Органічні добрива вносять перевалочним або потоковим способом кузовними розкидачами ПРТ–16М, ПРТ–10–1, МТО–6, РПО–6 та ін. Весняне внесення добрив, особливо на суглинкових ґрунтах, небажане, бо у цьому випадку утворюються глибокі колії і ущільнюється вологий ґрунт. До того ж у свіжому гною є багато насіння бур'янів. Фосфорні і калійні мінеральні добрива рекомендується вносити під зяб, а азотні — весною при передсадильному нарізуванні гребенів. Підживлювати рослини у цьому випадку недоцільно.

Для механізованого завантаження мінеральних добрив при їх внесенні з одночасним нарізуванням гребенів культиватори — КОН–2.8А або КРН–4,2Г переобладнують: замість банок туковисівних апаратів АТД–2 встановлюють бункер місткістю 650–700 кг (рис. 13.34).

Весняне закриття вологи на супіщаних ґрунтах здійснюють агрегатами на базі гусеничних тракторів типу Т–150, зчіпок СГ–21 і важких борін БЗТС–1,0. Суглинкові ґрунти спочатку розпушують культиваторами на глибину 12–14 см, а потім переорюють плугами без полиць. Добру якість на передпосівному обробітку ґрунту забезпечують комбіновані агрегати типу „Європак”, а також вертикально–фрезерні культиватори КВФ–2,8.

Весною готують насінний матеріал. В ННЦ „ІМЕСГ” розроблено і впроваджено потокову технологію підготовки насінного матеріалу та його завантажування в бункери саджалок. Картоплю з кагатів забирають навантажувачем ПКУ–0,8 або ПФ–0,5 з обгумованим ковшем. З картоплесховищ її забирають транспортером ТЗК–30А з приставкою–підбирачем ТПК–30А. Від кагатів або сховищ бульби транспортують автомобілями–самоскидами або тракторними причепами до сортувального пункту КСП–25 (КСП–15В) і вивантажують у бункери. Відсортований на КСП–25 садивний матеріал (маса бульби 50–80 г) подають у бункер–нагромаджувач місткістю 25–30 т. З нього картоплю завантажують у автомобілі–самоскиди, які транспортують її до садильних агрегатів.

У технологічній лінії підготовки насінного матеріалу доцільно передбачити протруювання бульб за допомогою протруювача «Гумотокс–С» або переобладнаного картоплезбирального комбайна типу Е–668/7.

Важливою умовою одержання високих урожаїв картоплі є дотримання оптимальної густоти садіння. За даними передового досвіду вона повинна становити: на Поліссі 55–60 тис. кущів для товарної і 70–75 тис. для насінної картоплі; у Лісостепу — відповідно 45–50 і 55 тис. кущів; у Степу — 40–45 і 50, а на зрошенні — 50–55 тис. кущів.

У господарствах для садіння картоплі застосовують застарілі картоплесаджалки КСМ–4А і КСМ–6А з барабанно–вичерпувальним апаратом, який значно пошкоджує бульби. Зарубіжні виробники картоплесаджалок ( фірми Grimme, Gramme, Kverneland та ін.) застосовують більш досконалий ложко–пасовий або ложко–ланцюговий садильний апарат. У сучасних українських картоплесаджалках типу КС–4 і КС–2 використовують ложко–транспортерний вичерпувальний апарат.

Перед появою перших сходів картоплі формують гребені заввишки 27–30 см з рівною вершиною 15–20 см для кращого прогрівання куща. Для цієї мети можна використовувати культиватори фірм Grimme, Netagko та ін. Такого типу фрезерний культиватор марки КФК–2,8 за замовленням випускає Шепетівський завод культиваторів.

При догляді за посадками картоплі проводять 3–4 міжрядних обробітки. Добрих результатів у боротьбі з бур'янами досягають комбінованою системою догляду, при якій механічні засоби поєднуються із застосуванням гербіцидів, їх вносять до з'явлення сходів і загортають в ґрунт культиваторами в агрегаті з боронами. У період вегетації рослини обприскують хімічними препаратами для боротьби з фітофторозом, колорадським жуком та іншими хворобами і шкідниками.

Картоплю у фазі бутонізації до змикання рядків підгортають. Добре при цьому використовувати запропоновані ННЦ „ІМЕСГ” робочі органи (підгортачі–розпушувачі) до культиватора КОН–2,8А. Робочий орган складається з двох стрілчастих лап: розпушувальної шириною 0,27 м з стояком та привареної до стояка підгортальної лапи шириною 0,33 м. При міжряддях 60 + 80 см обидві лапи повинні мати ширину 0,27 м.

Для підвищення продуктивності картоплезбиральних машин та прискорення достигання картоплі скошують бадилля машинами КИР–1,5Б чи КРП–Ф–2 на продовольчих посадках за 4–6 днів до збирання і на насінних за 10–14 днів.

Насінні посадки обприскують десикантом , наприклад розчином хлорату магнію, в результаті чого бадилля відмирає.

Вибір технічних засобів збирання залежить від умов сепарації ґрунту, забур'яненості, урожайності, розміру і конфігурації полів тощо. При добрій і задовільній сепарації ґрунту, незначній забур'яненості, урожайності бульб не менш як 8–10 т/га і довжині гонів понад 150–200 м доцільно застосовувати комбайни ККУ–2А, ККЗ–2, Е–686, Е–668/7, КПК–3. За інших умов урожай збирають картоплекопачами КСТ–1,4, КНК–2, КТН–2В.

Раціональний склад комплексів машин для вирощування та збирання картоплі у зоні Полісся на площі 1000 га наведено в таблиці 13.31.