Сторінка
7
Передпосівний обробіток ґрунту виконують в єдиному технологічному процесі з сівбою. Добру якість на передпосівному обробітку можуть забезпечити просапні культиватори УСМК–5,4Б та широкозахватні беззчіпкові культиватори КШУ–18 і КШУ–12, обладнані вирівнювальними пристроями або комбіновані агрегати типу „Європак”.
Для сівби і догляду за посівами буряків використовують комплекси 12–рядних (ССТ–12Б, ССТ–12В, СТВ–12, УПС–12, СУ–12, УСМК–5,4Б, УСМК–5.4В) і 18–рядних машин (ССТ–18Б, КОЗР–8,1–01, КРШ–8,1). Використовують також сівалки іноземного виробництва, зокрема ДжонДір1760, а також культиватори ДД–886. З метою зменшення витрати гербіцидів і поліпшення екології їх вносять стрічковим способом підживлювачем–обприскувачем ПОМ–630–1 одночасно з сівбою або міжрядним обробітком.
Господарства одержують насіння в посівних одиницях ( 100 тис. насінин), оброблене захисно–стимулюючими речовинами.
Сівалки ССТ–12Б і ССТ–12В обладнують слідоутворювачем та двома щілинорізами і колесами–копірами. Слідоутворювач кріплять між сьомою і восьмою посівними секціями. Місце встановлення щілинорізів залежить від того, з яким трактором агрегатують сівалку. При використанні колісного трактора класу 1,4 з колією 1,8 м їх кріплять між третьою і четвертою та дев'ятою і десятою посівними секціями. Якщо ж сівалку агрегатують з трактором Т–70С, то між третьою і четвертою та восьмою і дев'ятою посівними секціями.
Якщо насіння має лабораторну схожість не менше 90 %, сіють 12–15 шт. на 1 м рядка. У цьому випадку одержують 8–10 сходів і застосовують механізоване формування густоти рослин. При високій культурі землеробства сіють на кінцеву густоту (8–10 насінин на 1 м рядка).
Науково обґрунтованою системою догляду за посівами передбачено виконання таких механізованих операцій: суцільне розпушування ґрунту до появи сходів культиваторами, обладнаними ротаційними робочими органами і роторами без шлейфів; перше розпушування ґрунту в міжряддях і захисних зонах рядків (шаровку) з використанням захисних дисків, односторонніх плоскорізальних лап і ротаційних батарей; формування густоти посівів механічними (УСМП–5,4) і автоматичними (ПСА–2,7, ПСА–5,4) проріджувачами або просапними культиваторами (УСМК–5,4Б); підживлення рослин (у зоні достатнього зволоження) рідкими мінеральними добривами (УСМК–5,4+ПОМ–630–1) і сухими (УСМК–5,4Б); міжрядні обробітки посівів культиваторами, обладнаними спеціальними підгортачами для присипання бур'янів ґрунтом у захисних зонах і рядках; хімічний захист рослин підживлювачами–обприскувачами типу ПОМ–630–1 тощо.
Агрегати водять по борозенці слідоутворювача (до появи сходів) з використанням знятих з сівалки і встановлених на просапний культиватор щілинорізів і коліс–копірів. Це дає змогу своєчасно і якісно обробити посіви, зменшити захисні зони рядка до 5 см, частково або повністю усунути затрати ручної праці.
За рекомендаціями НІЦ на період збирання густота насаджень буряків повинна становити: у районах достатнього зволоження 115–120 тис./га, нестійкого 110–115, а в районах недостатнього зволоження 100–105 тис./га рівномірно розміщених рослин.
Вибір того чи іншого способу збирання цукрових буряків залежить від потреби в гичці, агрокліматичних умов, наявності транспорту та інших факторів. Орієнтовний склад комплексів машин для вирощування та збирання цукрових буряків на площі 1000 га наведено в таблиці 13.29.
13.29. Комплекс машин для вирощування та збирання цукрових буряків (урожайність коренеплодів — 500 ц/га, гички — 200 ц/га)
За 25–30 днів до початку збирання врожаю посіви доцільно обробити фізіологічне активними речовинами, які збільшують вихід цукру на 3–5 ц/га. Для цього використовують 1,5–2,5 кг/га гідразиду малеїнової кислоти (ГМК–натрій), розчиненої у 200–300 л води при наземному обприскуванні машинами типу ПОМ–630–1.
Цукрові буряки збирають в основному потоковим і потоково–перевалочним способом без ручного доочищення коренеплодів. Найпоширенішим е потоково–перевалочний спосіб. Якщо відстань перевезення коренеплодів до 15 км, дві третини збиральних машин працюють за потоковим способом, решта — за перевалочним; якщо ж відстань до 16–20 км — половина машин збирає потоковим, а половина — перевалочним; до 21–30 км і більше перевагу віддають перевалочному способу. При достатній кількості транспортних засобів і чіткій організації роботи урожай доцільно збирати потоковим способом.
Цукрові буряки можна збирати сучасними комплексами машин за такими технологічними схемами:
- гичка збирається у транспортні засоби, коренеплоди у бункер коренезбиральної машини з наступним навантаженням у транспортні засоби чи на краю поля або ж з подачею коренеплодів у транспорт, що рухається поруч (машини БМ–6Б і КБ–6);
- гичка збирається у транспортні засоби, коренеплоди викопуються і укладаються у валок з наступним їх підбиранням, доочищенням і навантаженням у транспортні засоби (машини БМ–6Б, КВЦБ–1,2 , ПНБВ–1,6);
- гичка збирається у транспортні засоби або розкидається по полю, коренеплоди викопуються машиною і укладаються у валок з наступним підбиранням їх, доочищенням і подачею в транспортні засоби (машини КСН–6, ППК–6);
- гичка розкидається по полю, коренеплоди у бункер комбайна з наступним навантаженням у транспортні засоби чи укладанням у бурт на полі ( комбайн Лектра V–2 ,фірма Моро).
- Економічні показники використання наведених вище комплексів машин подано в таблиці 13.30.
13.30. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання цукрових буряків
Картопля.
Всі операції на виробництві картоплі за інтенсивною технологією виконують комплексом машин відповідно до технологічного процесу. Після збирання попередника (зернові, трави) поле лущать дисковими знаряддями, вносять добрива і орють плугами з передплужниками. Якщо є коренепаросткові бур'яни, то проводять дворазове лущення на глибину 6–7 см дисковими знаряддями і на глибину 10–12 см лемішними лущильниками чи плоскорізами. На дерново–підзолистих ґрунтах поглиблюють орний шар з обов'язковим внесенням не менше 30–40 т/га гною, що є дуже важливим для підвищення урожаю картоплі.
Інші реферати на тему «Географія економічна»:
Основи технології вирощування товарної риби за дволітнім циклом. Вирощування товарної риби за трилітнього циклу
Методологічні основи моніторингу біоти природних вод
Визвольна боротьба у Отинії під час І та ІІ світових воєн
Гідрохімічні дослідження в київському національному університеті імені Тараса Шевченка
Економічна структура світу