Сторінка
2

Технологічні процеси виробництва продукції рослинництва

У південній частині Лісостепу та у зоні Степу України можуть використовуватись чотирисівалкові агрегати. У цьому випадку на другій сівалці СЗ–3,6А перекривають 18 і 19–й, а на третій — 6 і 7–й висівні апарати. Відстань між серединами утворених таким чином колій становитиме 14,4 м. Для догляду за посівами пшениці застосовують ті ж машини, що й у попередньому випадку.

Якщо у господарстві є розкидачі МВД–100, 1РМГ–4Б, СТТ–10 і обприскувачі ОПШ–15–01, ОМ–320–2, відстань між серединами технологічних колій становить 10,8 м. Озиму пшеницю сіють трисівалковим агрегатом з перекритими у середній сівалці 6, 7, 18 і 19–м апаратами.

В окремих господарствах використовують одномаркерну колію, яка утворюється за рахунок перекриття лише 18–го висівного апарата сівалок типу СЗ–3.6А. Агрегати по догляду за посівами рухаються по ній правим колесом трактора. За рахунок одномаркерної колії зменшується дія водної і вітрової ерозії на доріжках та заростання їх бур'янами.

Якщо сіють пневматичною широкозахватною сівалкою СЗПЦ–12, то перекривають 34, 35, 46 і 47–й сошники. У результаті ширина колії становитиме 1,8 м, а відстань між серединами колій при суміжних проходах агрегату — 12 м.

У беззчіпкової трисекційної стерньової сівалки–культиватора СЗС–6 (СТС–6) в середній секції перекривають 1 і 9–й висівні апарати через один прохід агрегату. Ширина доріжки становить 0,46 м, колії — 1,82 м, а відстань між коліями при суміжних проходах — 12,3 м. Цього можна досягти також, якщо в загінці працюватимуть два агрегати, один з яких — з постійно перекритими відповідними сошниками, а також за рахунок застосування сівалки СЗС–12. Останнім часом у господарствах використовують зернові сівалки виробництва іноземних фірм: Джон Дір 455, Тай–2020, Тай–2010, а також вітчизняні — Клен, Магістраль 6000 та ін.

Частина господарств вирощує озиму пшеницю без використання технологічних колій. Озиму пшеницю при необхідності підживлюють у фазах кущення, виходу в трубку та колосіння твердими азотними добривами за прямотоковою чи перевантажувальною технологією. Для перевантаження і добрив використовують спеціальні автомобілі САЗ–3502, ЗАУ–3, УЗСА–40. Для підживлення посівів використовують також рідкі комплексні добрива.

Обробку посівів пестицидами планують з урахуванням прогнозу їх розвитку, уточнюючи строки її проведення за даними поточних обстежень і оцінки фітосанітарного стану рослин. Розчин суспензій і емульсій для обприскування посівів готують за допомогою серійних агрегатів АПЖ–12, СТК–5, Пемикс–1002, а також машиниЗЖВ–Ф–3,2. Сучасні обприскувачі обладнано додатковими місткостями для приготування розчину пестицидів. Для обприскування посівів найефективніше використовувати штангові обприскувачі ОПШ–15–01, ПОМ–630, ОП–2000–2–01, ОПШ–2000–21,6, S 300, Харди TY, Харди TZ, TWIN–LA , TWIN–TA та ін.

Залежно від агрокліматичних умов, стану хлібів та наявності техніки спеціалісти господарств вибирають однофазний (пряме комбайнування) чи двофазний (з укладання хлібів у валки і наступним обмолотом) спосіб збирання. Останнім часом впроваджується збирання хлібів з обчісуванням колосків. Для цього створено спеціальні жатки ЖОН–4 і ЖОН–6 до зернозбиральних комбайнів. Це дає можливість зменшити затрати праці і коштів на збиранні врожаю.

Для скошування зернових у валки використовують жатки ЖВР–10А, ЖВН–6А, ЖВП–6А, ЖВП–4,9, ЖЗБ–4,2 та ін.

Озиму пшеницю збирають комбайнами КЗС–9, КЗСР–9 ”Славутич”, КЗС–1580”Лан”, ДжонДір9500, Case 1680,LEXION480, Мега 208, Медион 340, Доминатор 68С, МФ–38, ДОН–1500Б, ДОН–161, ДОН–091 та ін. З метою повного використання технічних можливостей зернозбиральні комбайни мають працювати на швидкостях, близьких до розрахункових (табл. 13.16).

13.16. Залежність робочих швидкостей комбайнів від урожайності озимої пшениці

Зерно обробляють на зерноочисних ЗАВ–50, ЗАВ–40, ЗАВ–25 і зерноочисно–сушильних комплексах КЗС–50, КЗС–25Ш і КЗС–25Б. У невеликих господарствах використовують прості зерноочисні машини ОВП–20А, ОВС–25, МС–4,5 та ін.

Незернову частину врожаю в основному збирають за трьома технологіями: потоковою з подрібненням , копицевою або валковою. Остання використовується у кількох варіантах підбирання соломи: підбирачем–ущільнювачем ПВ–6,0, скиртоутворювачем СПТ–60, переобладнаним фуражиром (ФН–1,4 + ПВФ–1,4), тюковими (ППЛ–Ф–1,6, ПКТ–Ф–2,0, К–454, Quadrant 1150, MF 185) та рулонними (ПРП–1,6, ПР–Ф–750, ППР–110, Rollant 66, MF–146 та ін.) прес–підбирачами. Скиртують солому машинами ПФ–0,5 та УСА–10. Для укладання рулонів навантажувач ПФ–0,5 обладнують пристроєм ППУ–0,5.

13.17. Комплекс машин для вирощування та збирання озимої пшениці у зоні Лісостепу України на площі 1000 га (урожайність зерна 50 ц/га, незернової частини — 50 ц/га)

Склад комплексів машин для вирощування та збирання озимої пшениці за інтенсивною технологією в зоні Лісостепу на площі 1000 га наведено в таблиці 13.17. Комплекси машин обґрунтовані за наведеною вище методикою на ПЕОМ за двома критеріями: мінімумом затрат робочого часу і приведених витрат.

Примітки: 1. На 50% площі. 2. На 25% площі. 3. На 30% площі. 4. На 70% площі. 5. Комбайни СК–5М використовуються лише на скошуванні озимої пшениці у валки (30% площі).

Економічні показники використання наведених вище комплексів машин подано в таблиці 13.18.

Як видно з наведених даних, комплекс машин, обґрунтований за критерієм мінімуму затрат робочого часу, дає можливість отримати лише мінімальні затрати робочого часу, але має більші капітальні вкладення, приведені витрати, витрату палива і щільність механізованих робіт на одиницю роботи (гектар) у порівнянні з комплексом машин, обґрунтованим за критерієм мінімуму приведених витрат