Сторінка
1

Оцінка ступеня забруднення важкими металами геосистем голосіївського лісу

Ландшафтно-геохiмiчні дослідження екологічного стану територій проводяться зараз в багатьох країнах світу : Росії, Німеччині, Болгарії, Канаді, Чехії, Угорщині тощо. При цьому значна увага приділяється біоіндикаційному методу проведення подібних досліджень [ 1, 11, 12].

Відомо також, що стан міських природних об’єктів, їх мелiоративна, сануюча функцiя, стiйкість до техногенних навантажень тощо значною мiрою впливає на стан міських ландшафтів взагалі [8]. Це значно посилює актуальність ландшафтно-геохімічних досліджень екологічного стану природних об»єктів в містах.

З 1990 р. розпочалися ландшафтно - геохімічні дослідження екологічного стану м. Києва та його окoлиць. Проведено дослідження Мінського ( Малишева, Сергеєва, 1993) і Ленінградського ( Мalysheva at el., 1996 ) районів. Однак до останнього часу ландшафтно - геохімічні дослідження екологічного стану міських лісопарків практично не проводилися.

Голосіївський ліс в місті Києві зазнає досить значного техногенного впливу. Оскільки він при цьому виконує рекцеаційну функцію, необхідними є ландшафтно-геохімічні дослідження його екологічного стану. Однiєю з особливостей даної територiї є те, що вона з усiх сторiн оточена джерелами емiсiї шкiдливих речовин, зокрема, ВМ. Головним джерелом надходження забруднюючих речовин є автотранспорт. Основна маса викидiв потрапляє на найвище розташованi дiлянки паркової території, пiсля чого забруднюючі речовини включаються в процеси водної мiграцiї, яка переважає в межах лісопарку.

Голосіївський ліс знаходиться в межах Київського лісостепового Придніпров»я в північно-західній частині Київського лесового плато [3,9]. Для нього характерний досить значний розвиток ерозійних процесів. Геосистеми лісопарку відзначаються високою інтенсивністю процесів міграції речовини. Тут поширені яружно-балкові місцевості з світло-сірими і сірими лісовими грунтами під дубово-грабовими лісами [3].

При відборі зразків грунту для дослідження враховувалося передусім те , що в межах території лісопарку провідну роль в перерозподілі забруднень відіграє водна міграція речовини [9]. Аналіз зразків грунту проведено в екологічній лабораторії географічного факультету та лабораторії рентгенівських методів дослідження мінеральної речовини геологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Оцінка стану геосистем Голосіївського лісу проводилася за ступенем їх забруднення ВМ, який визначено за кларками концентрації (КК) в зразках грунтового покриву геосистем даної території.

Результати досліджень показали, що реакцiя грунтiв Голосіївського лісу змiнюється вiд кислої до слабколужної Грунти з кислою та слабкокислою реакцiєю переважають, що може призводити до легкого вилуговування таких елементiв як Zn, Mn, Cu, Fe [5]. Бiльшість грунтів лісопарку мають фульватний склад органічної речовини (ОР) (свiтло-сiрi i сiрi лiсовi, дерново-пiдзолистi глеюватi та глейовi). З цього випливає, що на дослiджуванiй територiї склалися сприятливi умови для утворення й мiграцiї розчинних металорганiчних сполук.

З аналізу ландшафтно-геохімічної структури Голосіївського лісу витікає, що тут домінують ландшафтно-геохімічні геосистеми (ЛГС) H-Ca класу зі слабокислою реакцією грунтів. Типоморфними для ЛГС парку є такі елементи як Si, S, Zr i Br. Для схилових геосистем мішанолісового типу з дерновопідзолистими грунтами на пісках, типоморфними елементами є S i Zr, реакція грунтів близька до нейтральної. Слабколужна реакція властива грунтам геохімічних ландшафтів класу H,H-Fe½H-Fe, які знаходяться в межах балок та западин. Слабкокислою реакцією відзначаються грунти ЛГС перехідного (від кислого до глейового) класу, характерних для яружної системи парку. Переважна більшість ЛГС належить до відкритого типу (з переважанням розсіювання речовини). Таким чином, саме ландшафтно-геохімічні умови, характерні для Голосіївського парку, визначають особливості накопичення та перерозподілу сполук ВМ.

Як відомо, в місцях контакту контрастних за фізико-хімічними властивостями геосистем чи біогеогоризонтів утворюються ландшафтно-геохімічні бар»єри (ЛГБ) [ 8]. В межах Голосіївського лісопарку сформувалися такі види радіальних ЛГБ як глейовий лужний, глейовий сорбційний, сорбційний карбонатний тощо. Отже, можна визначити місця можливого накопичення багатьох елементів, оскільки відомо, що на лужних ЛГБ акумулюються такі елементи як Fe, Ca, Mg, Mn, Ba, Sr, Zn, Cu, Pb тощо [ 8], на кислих бар»єрах - Si, Zr тощо, на глейових - Cu . Сорбційний бар»єр осаджує Cа, K, Mg, Rb, Zn, Cu, Pb, P, S, As тощо.

В межах парку переважають сорбційні карбонатні площинні ЛГБ, отже, тут склалися сприятливі умови для накопичення таких ВМ як Zn, Cu, Pb, S, які і надходять з основних джерел емісії забруднень. Дані особливості ландшафтно-геохімічної структури лісопарку відкривають потенційні можливості певного регулювання вторинного перерозподілу ВМ в межах геосистем Голосіївського лісу.

Слід враховувати, що основні характеристики басейново-стокової структури лісопарку обумовлюють здебільшого транзитну функцію його геосистем в процесах перерозподілу речовини. Основною особливістю такого перерозподілу є перенесення забруднюючих речовин в сторону промислової і селитебних зон, що дещо послаблює величину техногенного тиску на досліджені геосистеми.

Загалом, в більшості геосистем забруднення ВМ не дуже значне. Свинець акумулюється в геосистемах на плакорі, осідаючи на карбонатному ЛГБ. КК свинцю тут зростають до 2,0. Найвищі КК свинцю (до 6,0) виявлено на конусах виносу балок 4-го порядку , поблизу автодоріг. Це можна пояснити тим, що джерелом надходження свинцю є вихлопні гази автотранспорту [ 5 ].