Сторінка
3
13.18. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання озимої пшениці
Кукурудза на зерно і силос.
Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи вимагає ефективного використання і якісної роботи машин. Набагато підвищується значення основного обробітку ґрунту. Тому слід застосовувати такі агротехнічні заходи і машини, які б сприяли якнайповнішому знищенню бур'янів. Після культур суцільної сівби добрий ефект дає лущення стерні на глибину 7–8 см лущильниками ЛДГ–15А, ЛДГ–20 і дисковими боронами БДТ–10, БДВ–8,5, БДС–8,4, БДТ–7,0А , БДТ–3,0, ДжонДір 630, МФ–248, МФ–244 та ін. На полях з коренепаростковими бур'янами додатково застосовують лущильники ППЛ–10–25 або плоскорізи КПШ–5, КШН–6, КПГ–250Б та ін. Для знищення осоту і пирію вносять гербіциди типу „Раундап”.
Орють здебільшого на глибину 27–30 см, а на змитих і мало–гумусних чорноземах та дерново–підзолистих ґрунтах — на глибину орного шару. Особливу увагу звертають на загортання рослинних решток, вирівнювання звальних гребенів і розгінних борозен.
Характерною рисою інтенсивної технології є весняне вирівнювання поверхні поля вирівнювачами ВП–8А, ВПН–5,6 тощо . За умови використання комбінованих агрегатів типу „Європак” (Арамікс, К 600 PS, Б–622, АПБ–6, КААП–6, АГ–6, АГ–3 та ін.) поле не вирівнюють.
В єдиному нерозривному циклі з високою якістю повинен бути проведений комплекс весняних робіт: внесення гербіцидів, передпосівна підготовка ґрунту і сівба.
Досвід показує, що ефективно вносити гербіциди із загортанням у ґрунт в одному агрегаті. За таких умов практично немає розриву в часі між цими двома операціями, що запобігає втратам гербіциду від випаровування. Комбінований агрегат складається з трактора
К–701 або ХТЗ–17021, підживлювача–обприскувача ПОМ–630 і важкої дискової борони БДТ–7А . На рамі трактора встановлюють бак місткістю 2,5–3 м3, а спереду трактора кріплять штангу для обприскування шириною 7 м з слідопокажчиками або маркерами на кінцях. Для запобігання витіканню розчину гербіциду на поворотах і зупинках при виключеному насосі на штанзі обприскувача встановлюють центральний клапан–відсікач. За семигодинну зміну таким агрегатом обробляють до 30 га і більше.
Найефективнішим (за даними ННЦ „ІМЕСГ”) є стрічкове внесення гербіцидів за двома технологічними схемами (рис. 13.30, 13.31). Гербіциди, які не потребують глибокого загортання у ґрунт ( типу лассо, агелон, лентагран тощо), вносять одночасно з сівбою. Штангу обприскувача ПОМ–630 з розпилювачами встановлюють між задньою стінкою сошника і загортачами сівалки СУПН–8А. Стрічкове внесення гербіцидів, які потребують глибшого загортання у ґрунт (ерадикан, алірокс тощо) здійснюють безпосередньо перед сівбою агрегатом на базі просапного культиватора КРН–5,6 і обприскувача ПОМ–630. Розпилювачі встановлюють на штанзі з кроком 0,7 м. Ширина обробленої гербіцидом стрічки становить 0,3–0,35 м. За рахунок цього витрата гербіциду скорочується вдвоє, зменшується його шкідлива дія на навколишнє середовище.
Сіють кукурудзу пневматичними сівалками вітчизняного виробництва СУПН–12, УПС–12, СУ–12, СУПН–8А, СУПН–6А або зарубіжними ДжонДір 1760, МФ–543–8, МФ–543–6 та ін. У господарствах південних областей республіки для сівби і догляду за посівами кукурудзи використовують широкозахватні агрегати на базі тракторів класу 3, переобладнаної зчіпки СН–75 і трьох сівалок СУПН–6А або культиваторів КРН–4,2А.
Сівалки регулюють так, щоб на час збирання врожаю забезпечувалась густота рослин на гектарі у Степу 30–40 тис. шт., Лісостепу — 40–55, Поліссі — 55–65, на зрошенні 60–80 тис. шт. З урахуванням польової схожості і втрат частини рослин з різних причин норму висіву насіння збільшують на 25–30 % порівняно з вказаною вище густотою. Норму висіву насіння змінюють, підбираючи висівний диск з отворами діаметром 5,5 мм і передаточне число в механізмі привода .
Після посіву поле прикотковують кільчасто–шпоровими котками ЗККШ–6 для поліпшення контакту з ним насіння і прискорення появи сходів. За умови передпосівного обробітку ґрунту комбінованими агрегатами типу „Європак” поле не прикочують.
Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи дозволяє значно скоротити кількість операцій догляду за посівами, але не виключає їх застосування у разі потреби. Якщо на посівах з'являються бур'яни, їх знищують, поєднуючи хімічні й
механічні способи. Так, стрічкове внесення гербіцидів значно послаблює ріст бур'янів у захисних зонах рядків, а застосування полиневих загортачів КРН–52А (лівий) і КРН–53А (правий) на культиваторах
КРН–4,2А, КРН–5,6А або КРН–8,4 для присипання бур'янів землею при висоті кукурудзи 35–40 см призводить" до повного їх знищення. Для боротьби з бур'янами використовують також голчасті диски КЛТ–28, прополювальні борінки КЛТ–38 і загортачі дискового типу, виготовлені у господарствах із списаних дисків лущильників.
Кукурудзу на силос збирають на початку воскової стиглості кормозбиральними комбайнами Ягуар–860, Марал–190, «Полесье–3000», К–Г–6 „ Полісся”,«Дон–680» КСК–100А, Е–281С, Е–282, КЗК–4,2, КПИ–Ф–30, КПИ–2,4 та комплексом УЗС «Полесье–250» з комбайном ПКК–Ф–90. Комбайн КСК–100А можна обладнувати пристроєм УВК–Ф–1 для внесення консервантів у подрібнену масу. Останню ущільнюють в траншеях гусеничними тракторами.
Кукурудзу на зерно збирають за такими технологічними схемами: з очищенням качанів комбайнами КСКУ–6А та «Херсонец–9» з наступним їх доочищенням, сушінням і закладанням на зберігання за допомогою машин ОП–15П, ТАУ–0,75, ТПК–20 або комплекту обладнання механізованих пунктів ПМУ–15, ПП–10; в неочищених качанах переобладнаними комбайнами КСКУ–6А або «Херсонец–9» з демонтованими блоками качаноочисник апаратів з наступною післязбиральною обробкою на стаціонарі (рис. 13.32); з обмолотом зернозбиральними комбайнами СК–5М, РСМ–10 і КЗС–9 із приставками відповідно ППК–4, КМД–6 і ПЗКС–6; подрібненням вологого зерна або зерно–стрижневої сумішки (ЗСС) машинами М–8, ИРМ–50 чи переобладнаними подрібнювачами ИРТ–165 і консервуванням корму в облицьованих траншеях або баштах БС–19,5. Добре зарекомендувала себе на подрібненні корму лінія ЛПК–Ф–20 на базі подрібнювача «Блок–700».
Інші реферати на тему «Географія економічна»:
Виробничі ресурси та спеціалізація сільського господарства
Україна у складі СРСР: 1917 – 1991 роки
Використання методів експериментальної гідрохімії і геоінформаційних технологій для оцінки стану та прогнозування якості поверхневих вод
Реалізація продукції тваринництва. Порядок реалізації тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства
Оцінка впливу поверхневого стоку на продукційно-деструкційні процеси у водотоках для цілей екологічної експертизи гідротехнічних об'єктів