Сторінка
5

Технологічні процеси виробництва продукції рослинництва

Сіють соняшник слідом за передпосівною культивацією сівалками СУПН–12, СУПН–8А або СУПН–6А, використовуючи для цього висівні диски з отворами діаметром 3 мм, а також сівалки іноземного виробництва Джон Дір 1700, МФ–543–8, МФ–543–6 та ін.

Соняшник дає найвищі врожаї, коли перед збиранням густота насадження у південному Степу становить 30–35 тис./га, центральному — 40–45, північному — 45–50, Лісостепу — 50–55 тис./га рослин. Враховуючи польову схожість і пошкодження рослин, висівають насіння на 30–40 % більше рекомендованої густоти.

При суворому дотриманні технологічної дисципліни операції догляду за посівами соняшнику зводяться до мінімуму і виконуються лише при потребі. Так, при значному ущільненні ґрунту і наявності тріщин, а також при появі сходів бур'янів проводять міжрядний обробіток культиваторами КРН–8,4, ДД–886 (ДжонДір), КРН–5,6А, або КРН–4,2А, обладнаними комплектом прополювальних борін КЛТ–38. При появі шкідників та хвороб рослини обробляють пестицидами за допомогою обприскувачів ОПШ–2000–21,6, ОПШ–15–01, ПОМ–630, ОМ–630–2, Харди TZ, TWIN–LA тощо. При значному забур'яненні посіви боронують до і після сходів знаряддями БЗСС–1,0.

Через 40–45 днів після масового цвітіння при вологості насіння 25–30 % посіви обробляють розчином десиканту (хлоратом магнію або реглоном) за допомогою авіаційної техніки. Після десикації до початку збирання вологість насіння зменшується до 10–18 %. Десикація сприяє скороченню втрат насіння при збиранні на 1–1,5 ц/га.

У більшості господарств збирання розпочинають при вологості насіння 12–14 %. Проте при достатній наявності зерноочисно–сушильних машин його доцільно організувати на 4—5 днів раніше, коли вологість насіння становить 18–20 %. У цьому випадку додатково збирають 1,2–1,5 ц/га насіння.

ННЦ „ІМЕСГ” рекомендує для потокового збирання соняшнику використовувати зернозбиральні комбайни типу СК–5М «Нива» (ДОН–091) з пристроями ПСП–1,5М, подрібнювачами ПУН–5, автозчіпкою АН–2А і причепом 2ПТС–4–887Б місткістю 45 м3. Агрегат працюватиме високопродуктивно за умови дотримання рекомендованих швидкостей руху (табл.13.24). З метою зменшення

13.24. Робочі швидкості комбайна СК–5М «Нива» з пристроєм ПСП–1,5 М

пошкодження насіння молотильний апарат комбайна обладнують ланцюговим приводом заводського виготовлення 54–151. Для збирання соняшнику доцільно використовувати також зернозбиральні комбайни ДОН–1500Б ( ДОН–161), КЗС–9 з 8–рядними приставками відповідно ПСП–10 і ПЗС–8.

Інтенсивна технологія виробництва соняшнику передбачає потокове проведення обмолоту і післязбиральної обробки вороху збирально–транспортним комплексом. Основу його становить комбайно–транспортна ланка, в яку входить від 2 до 5 комбайнів і відповідна кількість транспортних засобів. Останні закріплюють не за окремими комбайнами, а за ланкою в цілому. Цим зменшується потреба в них на 15–20 %. Роботу організовують так, щоб кожний комбайн працював в окремій загінці, а насіння вивантажував у транспортні засоби знеособлено.

13.25. Комплекс машин для вирощування та збирання соняшнику (урожайність насіння 20 ц/га)

Післязбиральну обробку товарного насіння соняшнику раціональніше проводити на зерноочисно–сушильних комплексах типу КЗС або зерноочисних агрегатах типу ЗАВ. У тих господарствах, де соняшник займає відносно невеликі площі, використовують пересувні ворохоочисні машини ОВП–20А, ОВС–25, МС–4,5 висока продуктивність яких на очищенні соняшнику досягається за умови роботи в комплексі з ними пересувних зернонавантажувачів ЗПС–100 або ЗМ–60.

Схему безвідходного технологічного процесу збирання соняшнику показано на рисунку 13.33.

Раціональний склад комплексів машин для вирощування та збирання соняшнику на площі 1000 га наведено в таблиці 13.25.

Економічні показники використання наведених вище комплексів машин подано в таблиці 13.26.

13.26. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання соняшнику

Горох.

Горох — провідна зернобобова культура, в зерні якої міститься 22–30% білка. Механізований технологічний процес вирощування та збирання гороху на окремих операціях має певні відмінності від технології виробництва зернових культур. Залежно від попередника (озимі зернові, ячмінь, цукрові буряки, кукурудза) використовують глибокий (плужний) і поверхневий (плоскорізальний) обробіток ґрунту. Найбільш поширеним у зоні Лісостепу України є плужний обробіток. Зважаючи на те, що горох збирають на низькому зрізі, дуже важливим є вирівняність поверхні поля. Найбільш повною мірою цьому відповідає оранка обертовими плугами вітчизняного виробництва (ППО–8–40, ППО–6–40, ППО–5–40, ПНО–5–40, ПНО–4–40, ПНО–3–40) і зарубіжного (Джон Дір 995, Джон Дір 975, DP–9–8, DP–9–6, Opal 140 та ін.).

Безплужний обробіток можна виконувати як одноопераційними машинами (плоскорізи КПШ–9, КПШ–5, ПГ–3–5, ПГ–3–100, дискові борони БДС–8,4, БДВ–6,5, БДВ–3, Джон Дір 630, голчасті борони БИГ–3А, БМШ–15), так і комбінованими агрегатами (АКП–5, АКП–2,5, АКШ–5,6, АКШ–3,6, Арамікс, АМХ–6). Дві останні комбіновані машини виробництва Великобританії агрегатують відповідно з тракторами МФ–8260 і МФ–4270 або з вітчизняними тракторами класу 4 і 1,4. Перевагу слід віддавати комбінованим агрегатам, які за один прохід повністю готують ґрунт під сівбу гороху та інших культур.

Дані агрономічної науки і практики свідчать, що горох дає істотне збільшення врожаю при внесенні під оранку фосфорних і калійних добрив. Для цього використовують машини МВУ–16, МВУ–8Б, МВУ–5А, МВД–900 та ін. Висока ефективність фосфорних добрив досягається за рахунок внесення їх у рядки при сівбі.

Передпосівний обробіток ґрунту виконують як одноопераційними машинами (культиватори КПС–4, КГ–4, КГ–8, КПСП–4, КПСН–4; вирівнювачі ґрунту ВП–8, ВПН–5,6А, котки ЗККШ–6), так і комбінованими агрегатами типу “Європак” (Б 622, К 600РS, АПБ–6, АГ–6, АГ–3 та ін.) Комбіновані агрегати готують ґрунт під сівбу гороху за один прохід. Не пізніше як за два тижні до сівби насіння протруюють машинами ПК–20, ПС–10А, ПСШ–5, МОБИТОКС, а безпосередньо перед сівбою інокулюють ризоторфіном і одночасно обробляють мікродобривами.