Сторінка
1

Технологічні процеси виробництва продукції рослинництва

Озима пшениця

Для створення оптимальних умов росту й розвитку озимої пшениці в сівозмінах різних ґрунтово–кліматичних зон застосовують диференційований обробіток ґрунту залежно від його властивостей, окультурення, попередників, забур'янення тощо. Необхідно правильно поєднувати глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізальних, дискових, голчастих та інших ґрунтообробних знарядь. Застосування будь–якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружного його проростання. Структурний склад комплексів машин і ефективність їх застосування для основного і передпосівного обробітків ґрунту при звичайній та інтенсивній технологіях вирощування озимих зернових культур між собою принципово не різняться.

З метою підвищення якості обробітку ґрунту і зменшення кількості проходів агрегатів по полю все ширше застосовують обертові плуги вітчизняного виробництва (ППО–8–40, ППО–6–40, ППО–5–40, ПНО–3–40 та ін.) та іноземних фірм (Джон Дір 995, Джон Дір 975, DP–9–8, DP–9–6, Opal 140 та ін.), а також комбіновані агрегати типу „Європак”( АПБ–6, АГ–6, АГ–3, Б 622, К 600 PS та ін). Безплужний обробіток можна виконувати як одноопераційними машинами (плоско різи, дискові й голчасті борони), так і комбінованими агрегатами, які за один прохід готують ґрунт під сівбу озимої пшениці (АКШ–5,6, АКШ–3,6, Арамікс, АМХ–6 та ін).

Особливу увагу слід звернути на якість насінного матеріалу. Високою ефективністю відрізняється передпосівна інкрустація насіння, тобто нанесення рідкого полімерного плівкоутворювача в суміші з пестицидами, мікроелементами та іншими біологічно активними речовинами. Таким розчином обробляють насіння за допомогою протруювачів ПС–10А, МОБИТОКС–С, ПК–20, ПС–30 або комплексів–обладнання для протруювання та інкрустування КПС–10 і КПС–40.

При вирощуванні зернових колосових культур за інтенсивною технологією необхідно дотримувати таких вимог: сіяти в строго оптимальні строки, з високою якістю, залишаючи постійні технологічні колії. Відповідно до цих вимог готують посівну техніку. Перш за все перевіряють технічний стан і регулюють сівалки на спеціальному бетонованому майданчику для перевірки і настроювання МТА розміром 9?12 м з нанесеною розміткою для встановлення робочих органів. Користуються також розмічувальними пасами.

Сівалки на норму висіву регулюють зміною передаточного числа механізму привода висівних апаратів та довжини робочої частини котушки. Для орієнтовного визначення їх величин користуються діаграмами, наведеними в заводських інструкціях. З метою уточнення норми висіву зерновий ящик сівалки заповнюють на 1/3 об'єму. Під насіннєпроводи підставляють брезент. Раму сівалки встановлюють на підставки так, щоб вільно оберталось приводне колесо. Кількість обертів опорно–приводних коліс (котків) сівалки на площі 0,01 га (0,02 га для сівалки СЗПЦ–12) і частоту їх обертання приймають за даними таблиці 13.15.

13.15. Дані для регулювання сівалок на норму висіву насіння

Після контрольного висіву зважують насіння, множать його масу на 100 (для сівалки СЗПЦ–12 на 50) і визначають фактичну норму висіву в кг/га. Якщо вона виходить за межі заданої норми висіву більше як на ±5 %, змінюють довжину робочої частини котушок і повторюють перевірочний висів до одержання контрольної порції насіння у допустимих межах.

Для запобігання висіву подвійної норми насіння і добрив на стиках суміжних проходів агрегату на воронки крайніх висівних апаратів сівалок встановлюють спеціальні пристрої–дільники потоку (два на агрегат). Сусідні з ними апарати перекривають. При цьому крайні висівні апарати обслуговують по два сошники, подають у них половинну норму насіння і туків. Агрегат із переобладнаними висівними апаратами водять з перекриттям близько двох сошників, щоб не було огріхів, перевитрат посівного матеріалу і недобору урожаю на загущених стикових рядках. Економія насіння пшениці на 1 га становить 7–10 кг для односівалкового агрегату і 2,5–3 кг для трисівалкового.

Для одержання технологічних колій перекривають відповідні висівні апарати сівалки. Ширина технологічних колій і відстань між ними приймаються такими, щоб можна ефективно використовувати серійну техніку по догляду за рослинами.

Так, якщо в господарстві є штанговий підживлювач ПШ–21,6 і обприскувачі ОПШ–2000, ОП–2000–2–01, ОП–3200–1,Харди TZ, TWIN–TA, то формують технологічні колії шириною 1,8 м з відстанню між серединами проходів агрегату 21,6 м і шириною доріжок 0,45 м. Для цього на середній сівалці СЗ–3,6А трисівалкового агрегату перекривають 6, 7, 18 і 19–й висівні апарати через один прохід. Закривати і відкривати вікна висівних апаратів під час роботи агрегату можна з кабіни трактора за допомогою простих пристроїв, впроваджених на Брестській обласній сільськогосподарській дослідній станції (Техника в сельском хозяйстве. — 1986. — № 6. — С. 8–10). Краще, якщо в одній загінці працюють два трисівалкових агрегати, один з яких має постійно перекриті відповідні сошники. Для агрегатів на базі сівалки СЗП–10,8 перекривають 30,31, 42 і 43–й висівні апарати через один прохід.

При наявності обприскувачів ПОМ–630, ОПШ–15–01, ОМ–630–2, TWIN–LA та розкидачів 1РМГ–4Б, МВУ–5А, МВД–900 з пристроєм для збільшення ширини і рівномірності внесення добрив, запропонованих ученими ННЦ „ІМЕСГ”, відстань між серединами технологічних колій встановлюють 16,2 м, а технологічні колії–1,8 м. У цьому випадку сіють двома агрегатами в одній загінці — одноосівалковим ( сівалка СЗ–5,4) і трисівалковим на базі СЗ–3,6А ( або односівалковим ( сівалка СЗ–10,8). На середній сівалці СЗ–3,6А трисівалкового агрегату перекривають 6, 7, 18 і 19–й висівні апарати ( у сівалці СЗП–10,8 перекривають 30,31,42 і 43–й висівні апарати).