Сторінка
1
Формування та будова річкових долин, зміни їх в просторі та часі, складність планового зображення визначається специфікою тектонічної будови території. Аналіз просторового розміщення та поєднання, щільності та орієнтування річкових долин, особливостей в їх будові є одним з прийомів дослідження гідроморфоструктури, яка розглядається в якості складової морфологічної структури земної поверхні. Гідроморфоструктура - це ділянка земної поверхні з певним типом організації гідрографічної мережі [І]. Мета гідроморфоструктурних досліджень полягає у виявленні зв'язку гідрологічних об'єктів з глибинною будовою території.
Аналізу будови ерозійної мережі присвячені численні роботи [2,3,6]. За класифікацією гідрографічних ознак [3] виділено три основних типи планів річкових систем та їх підтипи. Перший тип - гіллястий включає декілька підтипів, що різняться щільністю, однорідністю, кутами причленувания притоків. Другий тип -паралельний - характеризується прямолінійними формами основних долин і бокових субпаралельних притоків. Його підтип -паралельно-ортогональний або прямокутний [2], характерний для річкових систем, розташованих в межах Українського щита (УЩ), в його придніпровській частиш. Витриманість північно-аахідного, північно-східного напрямків відрізків річкових долин характерна для Південного Бугу, Синюхи, Росі, Случі. Третій - радіальний тип, включає доцентровий та відцентровий плани річкових систем. Доцентровий характеризується сходженням річок в один просторово обмежений вузол - такий план часто фіксує тектонічні зниження. Відцентровий тип характеризується розходженням ерозійної сітки з одного центру в радіальних напрямах, відображений віялоподібним розташуванням річок, балок, ярів, і відповідає тектонічним підвищенням. Окремо виділено пір'ястий тип, який характеризує малюнок долин невеликих річок, басейни яких розташовані в однорідних тектонічних і топографічних умовах [З].
У плановій будові гідромережі можна виділити також тип дугоподібного малюнку. Такий варіант розташування річкової долини, як правило оконтурює певну тектонічну структуру. Звичайно, наведені варіанти не описують всього різноманіття малюнків річкових систем, існують більш складні комбінації малюнків, які включають одночасно елементи декількох типів чи підтипів, а також враховують симетрію чи асиметрію річкової долини.
У даній статті розглядаються особливості гідромережі та її структурна природа на прикладі центральної частини Придніпровської височини. Геологічними, геофізичними, палеогеоморфологічними дослідженнями доведено, що особливості її будови визначаються рельєфом поверхні кристалічних порід Українського щита (УЩ).
Основні тектонічні елементи УЩ - крупні мегаблоки, розділені глибинними розломами. Блоки різняться між собою віком порід, ступенем метаморфізму, характером складчастості. Різновисотне їх положення визначене диференційованими тектонічними рухами. Блокова будова обумовлюється характером сполучення глибинних структур -лінійних та центрального типу.
Територія досліджень розташована в межах південної частини Волинського, Подільського, Кіровоградського протоплатформених, масивів та Білоцерківсько-одеської, Голованевської протогеосинклінальиих зон [4].
Розглянемо прояв та відображення в гідромережі лінійних структур. Аналіз планової структури гідромережі на аерокосмічних знімках, топографічних та геоморфологічних картах масштабу 1 : 500 000 показує, що лінійні структури проявляються в паралельному чи прямокутному типах малюнків. Дані структури контролюють елементи дрібної гідромережі, прямолінійні ділянки крупних річкових долин, які в своєму поєднанні утворюють прямолінійні зони. Лінійні тектонічні зони об'єднують одиничні структури одного напрямку, які сконцентровані на локальній території. Річкові долини фіксують окремі тектонічні порушення, а системи річкових долин одного напрямку відповідають зонам. Як приклад можна навести регіональні тектонічні зони, що контролюють відповідні річкові долини:
Андрушівська зона - широтні ділянки долин річок Хомора, Случ, Рось, Роставиця та їх притоків цього напрямку; Вінницька зона - долини річок Ров, Ровець, широтні ділянки річок Гірський Тікнч, Гнилий Тікич; Звіздаль-Залесська зона - меридіонального напрямку притоки Тетерева, Південного Бугу; Первомайська зона -меридіонального напрямку притоки Росі, Гнилого Тікичата цього ж напрямку ділянку долини Синюхи.
Дослідження прояву структур центрального типу (СЦТ) в плановому розподілі гідромережі дали можливість виділити варіанти контролю однією (елементарною) структурою або типовими комбінаціями структур. Так, одиничні структури можуть контролювати доцентровий, відцентровий, радіально-концентричиний та дугоподібний плани річкової мережі. Як приклад доцентрового плану на досліджуваній території можна навести розміщення долин річок Тетерів, Гуйва, Гнилоп'ять в районі Житомира; р. Красної в районі Ржищева; верхів'я Гірського Тікича; середньої течії річки Чорний Ташлик. Даний варіант плану в цих випадках контролюється відповідного рангу СЦТ. Відцентрове розташування річкових долин характерне для ізометричних вододілів таких як: вододіл між басейнами Тетерева та Прип'яті; басейнами Случі, Тетерева, Сниводи; басейнами Гуйви, Гннлопя'гі, Десни( притока Південного Бугу), Росі, Роставиці, та деяких інших. Ці особливості також пояснюються впливом СЦТ. Разом з тим вододіл Південного Бугу та Дніпра, розподіл гідромережі даної території контролюється ланцюгом однорангових СЦГ.
Радіально-концентричний тип представлений закономірним поєднанням в плані дугоподібних та прямолінійних долин. Прямолінійні долини утворюють радіальну складову в даному малюнку. В якості приклада можна навести структуру, фіксовану долинами річок Рось, Гнилий таГірський Тікичі; Рось, Роставиця таБерезанка.
Дугові в плані річкові долини також традиційно пов'язують з впливом геологічної структури. Вважається, що така форма долини відповідає контурам певного геологічного тіла-В літературі річкові системи, які містять дані елементи, описані як гіллясті чи паралельно-діагональні [2,3]. Дуговий малюнок утворюють впорядковані сукупності різнопорядковнх, часто перших порядків, річкові долини. В плані такі дуги складені фрагментами ерозійної мережі, які доповнюють один одного по простяганню, іноді підсилюючи дугоподібну форму більш крупних річкових долин. Так, на нашу думку, дугоподібні ділянки долин. Тетерева, Здвнжа, Собу, Гірського та Гнилого Тікичів та багатьох інших, зумовлені впливом певного рангу СЦТ.
1 2