Сторінка
2

Гідро морфоструктурний аналіз центральноїчастини українського щита

Субпаралельні дугові ділянки річкових долин та вододілів (паралельний тип плану річкових долин) як-то: а) Хомори, Деревіки, Случі; б) Тетерева, Здвнжа, Ірпеня; в) Ірпеня, Унави, які, на наш погляд, можна розглядати як прояв зовнішньої активної зони СЦТ. Так, смуга субпаралельних відрізків долин Тетерева, Здвижа, Ірпеня відповідає зовнішній зоні Житомирської СЦТ [5], а смуги відрізків долин Хомори, Деревіки, Случі та Ірпеня, Унавн -СЦТ більш низького рангу.

Дугоподібну форму має долина Дніпра в межах району дослідження. Паралельні їй відрізки долин Інгульця, Тясмину та інших малих річок, Тясмину, Ірднні, Росави утворюють ще дві дуги. Можна говорити в даному випадку про наявність надрегіональної СЦТ, яка і контролює такий розподіл річкової мережі.

Існують певні типові комбінації СЦТ, які відповідно мали б контролювати більш-менш стандартні малюнки гідромережі, але величезна кількість комбінацій структур, геологічні умови не дозволяють однозначно трактувати той чи інший малюнок.

Радіальний тип малюнку не завжди може бути утворений та відображати одну структуру. Протилежні долини в цьому типі плану можуть мати дугоподібну форму і доповнювати одна одну за простяганням. Таким чином, радіальний малюнок може бути утворений складним перетином декількох однопорядковнх структур.

На основі проведеного аналізу можна визначити, що гідрологічні ознаки, а саме плановий розподіл гідромережі е явищем позамасштабним. Тобто незалежно від рангу структури контроль за розподілом та будовою гідромережі проявляється за типовою схемою. Локальні структури контролюють будову дрібної гідромережі, структури вищого рангу відповідно пов'язані з долинами великих річок та їх притоками.

При вивченні гідроморфоструктури звертається увага не лише на планове розташування, щільність та напрямок річкових долин, а й на їх будову: асиметричність, наявність терас, їх кількість, ширину, протяжність. Особливості будови річкових долин дають додаткову інформацію про глибинну будову , характер взаємодії тектонічних структур та їх динаміку. Ділянки долин, відмінні за будовою, просторово відповідають периферійним зонам тектонічних структур та вузлам перетину різнорангових тектонічних зон.

Асиметричність долин, тобто відсутність терас в одному з бортів долини або їх розширення в поєднанні з значною протяжністю, нами пов'язані з контролем даної долини периферійною зоною СЦТ. Останні, як правило, більш динамічні ніж їх центральні частини. Свідченням цього є паралельні субширотні відрізки долин річок Хомори та Случі, де спостерігається розширення І надзаплавної тераси в правих бортах обох долин. Розширення І та П надзаплавних терас відмічається в правому борті субмеридіонального відрізку долини Случі в районі м. Новоград-Волинський. Субпаралельні ділянки долин середньої течії річок Тетерів та Здвиж, що приурочені до периферійної зони Житомирської СЦТ, також характеризуються розширенням заплави, І таП надзаплавної терас в правих бортах.

Різке збільшення ширини терас, розвинутих локально, в обох бортах, вказує на контроль даної ділянки вузлом перетину структур різного типу і рангу. Так, розширені надзаплавні тераси долини річки Соб відповідають перетину периферійної зони СЦТ та широтної зони. Поява розширеної П надзаплавної тераси в обох бортах долини Случі, в місці Ті повороту на північ, пояснюється впливом тектонічного вузла перетину широтної та меридіональної зон, які, власне, контролюють і саму долину Случі. Аналогічно можна пояснити і локально розвинуті І, П, Ш надзаплавні тераси в лівому борті долини Південного Бугу (район м. Вінниця) та в місці злиття долин Південного Бугу, Рова, Ровця.

Формування гідромережі обумовлено кліматичними, ландшафтними умовами, рельєфом, геологічною будовою та, безумовно, тектонічними особливостями території. Саме поєднання, взаємодія та динаміка глибинних структур визначає планове розташування, конфігурацію, розподіл та певною мірою будову річкових долин. Тому вивчення та аналіз гідрологічної морфоструктури земної поверхні дозволяє отримати нову додаткову інформацію про тектонічну будову території, встановити взаємозв'язок між тектонічними структурами та рельєфоутворюючимн процесами.

Список літератури

1. Бортник С.Ю. Морфоструктурний аналіз території України: деякі проблеми теоретико-методологічного підірунтя// Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. 36. мат., - К., 1999. С. 20-24. 2. Геренчук К.И. Тектонические закономерности в орографии речной сети Русской равнины. - М., 1960. 3. Гудилин И.С., Комаров И. С. Применение аэрометодов при инженерио-геологических и гидрогеологических исследованиях. - М., Недра, 1978. 4. Каляев В.Г. Тектоніка Українського Щита. - К., Наукова думка, 1978. 5. Ковтонюк О.В. Структурний контроль гідромережі центральної частини Придніпровської височини// Україна та глобальні процеси: географічний вимір. 36. наук. праць, Київ - Луцьк 2000, с. 141 -143. 6. Морфоструктурный анализ речной сети СССР. Под ред. Герасимова И.П., Коржуева С.С. - М., Наука, 1979.