Сторінка
1

Технології відтворення та вирощування риби у тепловодних та холодноводних ставових рибних господарствах. Біологічні особливості культивованих об’єктів тепловодного рибництва

Площа внутрішніх прісноводних і солонуватоводних водойм України, що використовуються або можуть бути використані для вирощування риби, перевищує 1 млн. га. За кількістю водосховищ, озер, лиманів, водойм-охолоджувачів та ставів наша країна посідає друге місце в Європі після Російської Федерації. Виробництво товарної риби у керованих умовах зосереджено, в основному, у ставових рибних господарствах, які входять до складу Об’єднання рибницьких господарств внутрішніх водойм України “Укррибгосп”. Створена ця структура для сприяння розвитку підприємництва в Україні, представництва інтересів її членів в органах державної влади та управління, захисту прав підприємств, забезпечення зв’язків з громадськістю. Об?єднання є незалежною добровільною некомерційною організацією. Членство в об’єднанні не накладає на її членів ніяких обмежень щодо виробничої, комерційної та інших видів діяльності.

Основними об’єктами вирощування у тепловодних ставових рибних господарствах України є короп, рослиноїдні риби далекосхідного комплексу (білий та строкатий товстолоби, білий амур). Водночас, як додаткові об’єкти культивування в сучасних умовах використовуються осетрові, буфало, канальний сом, веслоніс, щука та судак (як біологічні меліоратори), піленгас тощо. У холодноводих ставових рибних господарствах основними об’єктами культивування є лососеві та сигові риби, серед яких найбільш поширені — райдужна форель та завезені до України у минулому столітті форель камлоопс та форель Дональдсона.

Технологічні процеси в обох типах ставових рибних господарств пов’язані з одержанням потомства культивованих видів риб як шляхом проведення природного нересту, так і з застосуванням новітніх біотехнологій заводського методу їх відтворення; підрощуванням молоді риб до життєздатних стадій для потреб ставових рибних господарств та для зариблення природних водойм (зокрема, осетрових риб); вирощуванням рибопосадкового матеріалу та товарної риби в залежності від циклу ведення рибництва.

Біологічні особливості культивованих об’єктів тепловодного рибництва

Вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби в тепловодних рибних господарствах України проводиться за різними формами та циклами, а саме: за інтенсивною, напівінтенсивною, випасною формами, за дво- та трилітнім циклом, застосовується певний набір полікультури риб з метою раціональної експлуатації екосистеми ставів.

Основним об'єктом тепловодного ставового рибництва на сьогодні є короп, в останні роки все більшу питому вагу у загальному об'ємі товарної продукції займають завезені в Україну у 50-х роках далекосхідні рослиноїдні риби — білий і строкатий товстолоби та білий амур. Якщо у 1989-90 рр. ці риби займали в господарствах Укррибгоспу до 16% від усієї товарної продукції, то в нинішніх умовах в окремих господарствах їх питома вага складає до 60-70%. Поряд з цими основними об'єктами у ставовому рибництві як додаткові об'єкти полікультури використовуються буфало, канальний сом, чорний амур, піленгас, веслоніс, щука, європейський сом, лин тощо.

Короп (родина коропових) — основний об'єкт тепловодного рибництва у ставах, походить від його дикої форми — сазана. В Україні виведено 2 породи: український лускатий і український рамчатий коропи та 3 внутріпородні типи: український лускатий нивківський, український лускатий любінський та український рамчатий любінський. У лускатого коропа весь тулуб від голови до хвостового плавця вкритий однорідною лускою, розташованою рядами. Дзеркальні або малолускаті, у яких луска більшого розміру, блискуча, нагадує дзеркальце; голі — у яких по кілька лусок буває під спинним плавцем, біля хвостового, анального або на тулубі.

Короп має хороший темп росту, високі харчові та смакові якості (20% білка і 10% жиру). Статевозрілим він стає у південних районах на третьому-четвертому роках життя, у Поліссі та Лісостепу — на четвертому-п'ятому. Самці дозрівають на рік раніше за самок. Нерест відбувається у травні за стійкої температури води не нижче 18 °С. Короп має високу плодючість — від 600 тис. до 1,5 млн ікринок і більше, розмножується у нерестових ставах та заводських умовах. Оптимальна температура його росту та розвитку — 20 оС і вище. За сприятливих температурних умов на другому році життя на півдні України риба може досягати близько 1000 г; в умовах Полісся та Лісостепу — 400-500 г. На ранніх етапах розвитку короп живиться зоопланктоном, пізніше в живленні переважають організми зообентосу; у ставах добре споживає комбікорми. Цей вид надає перевагу неглибоким слабкопроточним водоймам, що добре прогріваються.

До далекосхідних рослиноїдних риб (РЇР) відносять білого амура, білого та строкатого товстолобів, які належать до родини коропових. Їх природним ареалом є рівнинні ріки Східної Азії — від р.Амур на півночі до Південного Китаю. В Україну ця риба завезена у 1953 р., тоді ж була розпочата робота по її акліматизації. Тепер вони поширені практично у всіх водоймах України, використовуються як цінні об'єкти рибництва та меліоратори водойм.

Білий амур — велика за розміром риба, яка швидко росте і досягає в р. Амур маси 32 кг, у водоймах-охолоджувачах України — до 35 кг. Середньорічні прирости цієї риби на півдні України у теплих водоймах можуть становити 3 кг. Живиться білий амур в основному водяною рослинністю, але добре поїдає й лучну траву, люцерну та концентровані корми, у ранні періоди розвитку живиться виключно зоопланктоном. З 15-добового віку його раціон збагачує рослинність, яка з місячного віку стає основним кормом. Оптимальна температура води для живлення білого амура становить 20-26оС. За температури 8°С він припиняє живлення. За добу білий амур може поїдати таку кількість рослинної їжі, яка значно перевищує його масу. Пройшовши крізь кишечник риби, часткового перероблена зелена маса потрапляє у водойми, підвищуючи їх біологічну продуктивність. Ряска у водоймах є улюбленим кормом молоді амура. При споживанні водяної рослинності кормовий коефіцієнт білого амура коливається від 30 до 70.