Сторінка
10
Потоковість робіт і виключення втрат забезпечуються за умови збирання та реалізації за першим і другим варіантами половини урожаю, а за третім — іншої половини.
Льонокомбайни ЛКВ–4А і ЛКВ–4Т з в'язальними апаратами, а також підбирачі ПТН–1 забезпечують снопов'язальним шпагатом з розрахунку 4–5 кг/га.
Впроваджено також комплекс машин і обладнання для збирання з поля та переробки на льонозаводах соломи і трести. в рулонах. Комплекс машин включає рулонний прес–підбирач ПРП–1,6 з пристроєм ПРЛ–1, навантажувач ПФ–0,5 із спеціальним захватом для рулонів ППЛ–0,5 і розмотувач рулонів льоносоломи і трести РРЛ–2.
Якщо збирати льонову сировину в рулонах, значно скорочуються транспортні витрати.
При комбайновому способі збирання льоновий ворох відвозять тракторними причепами типу 2ПТС–4–887Б на сушильний пункт.
13.33. Склад комплексів машин для вирощування та збирання льону–довгунця. Урожайність трести — 35 ц/га, насіння — 5 ц/га
Ворох обробляють на пунктах сушарками типів: наземного (проект 814–127), конвейєрного (проект 812–2–3) або карусельного (проект 812–1–6) продуктивністю з сухим ворохом відповідно 0,59, 0,54 і 0,90 т/год. Висушений до вологості 12–18 % льоновий ворох подають на молотарку–віялку МВ–2,5А або МЛВ–2. Після обмолоту насіння льону очищають на машині СМП–0,5 і засипають на зберігання або здають державі.
Багато господарств переробляють тресту на своїх м'яльно–тіпальних пунктах, які мають м'ялку МЛ–6А, тіпальну машину ТЛ–40 та куделеприготувач КЛ–25. Схеми механізованого процесу збирання льону–довгунця зображено на рисунку 13.35.
Склад комплексів машин для вирощування та збирання льону–довгунця на площі 1000 га наведено в таблиці 13.33.
Економічні показники використання наведених вище комплексів машин подано в таблиці 13.34.
13.34. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання льону–довгунця
Ріпак.
Вирощування та збирання сталих врожаїв ріпаку базується на високій культурі землеробства і використанні сучасних комплексів машин по відповідних технологічних лініях: приготування і внесення добрив, основного, передпосівного обробітку ґрунту та сівби, комплексної боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, комбайнового збирання та промислового виробництва олії. Найвищі врожаї озимого ріпаку одержують при сівбі по зайнятому пару, конюшині та однорічних травах .
Ріпак добре відгукується на післядію мінеральних добрив. Ріпак також добре реагує на органічні добрива, які вносять під попередник або безпосередньо під зяблеву оранку.
Озимий ріпак порівняно з ярим більш урожайний і має дещо вищий (більше 40%) вміст олії у насінні. Якщо організувати стабільне вирощування, то рекомендоване виробництвом співвідношення між озимою та ярою формами приблизно 4 : 1.
У сівозмінах різних ґрунтово–кліматичних зон під озимий ріпак застосовують диференційований обробіток ґрунту. Правильно поєднують глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізних, дискових, голчастих, комбінованих та інших ґрунтообробних знарядь. Але зважаючи на значне забур’янення полів , поки що основним є плужний обробіток ґрунту, такий, як під озиму пшеницю.
Одна з головних умов одержання високих врожаїв ріпаку полягає в ретельному передпосівному обробітку ґрунту. З цією метою передбачено обробіток ґрунту паровими культиваторами та комбінованими агрегатами типу „Європак”.
Перед сівбою насіння необхідно протруїти препаратом вітавакс 200 (2–3 кг на тонну насіння), або іншими рекомендованими протруювачами. Ріпак, як правило, сіють зернотрав’яними сівалками з міжряддям 15 см. На забур’янених полях його доцільно висівати овочевими сівалками з міжряддям 45 см і наступним обробітком. Норма висіву насіння у першому випадку становить 7–8 кг/га, у другому — 3–5 кг/га. Кращими є безерукові та безглюкозинолотні сорти: Церес, Мадора, Світоч та ін.
При сівбі зернотрав’яними сівалками слід залишати технологічні колії для проходу агрегатів по догляду за посівами. Для цього в середній сівалці трисівалкового агрегату перекривають 6, 7 і 18, 19 висівні апарати. При сівбі односівалковим агрегатом висівні апарати перекривають при кожному третьому проході. Механізований догляд за посівами ріпаку містить комплекс заходів по боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами, а також підживлення рослин азотними добривами.
Ріпак збирають, як правило, роздільним способом. Пряме збирання застосовують лише при рівномірному дозріванні рослин і відсутності бур’янів. Для збирання ріпаку використовують таку ж техніку, як і для зернових колосових культур з додатковим встановленням на зернозбиральні комбайни пристроїв типу ПКК–5 для збирання дрібнонасінних культур і герметизацію місць можливих втрат насіння.
Ріпаковий ворох очищають на стаціонарних зерноочисних агрегатах типу ЗАВ–25, КЗС–25Ш чи пересувних машинах ОВС–25. Для тривалого зберігання вологість насіння слід довести до 8 %. Вихід олії в Україні становить близько 40%, а шроту з насіння — понад 50 %.
13.34. Склад комплексів машин для вирощування та збирання озимого ріпаку на площі 100 га (урожайність насіння 30 ц/га, соломи 60 ц/га1)
Інші реферати на тему «Географія економічна»:
Використання методів експериментальної гідрохімії і геоінформаційних технологій для оцінки стану та прогнозування якості поверхневих вод
Технологія вирощування ремонтного молодняку коней
Фізико-механічний та біофізичний методи
Біотехнологія в рослинництві
Про вплив природних чинників на винос солей річками