Сторінка
11

Технологічні процеси виробництва продукції рослинництва

Як видно з таблиці 13.34, до складу комплексу машин, обґрунтованому за критерієм затрат робочого часу, входить високопродуктивна, у тому числі іноземна, але дорога техніка, а приведених витрат — менш продуктивна, але дешевша.

1 Солома подрібнюється і розкидається по полю;

2 Бульдозерний пристрій використовується для буртування гною на краю поля;

3 Органічні добрива вносяться на 30 % площі;

4 Машина ЗЖВ–Ф–3,2 використовується для транспортування води і розчину пестицидів.

Економічні показники вирощування та збирання ріпаку вищенаведеними комплексами машин подано в таблиці 13.35.

13.35. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання ріпаку

Соя.

Однією з важливих задач рослинництва є підвищення ефективності виробництва сої, яка за вмістом білку (до 55%) і масла (до 27%) в насінні переважає інші зернобобові культури. За даними Інституту кормів УААН , щоб вийти на світовий рівень у вирішенні проблеми рослинного білку та олії, посіви сої в Україні слід розширити до 500 тис. га, а у віддаленій перспективі — до 2–3 млн. га (6–9% орних земель). До речі, у США соя займає 18 відсотків орних земель. Американські фермери згодовують тваринам соєво–кукурудзяний шрот, а українські — дерть в основному із зернових колосових культур. Як результат, витрата корму з шроту на виробництво кілограма м’яса порівняно з дертю у 3–4 рази менша.

В Україні є необхідні ґрунтово–кліматичні умови для вирощування вітчизняних високопродуктивних сортів сої з потенціалом урожайності 3,5–4,5 т/га, які не поступаються сортам зарубіжним.

Розрахунки і передовий досвід свідчать, що вирощувати сою в господарствах доцільно на площі не менше 150–200 га. Це дає можливість впровадити інтенсивну технологію, ефективно застосовувати сучасні комплекси машин (коефіцієнт використання більше 0.7), а отже, одержувати високі врожаї.

Виробництво сталих врожаїв сої базується на високій культурі землеробства і використанні сучасних комплексів машин по відповідних технологічних лініях: приготування і внесення добрив, основного, передпосівного обробітку ґрунту та сівби, комплексної боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, збирання та післязбиральної обробки врожаю.

Найвищі врожаї сої одержують при вирощуванні після зернових колосових культур, кукурудзи на силос, зелений корм, картоплі і однорічних кормових культур. Сама соя як бобова культура залишає в ґрунті 60–80 кг/га азоту і є добрим попередником для зернових, кормових, технічних і овочевих культур.

На формування центнера насіння витрачається 7,5–10,0 кг азоту, 1,7–2,5 — фосфору і 3,0–4,5 кг калію. Для одержання програмованого врожаю (3 т/га) передбачено внесення відповідних мінеральних добрив (таблиця 13.36).

13.36. Розрахунок вартості витрачених добрив (приклад)

У сівозмінах різних ґрунтово–кліматичних зон під сою застосовують диференційований обробіток ґрунту. Раціонально поєднують глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізних, дискових, голчастих, комбінованих та інших ґрунтообробних знарядь. Але зважаючи на значне забур’янення полів, поки що основним є плужний обробіток ґрунту, який включає лущення стерні чи дискування і оранку, бажано гладеньку обертовим плугом.

Одна з головних умов одержання високих врожаїв сої полягає в ретельному передпосівному обробітку ґрунту. Для цього передбачено закриття вологи важкими зубовими боронами та обробіток ґрунту комбінованим агрегатом типу “Європак”, який забезпечить дрібногрудкувату структуру ґрунту та сприятливі умови для сівби і росту сої.

За 4–5 тижнів до сівби насіння потруюють вітаваксом (3 л/т), а у день сівби обробляють препаратом бульбочкових бактерій — соєвим ризоторфіном. Кращий спосіб сівби сої — широкорядний з міжряддями 45 см. Для високорослих і пізньостиглих сортів рекомендовано міжряддя 70 см. Глибина загортання насіння має становити 2,5–3см, а за умови недостатньої зволоженості верхнього шару ґрунту — 3–4 см. Для умов Лісостепу норма висіву насіння повинна становити : для ранньостиглих сортів — 700–750 тис/га схожих насінин, середньоранньостиглих — 600–650, середньостиглих — 500–550 (орієнтовно 80–100 кг/га). Для появи дружніх сходів сівбу на одному полі необхідно закінчити за один–два дні.

Механізований догляд за посівами сої містить комплекс заходів по боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами. Для боротьби з бур’янами доцільно поєднати механічні (досходове боронування, рихлення міжрядь) і хімічні способи (обприскування посівів). У таблиці 13.37, як приклад, наведено кількість і вартість витрачених пестицидів для захисту сої.

13.37. Розрахунок вартості витрачених пестицидів

За необхідності підсушування рослин проводять десикацію обприскуванням розчином басти (2 кг/га) у фазі початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусів (за 10 днів до початку збирання врожаю). За рахунок цього підвищується продуктивність комбайна на 30–40% і значно зменшуються втрати насіння.

Сою збирають однофазним способом при повному дозріванні насіння (вологість 14–16%) зернозбиральними комбайнами. Жатку комбайна переобладнують на низький зріз (5–6 см), а молотильно–сепаруючі органи — на відповідні оптимальні режими роботи, які забезпечують мінімальні втрати зерна. Післязбиральну обробку насіння сої доцільно виконувати на зерноочисних сушильних комплексах типу КЗС. Якщо в господарствах вони відсутні, можна використати лінії, зкомплектовані з окремих зерноочисних машин і сушарок. Оптимальна вологість зерна для зберігання має становити 12–13%.

Склад комплексів машин для виробництва сої у зоні Лістостепу України, обґрунтований за критеріями мінімуму приведених витрат і затрат робочого часу, наведено в таблиці 13.38.

13.38. Склад комплексів машин для вирощування та збирання сої на площі 150 га

*Машина ЗЖВ–Ф–3,2 використовується для транспортування води і розчину пестицидів

Розрахунки виконано для таких умов: площа вирощування сої — 150 га; урожайність зерна — 3 т/га, соломи — 2,5 т/га (подрібнюється і розкидається по полю); довжина гону поля — 900 м; віддаль перевезень: внутрішньогосподарських — 4 км, позагосподарських — 15 км.