Сторінка
10
Натомість співвідношення окремих показників суттєво погіршилися. Так, у 2000 р. розмір середньомісячної заробітної плати зайнятих на МП становив 72% рівня відповідного показника працівників усіх підприємств — суб'єктів підприємницької діяльності (включно з МП). У 2003 р. він знизився до 62%. Якщо ж із загальної кількості підприємств вилучити МП, то наведене співвідношення для МП та всіх інших підприємств становило відповідно лише 69 та 58%.
У 2003 р. залишалася незначною частка обсягу виробленої на МП продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі виробництва в економіці — лише 7,3% (у діючих цінах). Хоча вона зросла порівняно з попереднім роком на 0,4%, але не досягла рівня 2000—2001 рр. (понад 11%).
Особливе занепокоєння викликає динаміка співвідношень за такими якісними показниками, як продуктивність праці та витрати на одиницю виробленої продукції. Так, у 2000 р. обсяг виробництва продукції на одного працівника МП перевищував 88% аналогічного показника для всієї сукупності підприємств — суб'єктів підприємницької діяльності, а в 2003 р. — не досягав 43%. Показник витрат на одиницю виробленої продукції становив відповідно 96 та понад 107%. Така динаміка однозначно свідчить про зменшення економічної потужності реального сектора МП та ефективності їх господарської діяльності.
Що стосується промислового виробництва, то тут спостерігалося дві протилежні тенденції. Перша характеризує зміни в абсолютній кількості підприємств і стале зростання частки промислових МП. Друга — за часткою МП у виробництві промислової продукції — свідчить про стагнацію на тлі несприятливої загальної динаміки. Так, у 2002—2003 рр. ця частка становила лише 3,3%, тоді як у 2000 р. — 4,5%, у 2001 р. — 5,1%. Такий рівень не є достатнім у порівнянні з аналогічними показниками інших держав, насамперед розвинутих. Так, питома вага МП у промисловості в середині 90-х років становила: у США, Кореї, Туреччині — 30—40%, Німеччині, Японії, Франції, Італії, Індії — 50—55%. Існуюча ситуація пов'язана, на нашу думку, не стільки з відчутним економічним пожвавленням великих підприємств, наприклад у металургії або літакобудуванні, скільки із суттєвим відставанням у насиченості МП (підряд і передусім субпідряд) таких галузей, як легка та харчова промисловість, автомобілебудування, електроніка, машинобудування тощо, відсутністю економічних стимулів для розширення діяльності МП у сфері матеріального виробництва в цілому.
Таким чином, на національному рівні розвиток малого підприємництва у 2000—2003 рр. характеризувався істотною суперечливістю. Випереджаюче абсолютне та відносне зростання кількості ФО—СПД не зумовлювало та не стимулювало процеси становлення і функціонування МП. Скоріше навпаки, сектор ФО—СПД частково розвивався за рахунок сектора МП. У перспективі це може призвести до малоефективної та деформованої структури малого бізнесу, далекої від кращих світових зразків. Разом з тим наявні на сьогодні тенденції свідчать про великий внутрішній потенціал малого підприємництва, бажання і можливості великого прошарку населення забезпечити власними силами свою економічну самостійність та самодостатність.
2.2 Характеристика діяльності малих підприємств
Рівень і ефективність реалізації економічного потенціалу малого підприємництва, продуктивність та інтенсивність праці зайнятих у цьому секторі економіки виявляються через результати його функціонування в системі господарювання. Однак на сьогодні відсутня чітка статистика та інформація щодо всіх аспектів діяльності СМП. Зокрема, бракує даних про діяльність ФО—СПД, на які припадає 85% загальної кількості СМП. Тому аналіз виробничої діяльності СМП обмежено сектором МП.
Кількість економічно активних МП, що виготовляють продукцію, виконують роботи або надають послуги, упродовж 2000—2003 рр. збільшилася на 19%, темпи приросту протягом цього періоду характеризувалися стабільністю і становили 5—7% щорічно (додаток Б). Такі темпи мали б супроводжуватися адекватними якісними зрушеннями, проте реально цього не відбувалося. Так, у динаміці частки таких підприємств у загальній чисельності діючих МП простежувалася стала тенденція до зменшення. Якщо у 2000 р. їх було близько 85% загальної кількості, то у 2003 р. — менше 75%. Відповідно зростає питома вага підприємств, що функціонують поза межами своєї основної діяльності або працюють лише «на папері». Таких МП уже понад чверть.
Обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) на МП в діючих цінах загалом характеризувався позитивною динамікою. У 2003 р. його зростання у порівнянні з попереднім роком становило практично 20%. Але ця статистика ґрунтується на номінальному обчисленні вартісних величин, хоча в реальній дійсності процес відбувається неоднозначно і вкрай нерівномірно:
обсяг виробництва обчислюється у фактично діючих цінах, тобто без урахування рівня інфляції, динаміки індексів цін, коливань валютних курсів та впливу інших фінансових чинників, що, у свою чергу, унеможливлює порівняння даних по роках та ускладнює аналіз реальної ситуації;
у 2002 р. обсяг виробництва на МП взагалі зазнав різкого спаду (на 15% навіть у діючих цінах, тому в 2003 р. у порівнянні з 2001 р. він був більшим фактично лише на 1,8%.
Аналогічні коливання у 2000—2003 рр. простежувалися і для показника результативності трудових зусиль зайнятих на МП. У 2000 р. виробництво продукції на 1 працюючого на МП становило 86% у порівнянні з попереднім роком, у 2001 р. - майже 121, у 2002 р. - 85, у 2003 р. - 113%. У 2003 р. одним працівником МП було вироблено продукції в середньому на 12,9 тис. грн, що становило близько 95% рівня 2001 р. (13,6 тис. грн). Таким чином, збільшення чисельності зайнятих на МП в цілому не супроводжувалося навіть екстенсивним розширенням виробництва, не кажучи вже про становлення та утвердження інтенсивної моделі їх розвитку.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Концептуальні та організаційні основи фінансової безпеки в умовах глобалізації
Бюджетування на нульовій основі і метод «витрати—вигоди»
Суть і функції грошей
Фінансово-інвестиційна діяльність локомотивного господарства Придніпровської залізниці
Проблеми щодо трактування економічної сутності поняття “фінансовий ринок”