Сторінка
11
Стагнація виробництва супроводжувалася зниженням його ефективності. Зокрема, на результатах діяльності МП суттєво позначилося зростання витрат на одиницю виробленої продукції. Якщо у 2001 р. вони становили 0,92 грн на 1 грн виробленої продукції, то у 2003 р. — вже 1,02 грн. До того ж, якби МП відображали у звітності реальний рівень заробітної плати працівників з відповідними нарахуваннями, то показник витрат на 1 грн виробленої продукції був би значно вищим.
На економічну ефективність функціонування малого підприємництва негативно впливав фінансовий стан діючих у реальному секторі економіки МП, який перманентно погіршувався і, значною мірою, штучно. Так, у 1997— 1999 рр., коли фінансові результати діяльності підприємств ще визначалися за показниками попередньої системи фінансової звітності, прибуток МП від реалізації продукції (робіт, послуг) становив: у 1997 р. — 1295 млн грн, у 2000 р. — 762, у 2001 р. — близько 1042 млн грн. У 2002—2003 рр. за новою системою фінансової звітності фінансові результати від операційної діяльності МП загалом теж були позитивними, однак виявилася тенденція до суттєвого їх погіршення: у 2002 р. вони становили понад 1956 млн грн, у 2003 р. — близько 721 млн грн, або в 2,7 раза менше.
Якщо у 1997 р. балансовий прибуток МП становив близько 1660 млн грн, у 2000 р. — 144, у 2001 р. — понад 131 млн грн, то у 2002 р. вони вже мали чисті збитки в сумі 168 млн грн. У 2003 р. чисті збитки МП досягли рекордної позначки — понад 725 млн грн, тобто зросли в 4,3 раза.
За основними видами економічної діяльності найбільш збитковим було функціонування МП у торгівлі — 319 млн грн (майже 44% загальної суми чистих збитків), з яких 316 млн грн припадало на гуртові підприємства та посередництво в торгівлі. Негативні зрушення у галузі торгівлі викликають особливе занепокоєння, оскільки у 2002 р. МП тут спрацювали з чистим прибутком 195 млн грн. На транспорті, незважаючи на суттєве пожвавлення приватних пасажирських автоперевезень, сума чистих збитків МП у 2003 р. порівняно з попереднім роком зросла в 3,5 раза — з 19 до 67 млн грн. Натомість у промисловості в цей період спостерігалися окремі позитивні зрушення: чисті збитки МП зменшилися на 76 млн грн, однак їх розмір на початок 2004 р. залишався значним — 238 млн грн, або третина загальної суми.
При цьому, у 2000—2003 рр. лише 62—64% МП за фінансовими результатами до оподаткування були прибутковими, частка збиткових відповідно сягала 36—38%. За чистим прибутком питома вага збиткових МП була дещо вищою і становила близько 40% (у промисловості — 41—42%).
Слід також зазначити, що у 2003 р. порівняно з попереднім роком у секторі МП вперше спостерігалося різке зменшення доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг). Якщо у 2000 р. він становив 41 млрд грн, у 2001 р. — майже 78, у 2002 р. — понад 141, то у 2003 р. — лише близько 54 млрд грн, або в 2,6 раза менше, ніж у попередньому році. У торгівлі та фінансовій діяльності виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) зменшилася в 3,5 раза, у промисловості — в 1,9, на транспорті та у сфері операцій з нерухомістю — в 1,5, у будівництві — в 1,3 раза тощо. І це при тому, що виробництво продукції (робіт, послуг) на МП загалом зросло майже на 20%.
Такі тенденції мало пов'язані з цивілізованим розвитком малого бізнесу, свідчать про псевдоринковий характер функціонування значної його частини і про істотне зростання посередницької маржі у валовій реалізації товарів і послуг. Фактично на рубежі 2002—2004 рр. у малому підприємництві відбувся потужний перерозподіл доходів на користь розгалуженої мережі посередників. У зв'язку з цим продовжувалося приховування левової частки доходів, у тому числі шляхом виконання значних обсягів робіт без оформлення відповідних документів, зокрема договорів. Як свідчать соціологічні опитування підприємців, частка робіт, не оформлених договорами, може досягати від третини до половини обсягів економічної діяльності МП.[36;71]
В умовах недосконалості спеціальних режимів оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, незважаючи на їх прогресивність та економічну доцільність, одним з ключових елементів системи перерозподілу фінансових потоків стали ФО—СПД. Функціонування цих суб'єктів малого бізнесу на практиці нерідко використовується як механізм виведення значних фінансових ресурсів з реального сектора економіки.
У 2000—2003 рр. в цілому в економіці діяльність МП була рентабельною, хоча рівень прибутковості коливався на мінімальному рівні — в межах 1—3%. Особливо несприятливою динаміка була в промисловості: у 2000 р. — 3,7%, у 2001 р. — 3, у 2002 р. — 1,7%; у 2003 р. промислові МП вже працювали збитково (—0,2%). Для сільського господарства збитковість МП є традиційною і в 2002—2003 рр. становила 5—6%. Найбільш рентабельними у 2003 р. були МП у сфері фінансової діяльності (11%), торгівлі транспортними засобами та їх ремонту (9%), роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту (8%).
Динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості МП у 2000— 2002 рр. щорічно погіршувалася. Дебіторська заборгованість МП у зазначений період зросла в 2,7 раза, сягнувши 33 млрд грн, або майже 16% загальної суми заборгованості всіх суб'єктів господарювання. Кредиторська заборгованість МП збільшилася втричі, перевищила 46,6 млрд грн і становила понад 15% її загального обсягу. У 2003 р. намітилися позитивні зміни динаміки зазначених показників. Вони пов'язуються з певним поліпшенням стану розрахунків МП, зменшенням питомої ваги бартерних схем тощо, а також частковою легалізацією грошових коштів, накопиченням відповідних залишків на рахунках. Так, у номінальному обчисленні сума їх дебіторської заборгованості зменшилася майже на чверть, а кредиторської — на 26% і становила відповідно 24,8 та 34,5 млрд грн, або 9,5 та 10,2% у загальних обсягах в цілому в Україні.
На тлі погіршення фінансових результатів діяльності спостерігалося відчутне зростання валових інвестицій МП в основний капітал. У 2003 р. обсяг інвестицій у порівнянні з 2002 р. зріс на 50%, з 2001 р. — в 2,2 раза (у промисловості — в 2,6 раза). Динаміка інвестування у зазначений період значно випереджала збільшення кількості підприємств і робочих місць. У секторі МП намітився перехід до інвестиційної моделі економічного зростання.
Однак активізація інвестиційної діяльності відбувається переважно за рахунок власних коштів, які у вітчизняному малому підприємництві упродовж усього періоду існування залишаються основним джерелом фінансування розвитку. Зокрема, залежно від виду економічної діяльності це характерно, за експертними оцінками, для 95—98% МП. Обсяг кредитних ресурсів, пропонований фінансовими інститутами малому бізнесу, не відповідає його справжнім потребам. З першої сотні українських банків більш-менш помітні програми кредитування малого підприємництва реально здійснюють лише одиниці. Така ситуація значною мірою пояснюється високими процентними ставками та відсутністю системи державних гарантій за кредитами малому бізнесу, в тому числі шляхом виділення у бюджетах усіх рівнів коштів на реалізацію програм субсидування відсотків.