Сторінка
5
Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива потенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.
Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод. [38;268]
Фінансові ресурси і капітал являють собою головні об'єкти дослідження фінансів підприємства. В умовах регульованого ринку частіше застосовується поняття "капітал", що є для фінансиста реальним об'єктом і на який він може впливати постійно з метою одержання нових доходів підприємства. У цій якості капітал для фінансиста-практика - об'єктивний фактор виробництва. Таким чином, капітал - це частина фінансових ресурсів, задіяних малим підприємством в обороті та доходи, що надходять від цього обороту. У такому змісті капітал виступає як перетворена форма фінансових ресурсів.
У такому трактуванні принципове розходження між фінансовими ресурсами і капіталом малого підприємства полягає в тому, що на будь-який момент часу фінансові ресурси більше або дорівнюють капіталові малого підприємства. При цьому рівність означає, що в підприємства немає ніяких фінансових зобов'язань і всі наявні фінансові ресурси пущені в оборот. Однак це не значить, що чим більше розмір капіталу наближається до розміру фінансових ресурсів, тим ефективніше підприємство працює.
У реальному житті рівності фінансових ресурсів і капіталу в працюючого підприємства не буває. Фінансова звітність будується так, що різницю між фінансовими ресурсами і капіталом не можна знайти. Справа в тім, що в стандартній звітності представлені не фінансові ресурси як такі, а їхні перетворені форми - зобов'язання і капітал. Зовнішні або притягнуті фінансові ресурси поділяються також на дві групи: власні і позикові. Такий розподіл обумовлений формою капіталу, у яку він вкладається зовнішніми учасниками в розвиток даного підприємства: як підприємницький або як позичковий капітал. Відповідно результатом вкладень підприємницького капіталу є утворення залучених власних фінансових ресурсів, результатом вкладень позичкового капіталу - позикові засоби.
Підприємницький капітал являє собою капітал, вкладений (інвестований) у різні підприємства з метою одержання прибутку і прав на керування фірмою.
Позичковий капітал - це грошовий капітал, наданий у борг на умовах зворотності і платності. На відміну від підприємницького капіталу позичковий не вкладається в підприємство, а передається йому в тимчасове користування з метою одержання відсотка.
Чистий прибуток являє собою частину доходів малого підприємства, що утвориться після відрахування з загальної суми доходів обов'язкових платежів - податків, зборів, штрафів, пені, неустойок, частини відсотків і інших обов'язкових виплат. Чистий прибуток залишається в розпорядженні малого підприємства і розподіляється по рішеннях її керівних органів.
Усі фінансові ресурси малого підприємства як внутрішні, так і зовнішні в залежності від часу, протягом якого вони знаходяться в розпорядженні підприємства, поділяються на короткострокові (до одного року) і довгострокові (понад один рік). Це розподіл достатній умовно, а масштаб часових інтервалів залежить від фінансового законодавства країни, правил ведення фінансової звітності.[35;196]
У грошовій формі капітал малого підприємства тривалий час залишатися не може, оскільки він повинний заробляти нові доходи. Перебуваючи в грошовій формі у виді залишків коштів у касі малого підприємства, або на її розрахунковому рахунку, у банку вони не приносять доходів або майже не приносять. Перетворення капіталу з грошової форми в продуктивну називається фінансуванням.
Розрізняють дві форми фінансування: зовнішнє і внутрішнє. Такий розподіл обумовлений твердим зв'язком між формами фінансових ресурсів і капіталу підприємства з процесом фінансування. Характеристика видів фінансування підприємства представлена в табл. 1.2
Таблиця 1.2
Структура джерел фінансування малого підприємства
Види фінансування | Зовнішнє фінансування | Внутрішнє фінансування |
Фінансування на основі власного капіталу |
1. Фінансування на основі внесків і пайової участі (наприклад, випуск акцій, залучення нових пайовиків) |
2. Фінансування за рахунок прибутку після оподатковування (самофінансування у вузькому змісті) |
Фінансування на основі позикового капіталу |
3. Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик, банківських кредитів, кредитів постачальників) |
4. Позиковий капітал, сформований на основі доходів від продажів за мінусом відрахувань в резервні фонди (на пенсії, на відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків) |
Змішане фінансування на основі власного і позикового капіталу |
5. Випуск облігацій, які можна обміняти на акції, опціонні позики, позички на основі надання права участі в прибутки, випуск привілейованих акцій |
6. Особливі позиції, що містять частину резервів |