Сторінка
10

Фінансове забезпечення бюджетних установ

Міністерство фінансів України розробило перелік видів спеціальних коштів. Бюджетні установи мають право мати встановлені для них види спеціальних коштів, планувати їх отримання та використання, виконувати відповідні роботи чи надавати послуги за оплату без додаткового дозволу органів влади.

Велика кількість видів спеціальних коштів поділяється на спеціальні кошти галузевого та загальногосподарського характеру. Спеціальні кошти, які отримані бюджетною установою за виконання робіт та надання послуг, що збігаються з основним напрямом діяльності та використовуються на фінансування основного напряму діяльності, належать до групи Спеціальних коштів галузевого характеру. Наприклад, кошти, отримані від виконання науково-дослідних робіт у вузах за госпдоговорами; кошти від надання бюджетними медичними установами стоматологічної допомоги за плату тощо. Таке виконання робіт дає змогу повніше використати потенціал працівників вузу, підвищити продуктивність праці співробітників бюджетних установ і, звичайно ж, підвищити їхню матеріальну зацікавленість.

Спеціальні кошти — це доходи бюджетних закладів, які отримуються від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності. Для державних (бюджетних) організацій спеціальні кошти створюються тільки з дозволу Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України. Наприклад , згідно з Положенням про державний вищий заклад освіти, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. №1074, встановлено такий перелік додаткових джерел фінансування:

1) кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

2) плата за надання додаткових освітніх послуг;

3) кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

4) доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

5) дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

6) кредити і позички банків. Дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

7) валютні надходження;

8) добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян, та інші кошти.

Суми за дорученнями – це кошти, які установа отримує від інших установ на виконання деяких доручень (конференції, симпозіуми).

Депозитні суми – це суми, які отримані на тимчасове збереження, суми на вирішення судових справ, гроші передані хворим на зберігання, невиплачена заробітна плата, стипендія, премія, кошти, які отримують установи в зв’язку із рішенням КМУ: плата за утримання дітей у дошкільних установах, плата за навчання в музичних школах, плата за гуртожиток, кошти, які поступають за харчування дітей в школах з продовженим днем.

За призначенням кошториси поділяються на індивідуальні, загальні, зведені та кошториси на централізовані заходи.

1) загальні кошториси, які складаються по однотипних малих установах (клуби, бібліотеки) з невеликим обсягом фінансування, а також по однотипних великих установах, господарське обслуговування яких здійснюється централізовано;

2) зведені кошториси – це злиті в єдині індивідуальні кошториси однотипних установ;

3) індівідуальні кошториси – це кошторис витрат окремої установи;

4) кошторис витрат на централізовані заходи складають головні розпорядники кредитів для фінансування витрат, які мають значення для всіх підвідомчих установ (придбання транспортних засобів, обладнання) .

Кошторис складається з трьох частин. У першій частині зазначають назву та адресу установи, бюджет, з якого здійснюється фінансування, зведені витрати за статтями кошторису. У другій – наводять оперативно-сітьові показники установи, у третій – розрахунки за окремими статтями.

Для всіх бюджетних установ встановлюють єдиний перелік статей витрат. Це дає можливість об"єднати індивідуальні кошториси у зведені та загальні, покращує бюджетне планування, посилює контроль за їхнім складанням та виконанням. [18; cт.240-247]

2.2. Виконання кошторису за доходами.

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їх лише через розпорядника бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Складання бюджетного розпису починається із складання розпису доходів і розпису фінансування. Розпис доходів складається відділом доходів бюджету місцевого фінансового органу за участю податкової інспекції, а розпис фінансування складається бюджетним відділом за участю інших відповідних структурних підрозділів місцевого фінансового органу з урахуванням необхідності забезпечення своєчасності і повноти платежів з погашення основної суми боргу місцевого бюджету та можливостей щодо обсягів і термінів залучення короткострокових запозичень для покриття помісячних касових розривів загального фонду.