Сторінка
1
Фінансова безпека фондового ринку
Рис. 1. Структура фондового ринку
Предметом торгівлі на фондовому ринку є цінні папери. Відповідно до ЗУ “Про цінні папери і фондову біржу” в Україні можуть випускатись: акції; облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання, ощадні та інвестиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери. Цінні папери приймають активну участь у платіжному обороті держави і мобілізації інвестиційних ресурсів.
Фондовий ринок є найактивнішою частиною фінансового ринку і регулюючим елементом економіки держави. Метою його функціонування є акумуляція фінансових ресурсів і забезпечення можливості їх перерозподілу шляхом здійснення учасниками ринку операцій з купівлі–продажу цінних паперів.
Розвиненість фондового ринку, який є серцевиною ринкових відносин і забезпечує переміщення капіталів між різними секторами народного господарства, щонайбільше сприяє його реструктуризації і тим самим зростанню економічної і фінансової безпеки країни. Повноцінний фондовий ринок стимулює заощадження населення і господарюючих суб’єктів, впливає на стабілізацію фінансово-кредитної сфери, а при правильній організації може бути важливим фактором відновлення економічного зростання.
За період незалежності в Україні спостерігаються значні зрушення в сфері розбудови цивілізованого ринку цінних паперів. Проте говорити про створення в нашій державі фондового ринку у загальновизнаному в світі значенні ще передчасно. Це зумовлено комплексом причин, серед яких:
відсутність логічно завершеної законодавчої бази;
невідповідність окремих елементів вітчизняного фондового ринку стандартам ISO;
низький рівень інтегрованості у європейський та світовий фінансово-економічний простір;
низька ефективність практичної реалізації функцій ДКЦПФР;
невизначеність правового механізму котирування цінних паперів, тобто відсутність дієвої системи ціноутворення;
низький рівень розвитку вторинного ринку через відсутність єдиного національного центру торгівлі ЦП, що призводить до його тінізації і непрозорості, розростанню позабіржового сектору;
децентралізація і розпорошення фондового ринку України (сьогодні діє 4 біржі і ПФТС) тоді, як у країнах Європи існує єдина національна фондова біржа;
неефективність процедури лістингу, що призводить до допуску до торгів на біржах неліквідних ЦП.
Зазначені причини призвели сьогодні до деструктуризації фондового ринку України і зміщення акцентів в сторону зміцнення позабіржового ринку (в Україні – Позабіржова фондова торговельна система), що “сприяє” непрозорості ринку; перекручуванню брокерами цін на фінансові інструменти; відсутності достовірного обліку і контролю з боку держави і, відповідно, втрат бюджету; стримуванню інвестиційної активності іноземних контрагентів в Україні.
Аналізуючи діяльності Української фондової біржі за останній період можна стверджувати про негативні тенденції в її роботі (див. рисунок 2).
Низька ємність вітчизняного фондового ринку і особливо його вторинного сегменту підтверджується структурою і обсягом торгів на Українській фондовій біржі, де за увесь 2003 рік було укладено угод з купівлі-продажу ЦП “аж” на 40,83 млн. грн.
Вид цінного паперу | Обсяг торгів в 2003 році, млн. грн. | ||
Акції | 21,02 | ||
Облігації підприємств | 5,04 | ||
Похідні інструменти | 14,77 | ||
Векселі | - | ||
Всього | 40,83 | ||
Рис 3. Структура торгів на УФБ
Формування вітчизняного фондового ринку сьогодні перебуває під впливом низки факторів. Серед них: рівень інфляції, величина платоспроможного попиту інвесторів, рівень прибутковості інструментів фондового ринку, надійність захисту інвесторів і тримачів ЦП, рівень інвест-привабливості економіки, ефективність державного регулювання та ін.
Вітчизняні економісти зазначають, що Україна йде шляхом розвитку фондового ринку Росії, де також спостерігається значний обсяг позабіржового ринку. Це пояснюється неспроможністю вітчизняних компаній дотримуватись правил відкритого звітування, необхідного для роботи на біржі, а також розподіленістю біржового ринку.
В умовах становлення і розвитку вітчизняного фондового ринку вагомого значення набуває питання підтримання його фінансової безпеки. Фінансова безпека фондового ринку тісно пов’язана з бюджетною, борговою та інвестиційною безпекою держави. На думку О. І. Барановського, під фінансовою безпекою фондового ринку слід розуміти оптимальний обсяг його капіталізації, здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торговців, посередників, консультантів, реєстраторів, депозитаріїв та інших учасників ринку і держави в цілому.