Сторінка
1
Виконання бюджету — це забезпечення повного і своєчасного надходження доходів по кожному джерелу і безперебійне фінансування усіх передбачених бюджетом заходів.
Від своєчасного і повного надходження доходів залежить безперебійне фінансування усіх галузей господарства держави і в першу чергу соціально-культурних заходів.
Найважливішими факторами виконання бюджету є найбільш повна мобілізація резервів, інвестування виробництва по пріоритетних напрямах для одержання додаткових доходів бюджету, а також жорсткий режим економії матеріальних і фінансових ресурсів. Виходячи з цього. Кабінет Міністрів України, державні адміністрації областей і районів та місцеві ради народних депутатів організують виконання бюджету через Міністерство фінансів України та фінансові управління обласних і відділи районних державних адміністрацій та фінансові відділи виконавчих комітетів рад народних депутатів.
Міністерство фінансів України організовує виконання Державного бюджету через Державне Казначейство та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, «істах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах у містах.
Основним критерієм, на якому базується виконання бюджетів, є забезпечення надходжень податків до бюджетів усіх рівнів. Ця функція покладена на Головну податкову державну адміністрацію при Кабінеті Міністрів України.
В умовах кризи платежів основним завданням держави поряд із відтворенням виробництва є регулювання відносин при формуванні доходів бюджету, щоб платежі до нього надходили регулярно й повністю. Для цього необхідно забезпечити прийняття законодавчих та нормативних актів, які б регулювали відносини між платниками і бюджетом при мобілізації доходів (податків, зборів та інших платежів). Сьогодення настійливо вимагає своєчасної заміни тих нормативних актів, які перестають сприяти розвиткові економічних відносин, максимальній мобілізації надходження коштів у бюджет.
Тому й прийнято рішення про вилучення зі структури Міністерства фінансів України Головної державної податкової інспекції і створення при Кабінеті Міністрів України Державної податкової адміністрації з широкими правами. До її складу передані і структурні підрозділи податкової міліції, які виведені з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України. Дії держави по реформуванню структури управління подат ковими органами дають змогу встановити жорсткий контроль за надходженнями податків у доходи бюджетів усіх рівнів.
Податки є основним джерелом надходжень доходів бюджетів усіх рівнів, їх введення провадиться тільки на основі законів (на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток та ін.), які передбачають в обов'язковому порядку такі елементи: суб'єкт по податках та строки сплати податку. Визначення цих елементів у законі зобов'язує платника до чіткого виконання закону по забезпеченню сплати податків у бюджет.
Таким чином, Державна податкова адміністрація забезпечує виконання законів держави по мобілізації надходження доходів у бюджет, а Державне Казначейство — організацію виконання Державного бюджету України.
Організація роботи по виконанню бюджетів місцевих рад народних депутатів покладена на відповідні фінансові органи, які забезпечують безперебійне фінансування передбачених у бюджетах заходів та ведуть контроль за законністю, правильністю і цільовим використанням бюджетних коштів, провадять в життя режим економії, контролюють виконання показників по мережі, штатах і контингентах та використання фонду заробітної плати.
Вони ведуть також облік доходів по рівнях бюджетів і їх виконання.
Крім фінансових органів, у виконанні бюджетів беруть участь: міністерства і відомства — по Державному бюджету; відділи та управління державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад — по місцевих бюджетах. Вони зобов'язані забезпечувати жорсткий режим економії бюджетних коштів, вести облік і звітувати у встановленому обсязі та в установлені строки.
У всіх бюджетах — від державного до міського, районного — передбачаються резервні фонди, які при виконанні бюджету направляються на вирішення невідкладних заходів. Крім резервного фонду, у всіх бюджетах понад передбачені видатки утворюється оборотна касова готівка. Для бюджетів оборотна касова готівка має величезне значення, бо забезпечує безперебійне фінансування запланованих по бюджету заходів.
Наприклад, при виникненні касових розривів у зв'язку з відпустками учителів після закінчення занять у школах і необхідністю виплат коштів на період відпустки.
Єдине правило — оборотна касова готівка на кінець бюджетного року обов'язково повинна бути поповнена.
Література:
1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63.
2. Леонов Г. Ф., Хуторненко С. А., Шаблий Е. И. Особенности экономической культуры в США, Японии и странах Западной Европы. - К.: УкрНТИ, 1992. - 60 с.
3. Бабич В. П., Сало И. В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. — К.: Акад. информатики, 1994. — 97 с.
4. Балтійський ринок цінних паперів // Україна—Бізнес. — 1995. - № 10. - С. 10.
5. Богиня Д., Волинський Г. До питания щодо різних варіантів ринкових реформ // Екон. Украйні. — 1994. - № 3. — С. 29—34.
6. Бондаренко А. Ф., Головко Г. М., Алибекова Б. Ш., Мищенко В. И. Основы маркетинга / Под ред. В. И. Мищенко. — Сумы: Слобожанщина, 1995. - 344 с.
7. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. — К.: Либідь, 1995. —320с.
8. Борисенко А. Экономико-математическая модель эффективного использования инвестиций // АПК: экономика, управление. — 1995. -№ 1. - С. 25-30.
9. Браунинг П. Современные экономические теории. — М.: Экономика, 1986. — 160 с.
10. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. — К. : Лібра, 1993. - 96с.
11. Геллер И. "Сі у" вводит свои индикаторы фондового рынка // Сі у. - 1995. - 11 апр. - С. 5-6.
12. Герасшмук М. Економічні та інституційні умови інвестиційної діяльності // Екон. України. — 1994. — № 12. — C.3—11.
13. Грядовая О. Ценообразование на рынке государственных ценных бумаг // Рос. экон. журнал. — 1995. — № 4. — С. 45—54.
14. Давидов О. Оптимальна структура джерел фінансування інвестицій на підприємствах // Екон. України. — 1994. — № 11. — С. 84—87.