Сторінка
1

Міжбюджетні відносини та трансферти

План.

Вступ. 3

1) Міжбюджетні відносини. Види видатків. 4

2) Розмежування видатків між бюджетами. 5

3) Міжбюджетні трансферти. 9

Список використаної літератури. 13

Наукове визначення місцевих фінансів як сукупності теоретичних положень і певної суми знань та вмінь остаточно сформувалось наприкінці ХІХ ст. Це явище об’єктивне й зумовлене розвитком демократичних засад у суспільстві. Так, у цей період завершилось становлення в більшості країн світу, насамперед в Західній Європі, місцевого самоврядування, яке одержало законодавче заколення в конституціях. Місцевими органами влади визначались комуни, общини, муніципалітети, штати тощо. Вони наділялись правами й відповідальністю в загальній системі державного управління та відповідною фінансовою базою.

У ХХ ст. відбулися значні зміни та певна уніфікація органів місцевого самоврядування більшості Європейських країн. У 1985 р. було підписано Європейську Хартію про місцеве самоврядування, яка заклала загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У листопаді 1996 р. до Європейської Хартії про місцеве самоврядування приєдналась Україна.

Місцеві бюджети – визначальна ланка місцевих фінансів. У них зосереджено понад 80% від усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні місцевого самоврядування. Водночас місцеві бюджети – важливий і складний елемент бюджетної системи кожної держави.

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням місцевих рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.

Разом із впровадженням інституту місцевого самоврядування в Україні розпочався процес становлення системи міжурядових фінансових відносин. Розвиток місцевих фінансів супроводжується розмежуванням функцій та завдань центральних і місцевих органів влади у сфері надання державних і громадських послуг, що веде до становлення нової системи фінансових взаємовідносин між рівнями влади – до міжурядових фінансових відносин.

Основним елементом міжурядових фінансових відносин є міжбюджетні взаємовідносини й інструменти їх організації. Нинішня система інструментів організації міжбюджетних взаємовідносин суперечливо поєднує в собі як ті, що склалися в радянські часи, так і ті, що виникли в 90-х роках, й підлягає

реформуванню.

Міжбюджетні відносини. Види видатків.

Згідно Бюджетному кодексу України міжбюджетні відносини – це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідних для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати

виконання цих повноважень.

Види видатків.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші, передбачені Бюджетним кодексом, видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов’язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Видатки, визначені пунктами 2) і 3) попередньої класифікації розмежовуються між місцевими бюджетами на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближенні її до безпосереднього споживача і відповідно до цих критеріїв поділяються на такі групи:

1) перша група – видатки на фінансування бюджетних установ, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;

2) друга група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України;

3) третя група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, а також районних бюджетів. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджетів міст Києва та Севастополя

здійснюються видатки всіх трьох груп.

Розмежування видатків між бюджетами.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на: