Сторінка
6

Фінансове забезпечення бюджетних установ

Фінансову підтримку у вигляді бюджетної політики надає Міністерство фінансів на договірній основі. Бюджетні позики надаються державним підприємствам, в також тим підприємствам, у яких понад 50% майна є державною власністю. Здійснюються вони з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі.

Умовами позики передбачають:

·обсяги позики;

·строки надання позики;

·цільове використання;

·заходи, щодо забезпечення її своєчасного повернення;

·відповідальність сторін за порушення умов договору;

·розміри і порядок сплати відсотків.

Опосередкована фінансова підтримка:

Пряма опосередкована фінансова підтримка:

v пільгове оподаткування ;

v пільгове кредитування;

v відстрочка повернення кредитів;

v списання боргу;

v зменшення ставок мита та митних зборів.

Непряма опосередкована фінансова підтримка:

v зниження тарифів;

v зменшення монопольних цін на сировину, матеріали, інше.

Державна кредитна підтримка надається за такими напрямками:

·для заходів пов"язаних із здійсненням санації та структурної перебудови;

·для нарощування обсягів випуску та реалізації продукції державним та іншим підприємствам, у майні яких частка державної власності перевищує 50%;

·для закупівлі товарів українських виробників з наступною їх реалізацією спорживачам.

Мобільність кредиту дає можливість у стислі строки здійснити переорієнтацію виробництва, спрпрямувати його на вирішеня інтересів регіону та держави.

Фінансова підтримка у вигляді пільгового оподаткування здійснюється за такими напрямками:

- надання відстрочки із сплати податків і обов”язкових платежів;

- реструктуризація та списання податкової заборгованості;

- звільнення від оподаткування галузей економіки та/або окремих підприємств.

Пільгове оподаткування має низку негативних наслідків:

¨ порушуються принципи нейтральності та справедливості оподаткування;

¨ не6рівномірний податковий тиск призводить до необгрунтованого перерозподілу фінансових ресурсів між суб”єктами господарювання;

¨ зростає тіньовий сектор еконогміки через намагання економічних суб”єктів зменешити податковий тиск, та необгрунтований перерозподіл фінансових ресурсів, тощо.

Важливим напрямом використання бюджетних коштів оптимізація системи бюджетних установ та їх реорганізація. [ 15; ст.195-197]

Аналіз результатів економічної діяльності суб"єкта ринкового господарювання протягом останніх років засвідчує, що без стабільної економіко-правової бази, виваженої державної політики у бюджетній сфері неможливо належними темпами здійснити реконструкцію економіки, домагатися якісних трансформаційних перетворень, забезпечити реальну конкурентоспроможність національного товаровиробника в умовах глобалізації світогосподарських економічних відносин. [ 20; ст.120]

Розділ 2

Аналітична частина

ІІ. Аналіз діючої системи фінансування бюджетних установ:

2.1. Кошторис доходів та видатків бюджетних установ.

Для запровадження ефективного державного контролю за витрачанням бюджетних коштів державними установами, що фінансуються з Державного та місцевих бюджетів із 1997 року було здійснено перехід на фінансування цих установ на основі кошторису. Визначення кошторису подано в статті 51 Бюджетного кодексу України [2; ст.393].

Кошторис бюджетної установи є основним плановим документом, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів на виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

У кошторисі визначається загальний обсяг, цільове надходження, використання за статтями з поквартальною регламентацією. Форми кошторису та супровідні документи розробляються і затверджуються Міністерством фінансів та Державним казначейством України. [2; ст.394].

Затвердженню кошторисів передує процес формування лімітів і витрат у підпорядкованих установах. Вищі організації мають враховувати об"єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановий період.

За таких умов мають виконуватися умови щодо забезпечення фінансовими ресурсами, насамперед щодо витрат на заробітну плату з урахуванням на соціальне страхування, а також на господарське утриманння установи. Асигнування на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть пердбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат.

Кошторис складається всіма бюджетними установами на календарний рік і затверджується в установленому порядку.

Принципи кошторисного фінансування:

- органічний зв"язок кошторисів з планом соціально-економічного розвитку регіону. Витрати бюджетних установ визначаються економічним планом тієї адміністративно-територіальної одиниці, де знаходиться ця установа;

- цільове призначення бюджетного асигнування. Усі витрати бюджетних установ згруповано відповідно до статей бюджетної класифікації. Перевищення ліміту ресурсівза кожною окремою статтею не допускається;

- дотримання умов режиму економії у витрачанні коштів. Цей принцип пердбачає таке використання коштів, при якому досягається максимальна ефективність діяльності установи при мінімумі грошових витрат;

- проведеннями вищими за рівнем організаціями та фінансовими органами, зокрема Державним казначейством, систематичного контролю за фінансовою діяльністю бюджетних установ. [2; ст.395]

Підставою для затвердження кошторисів є бюджетні асигнування, які одержують розпорядники коштів місцевого бюджету відповідно до затвердженого бюджетного розпису.

Територіальні органи Державного казначейства України здійснюють контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису місцевого бюджету.

Розпорядники бюджетних установ несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених нормативно-правовими актами.

Кошторис бюджетної установи має дві складові:

• загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій;

• спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.