Сторінка
9
На основі бюджетного розпису починають виконання бюджетів за доходами. Безпосередньо виконання дохідної частини бюджетів покладено на органи стягнення, до яких згідно з Бюджетним кодексом належать податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов"язкових платежів) та інших надходжень. Ці органи здійснюють контроль за повнотою, своєчасністю, правильністю обчислення та зарахування обов"язкових платехів до відповідних бюджетів.
Бюджетне зобов’язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з яким треба здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому. Разом з тим важливим є положення, що будь-які зобов’язання , взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж із перевищенням повноважень, встановленим Бюджетним кодексом і законом про Державний бюджет України, не вважають бюджетними зобов’язаннями. В таких випадках витрати Державного бюджету на їхнє покриття не можуть здійснюватися. Взяття та реалізацію бюджетних зобов’язань відповідними суб’єктами обов’язково облікують і контролюють державні органи.
Після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення щодо їхньої оплати й подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства.
Органи казначейства здійснюють платежі виключно за додержанням таких умов:
1) наявність відповідного бюджетного зобов’язання для платежу в бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;
2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів невикористаних бюджетному асигнуванню;
3) наявності в розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.
Таким чином, використання коштів здійснюють розпорядники бюджетних коштів у межах встановлених їм бюджетних асигнувань, і тільки за їхнім дорученням Державне казначейство здійснює платежі, передбачені в затвердженому кошторисі бюджетної установи.
Єдиний кошторис доходів та видатків бюджетних установ– це основний документ, що визначає загальний обсяг цільового надходження і поквартальний розподіл коштів БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ. Формування єдиного кошторису доходів і видатків здійснюється на підставі лімітної довідки асигнувань з бюджету, яку вищестояща організація надсилає всім підпорядкованим установам у двох тижневий термін після затвердження бюджету. Лімітна довідка повинна враховувати потреби кожної установи, виходячи з її виробничих показників. Єдиний кошторис доходів і видатків складається всіма установами і затверджується керівниками вищестоящої організації.
Одночасно з кошторисами подається на затвердження штатний розпис.
Єдиний кошторис доходів та видатків бюджетних установ складається з трьох розділів:
1) бюджетних асигнувань;
2) інших коштів;
3) видатків за рахунок спеціальних та інших позабюджетних коштів.
Кожен з цих розділів ділиться на дохідну і видаткову частину.
Дохідна частина: планові обсяги бюджетних асигнувань, а також надходження з інших доходних джерел. Формування доходної частини бюджету здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків, а також платежів і відрахувань до бюджету.
Видаткова частина: загальна сума витрат з розподілом за категоріями видатків економічної класифікації, а також встановлення витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань та за рахунок позабюджетних надходжень.
Бюджетне асигнування – це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Воно має бути також обов’язково затверджено та є підставою для затвердження кошторисів.
Зміна бюджетних асигнувань здійснюється в наступних випадках:
1) уточнених виробничих і фінансових показників на протязі року;
2) зміни підпорядкованості окремих підприємств і установ;
3) зміни адміністративно-територіального поділу;
4) уточнення даних по бюджету.
Зміни вносяться у зв’язку із прийняттям додаткових видатків по розпорядженню уряду. Зміни бюджетних асигнувань відбуваються також в результаті прийняття додаткових кошторисів до бюджету про фінансування додаткових витрат, які не були передбачені в бюджеті. Ці зміни можуть бути внесені за рахунок резервних фондів. Додаткові кошториси до бюджетного фінансування, які були непередбачені при затвердженні бюджету можуть здійснюватися за рахунок: резервних фондів, фондів непередбачених видатків, місцевих бюджетів. В цьому випадку складаються додаткові кошториси на ці видатки з відповідними розрахунками, поясненнями, уточненнями.
Спеціальні Бюджетні установи, що знаходяться на кошторисно-бюджетному фінансуванні, можуть поряд з бюджетними коштами мати і власні — позабюджетні Позабюджетними коштами є кошти, отримані бюджетними організаціями, підприємствами, установами поза асигнування, що виділяються їм із відповідних бюджетів. Положення про позабюджетні кошти установ, що знаходяться на державному бюджеті, затверджено Радою Міністрів Української РСР, відносить до позабюджетних коштів:
- суми по дорученнях;
- депозитні суми;
- кошти, які затверджуються спеціальним рішенням КМУ,
До спеціальних коштів відносять: кошти від поступлення за оренду будівель і споруд, які знаходяться на балансі бюджетних установ, кошти від виробничої діяльності учбових майстерень та підсобних господарств, кошти від експлуатації транспорту, доходи від науково-дослідних робіт, кошти від музею, виставок за вхідну плату, інші послуги, які надає бюджетна установа (за навчання, консультації, перездачі).
Право мати спеціальні кошти надається за умов, якщо відсутня можливість організувати на началах господарського розрахунку реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності, а також якщо видатки, пов’язані із здійсненням вказаної діяльності, повністю забезпечуються одержуваними доходами.
Завантажити реферат