Сторінка
17

Фінансове забезпечення бюджетних установ

Доходи спеціального фонду в 2002р. становлять 954,7 тис.грн., у 2003р. доходи спеціального фонду зросли на суму 132,7 тис.грн., а у 2004р. – зменшилися у порівнянні з 2003р. на суму 23,1 тис.грн.

Видатки спеціального фонду КВК-41 у 2002р. становлять 988,9 тис.грн, у 2003р. – 1127,4 тис.грн., що на 138,5 тис.грн. більше ніж у 2002р. ; видатки 2004р. в порівнянні з 2003р. скоротилися на 75,6 тис.грн.

Фінансовий результат 2002р. становить 49486 тис.грн, 2003р. - 9492тис.грн., 2004р. – 22324 тис.грн

Розглянемо загальну суму заборгованості Коломийської виправної колонії (№41) за допомогою таблиці 3.

Таб. 3 АНАЛІЗ ЗАБОРГОВАНОСТІ КВК-41

РИС.3 АНАЛІЗ ЗАБОРГОВАНОСТІ КВК-41

Загальна сума заборгованості Коломийської виправної колонії за 2002р. становить 954956 тис.грн., у 2003р. – 116895 тис.грн., у 2004р. – 119689 тис.грн. В порівнянні з 2002р., у 2003р. заборгованість зменшилася на суму 838061 тис.грн. У 2004р. заборгованість зросла на 2794 тис.грн у порівнянні з 2003р.

Бюджетна установа КВК-41 витрачає спеціальні кошти в межах затверджених кошторисів та фактичного надходження доходів по кожному виду спеціальних коштів.

По всіх кодах економічної класифікації кошти державного бюджету, Коломийською виправною колонією (№41) освоєні в межах річних кошторисних.

Підприємство колонії являє собою сукупність структурних підрозділів (цехів, дільниць, допоміжних служб, апарату управління, лінійного персоналу), тобто його можна розглядати як складну систему взаємопов’язаних між собою у єдине ціле елементів. Для успішного функціонування такої системи враховуючи крім того значний вплив на неї факторів зовнішнього середовища, особливо, в умовах переходу до ринку необхідно створити дієву систему управління як підприємством у цілому так і налагодити управління і взаємозв’язок структурних підрозділів виробництва зокрема.

Вивчення стану фінансово-господарської і виробничої діяльності підприємства Коломийської виправної колонії №41 і аналіз основних техніко-економічних показників дозволяє зробити висновки, що підприємство в цілому рентабельно обсяги товарної продукції поступово зростають, збільшується чисельність процюючих і їх заробітна плата.

Крім того, зважаючи на скрутний фінансовий стан, здійснюється постійне удосконалення (або спрощення) адміністративного управління і тим самим вивільнення працівників (з 155 чол. в 2002 р. до 111 чол. в 2004р.); хоча незначною мірою, але проводиться поступове технічне переозброєння виробництва ( знос основних фондів за період 2002 р. - 2004р. зменшився з 81,3% до 80,9% ); простежується тенденція до збільшення показника фондовіддачі і продуктивності праці, що свідчить про певний розвиток виробництва и зменшення за рахунок цього умовно - постійних витрат.

Крім того, зважаючи на скрутний фінансовий стан, здійснюється постійне удосконалення (або спрощення) адміністративного управління і тим самим вивільнення працівників (з 155 чол. в 2002 р. до 111 чол. в 2004р.); хоча незначною мірою, але проводиться поступове технічне переозброєння виробництва ( знос основних фондів за період 2002 р. - 2004р. зменшився з 81,3% до 80,9% ); простежується тенденція до збільшення показника фондовіддачі і продуктивності праці, що свідчить про певний розвиток виробництва и зменшення за рахунок цього умовно - постійних витрат.

3.2. Світовий досвід бюджетного фінансування.

Наближення українського суспільства до стандартів життя європейських країн ставить на порядок денний питання про відтворення бюджетного процесу на демократичних та ринкових засадах. Західний підхід до бюджетного процесу базується на постулаті про відповідальність влади перед платниками податків.

Спрямованість на ефективне використання та кінцевий результат – саме такий підхід використовують при планування бюджету розвинені країни світу, в тому числі Європейський союз, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія. З прийняттям Бюджетного кодексу в 2001 році та Концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі у 2002році, Україна поступово переходить на програмно-цільовий підхід у формування державного бюджету. [16; ст.6-18]

В Японії діють два бюджетні рівні – державний та місцевий. Місцевий, усвою чергу, поділяється на префектурний та муніципальний. Наприкінці 90-х років в Японії налічувалось 3255 муніципалітетів. Бюджетний рік починається 1 квітня і закінчується 31 березня.

У бюджетному процесі беруть участь: порламент, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, міністерства й урядові агенції, Аудиторська палата, а також науковці, журналісти, які беруть участь у процесі обговорення бюджету.

Бюджет як фінансовий документ охоплює такі розділи:

1. Загальні умови.

2. Доходи і видатки.

3. Довготривалі витрати.

4. Перенесені витрати.

5. Фінансуванння особливих проектів.

Державний бюджет, або бюджет національного уряду, містить два види бюджетних рахунків – загальний рахунок і спеціальні рахунки. Загальний рахунок передбачає виконання поточних зобов"язань, а спеціальні рахунки встановлюються законодавством і передбачені на виконанння спеціальних проектів. Почин6аючи з 2000 фінансового року налічується 38 спеціальних рахунків.

Характерною особливістю бюджету Японії є те, що невикористані кошти переходять у наступний бюджетний рік.

Податкові надходження становлять у державному бюджеті більше половини надходжень. Значну частину надходжень забезпечує випуск державних цінніх паперів. Згідно з фінансовим законодавством Банк Японії як центральнтй банк країни не має права фінансувати кабінет.[30; ст.452]

У бюджетних відносинах Франції беруть участь президент, уряд, парламент, а також спеціальні державні установи – Національна кредитна рада, банківська контрольна комісія, Економічна та Соціальна рада.

Бюджетна політика департаменту є компетенцією Генеральної ради, а в окремих випадках – комісара Республіки і регіональної рахункової палати. Безпосереднє бюджетне управління здійснює казначей департаменту, який призначається міністром економіки і фінансів за рекомендацією представника Генеральної влади.