Сторінка
20

Фінансове забезпечення бюджетних установ

Проблеми, які мали місце у фінансуванні видаткової частини місцевих бюджетів, були пов"язані з недосконалістю законодавчої бази, відсутністю налагодженого механізму формування бюджетів. З прийняттям Бюджетного кодексу, розгортанням бюджетної реформи ці питання мають бути вирішені.

З метою найраціональнішого використання коштів бюджетів на законодавчому рівні також закріплено основні принципи та правила, на підставі яких здійснюють виконання взятих зобов’язань розпорядниками коштів.

Таким чином, держава прагне забезпечити цільове, найефективніше та найраціональніше використання фінансових ресурсів, зосереджених у бюджетах, а також чинний контроль за цими процесами. [27; ст.159-160]

Україна формує бюджет з урахуванням досвіду зарубіжних країн з розвиненою ринковою економікою, тому економіст з фінансів повинен розуміти об"єктивний характер розвитку бюджетного процесу, що втілюється в суб"єктивних діях держави – це законах і політиці, спрямованих на досягнення та зумовлених певними завданнями і особливостями розвитку країни.

Бюджетна система є тією організаційною основою, що уможливлює наукове обгрунтування раціональної й ефективної системи впливу фінансів на підвищення продуктивності суспільного виробництва.

Структура бюджетної системи та взаємозв"язи окремих бюджетів мають практичне значення і становлять основу для вдосконалення фінансового механізму. Від рівня досконалості фінансового механізму залежать темпи економічного і соціального розвитку, а також добробут громадян.

Основним інститутом державного регулювання соціально-економічних процесів є бюджет, як фонд грошових коштів, що створений з метою забезпечення стабільного фінансування всіх заходів. Це дає можливість маневрувати бюджетними ресурсами і створює умови для динамічного розвитку економіки.

Головними напрямками роботи по удосконаленні системи управління державними фінансами, зокрема видатками державних бюджетів, є підвищення відповідальності Центральними органами виконавчої влади за проведення державної політики у відповідних галузях і сферах, упорядкування і раціоналізація мережі підвідомчих установ, суттєве скорочення кількості головних розпорядників коштів державного бюджету та переведення на казначейське обслуговування практично всіх операцій державного бюджету.

У 2000 році до бюджету вперше включено позабюджетні кошти бюджетних установ та організацій, що дало можливість більш реально оцінити фінансову забезпеченість відповідних структур і підвищити прозорість державних фінансів.

У бюджетній сфері залишилося ще багато нерозв’язаних проблем.

Потребує подальшого удосконалення система управління державними фінансами, підвищення ефективності виконання бюджету на всіх рівнях. Для цього потрібно забезпечити:

· підвищення якості основних макроекономічних показників з обов’язковим проведенням попередньої незалежної експертизи їх коректності;

· здійснення розрахунків балансу фінансових ресурсів держави та вдосконалення на цій основі бюджетно-фінансових та грошово-кредитних пропозицій економіки України;

· перехід до середньострокового бюджетного планування як, основи формування державного бюджету на визначений рік;

· перехід від багатоканальної до одно канальної системи фінансування закладів, установ та організацій бюджетної сфери, а також окремих бюджетних програм, зокрема в частині передачі функцій фінансування лише одному головному розпоряднику;

· здійснення витрат державного та місцевого бюджетів виключно на конкурсній основі,;

· децентралізацію оплати рахунків бюджетних установ. [20; ст.120]

Зменшення обсягу бюджетного фінансування видатків у економіку викликано тим, що участь держави у виробничих інвестиціях зводиться до мінімуму за рахунок скорочення централізованих капіталовкладень, а також поступової приватизації державної власності.

Найзначніші можливості щодо використання фінансів державних підприємств для розвитку економіки закладені в удосконаленні організації та управління в самих підприємницьких структурах. Адже управління фінансовими ресурсами безпосередньо на державних підприємствах має досить слабку методичну й організаційну забезпеченість. В Україні не має досвіду сучасного управління фінансами державних підприємств. [20; ст.72]

Висновок

Нині бюджет України перебуває в тяжкому стані, відображаючи економічне і соціальне становище суспільства. Деформовано структуру народного господарства, падають якісні показники виробництва, знижується виробництво продукції, зростає матеріальна і вартісна незбалансованість, а збільшення доходів населення значною мірою перевищує зростання виробництва товарів, посилюється утриманство, невміння жити на основі наявних коштів. Постійно зростаючі видатки бюджетів усіх рівнів по вирішенню соціальних проблем та інших невідкладних завдань при зниженні виробництва товарів призвели до дедалі зростаючого дефіциту доходів рад усіх рівнів.

Це підкреслює необхідність централізації бюджету в одному органі – Міністерстві фінансів України, централізованого регулювання усіх бюджетів за рахунок загально-державних доходів і рівного фінансування усіх галузей.

Одним з напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об’єктивних причин відхилення від передбачених показників.

Досягнення збалансованості бюджетів може здійснюватися за рахунок находження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна.

В процесі виконання бюджету важливо, щоб фінансові ресурси, надані головному розпоряднику бюджетних коштів, спрямовувалися і контролювалися з метою досягнення цілей та завдань затвердженого бюджету. Періодичні звіти повинні містити інформацію щодо рівня ефективності використання розпорядниками коштів з метою досягнення запланованих цілей, пов'язаних з виконанням програм і наданням послуг. Оскільки відхилення обсягів фактичного фінансування від запланованих показників у процесі виконання бюджету трапляється досить часто, виникає потреба внесення змін. Моніторинг видатків в процесі виконання місцевих бюджетів дозволяє дещо виправити допущені прорахунку і скоригувати плани фінансування відповідно до реалій і поточних потреб. Саме спроможність забезпечувати гнучкість у рамках контролю відрізняє успішні системи виконання бюджету від невдалих. Управління видатками потребує чітких правил і процедур, відповідних аналітичних систем і методів багаторазового застосування, періодичного надання фінансовим управлінням важливої інформації в своїх звітах. Підвищення ефективності та результативності видатків вимагатиме нових децентралізованих до управління видатками, які передбачатимуть встановлення цілей, стандартів якості та засобів контролю за видатками замість додаткових управлінських повноважень обласної ланки щодо розподілу коштів на досягнення цих цілей.