Сторінка
4
Як вітчизняні економісти, так і зарубіжні трактують фінансовий план підприємства у вузькому і широкому сенсі. Переважна більшість з них визначає фінансовий план підприємства як складову його бізнес-плану. Зокрема, такої позиції дотримуються Г.Г. Кірейцев. Р.А. Слав'юк, Л.М. Павлова. В.М. Гриньова, В.О. Коюда. Г.О. Партін. А.Г. Загородній. Так, за Г.Г. Кірейцевим, фінансовий план — це заключна частина бізнес-плану, яка узагальнює всі попередні розділи у вартісному виразі[75, с. 268]. Отже, фінансовому плану відводять досить "скромну" роль узагальнюючого документа бізнес-плану підприємства, що, на наш погляд, є явно недостатнім. Разом з тим Л.М. Павлова підкреслює широкий діапазон завдань, що вирішують у процесі реалізації фінансового плану підприємства. "Фінансовий план — важливий документ бізнес-планів, що складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів і програм, так і для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю". У цьому трактуванні охоплено весь спектр діяльності підприємства, що знаходить відображення у фінансовому плані. Разом з тим з появою П(С)БО, де визначено зміст операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, по-різному трактується фінансова діяльність підприємств. Більшість авторів відносить до неї всю звичайну діяльність підприємств. Ці питання також потребують уточнення.
Аналогічне визначення фінансового плану підприємства дає Р.А. Слав'юк: "Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю"[64, с. 323].
Подальший розгляд ним цих питань свідчить про однозначне розуміння фінансового плану і кошторису, з чим важко погодитися, оскільки кошторис відображає, як правило, лише витрати на утримання підприємства (установи) чи підрозділу. Поряд з цим тут підкреслюється важлива характеристика фінансового плану щодо визначення необхідних фінансових ресурсів. Так. автор уточнює, що фінансовий план (кошторис доходів і видатків) показує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для поточної та довгострокової діяльності, дає орієнтир у фінансовій діяльності підприємств на плановий рік[17, с. 136]. Спірним є як розуміння фінансового плану, так і визначення фінансової діяльності.
Взаємозв'язок фінансового плану з іншими планами різних підрозділів відмічає Е. Гринолл. хоча також визнає його бізнес-планом. На його думку, "Фінансовий план — це не що інше, як бізнес-план на наступний рік, виражений у фінансових показниках". Отже, фінансовий план — це не просто запропонований план або "перелік бажаного" окремого підрозділу, а те, що стикується з планами всіх інших підрозділів організацій в інтересах досягнення поставлених завдань"[17, с. 139].
У широкому розумінні розглядають фінансовий план В.М. Гриньова і В.О. Коюда. За їх визначенням. "Фінансовий план є узагальнюючим розділом плану розвитку фірми і має відображати всі джерела фінансових ресурсів для здійснення передбачених заходів фірми. Крім того, фінансовий план має враховувати заходи з формування іміджу фінансової стійкості фірми і впливу на курсову вартість випущених фірмою цінних товарів"[31, с. 424]. Такої ж думки дотримується Л.М. Павлова: фінансовий план можна розглядати як завдання за окремими показниками, а також як фінансовий документ, що забезпечує взаємозв'язок показників розвитку підприємства з ресурсами, що мають місце, взаємодію сукупної вартісної оцінки засобів, які беруть участь у відтворювальних процесах, і грошового капіталу, що використовується.
На наш погляд, більш чітким буде таке визначення: фінансовий план — це документ, що відображає обсяг надходжень коштів і їх спрямування у плановому періоді з метою забезпечення потреб поточної діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань перед державою, банками, постачальниками та іншими кредиторами.
1.2 Принципи і методи фінансового планування
Процес планування в максимальній мірі має передбачити всебічне вивчення дійсності, тенденцій та закономірностей розвитку об'єкту планування та середовища його діяльності. Найбільш загальною науковою основою планування е система об'єктивних економічних законів і, в першу чергу, закону попиту та пропонування. В планах підприємства повинні бути реалізовані вимоги цих законів та враховані об'єктивні результати макро- та мікроекономічного аналізу стану та тенденції розвитку умов господарювання.
Фінансове планування на підприємстві (чи внутрішньофірмове фінансове планування) базується на використанні трьох основних нею систем (або ще їх можна назвати видами фінансового планування):
1) Прогнозування фінансової діяльності.
2) Поточне планування фінансовою діяльністю.
3) Оперативне планування фінансової діяльності.
Кожній з цих систем фінансового планування притаманний певний період і свої форми реалізації його результатів (табл.1.1)
Таблиця 1.1
Системи фінансового планування і форми реалізації його результатів на підприємстві
Системи фінансового планування | Форми реалізації результатів фінансового планування | Період планування |
1.Прогнозування фінансової діяльності |
Розробка загальної фінансової стратегії і фінансової політики по основним напрямкам фінансової діяльності підприємства | до 3-х років |
2.Поточне планування фінансової діяльності |
Розробка поточних фінансових планів по окремих аспектах фінансової діяльності | До 1 року |
3.Оперативне планування фінансової діяльності |
Розробка і доведення до виконавців бюджетів, платіжних календарів і інших форм оперативних планових завдань по усім основним питаннях фінансової діяльності | місяць, квартал |