Сторінка
2

Фінансове планування як складова фінансової діяльності підприємства (yа прикладі ВО “Електроконтакт”)

- швидко і зручно планувати свою діяльність;

- затрачувати на процес планування менше часу;

- оперативно вносити зміни у фінансовий план;

- отримати звіти в зручному для аналізу вигляді – за допомогою таблиць, графіків, діаграм.

Вищезазначені переваги використання програмного забезпечення у фінансовому плануванні в порівняні з традиційними методами дозволять значно підвищити ефективність процесу фінансового планування на підприємстві.

Дипломна робота складається зі вступу, трьох основних розділів та висновків.

Дослідження, проведені в роботі, ілюструються в таблицях, рисунках і додатках.

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ, РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1.1 Сутність внутрішньофірмового планування і прогнозування

У теоретичному аспекті фінансове планування розглядають як невід'ємну частину загального планування звичайної діяльності підприємства. Разом з тим сутність фінансового планування трактується вченими по-різному. Немає чіткого визначення понять "фінансове планування", "фінансовий план підприємства", "бюджетування" на мікрорівні, змісту фінансових планів залежно від організаційно-правової форми та розміру підприємства. Розглянемо детальніше тлумачення сутності фінансового планування рівними вченими - економістами. Наприклад Р.А. Слав'юк під фінансовим плануванням розуміє розрахунок обсягів фінансових ресурсів [64, c.323]. На його думку " . фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік". Вважаємо, що під фінансовим плануванням на підприємстві слід розуміти, передусім, процес розробки видів різних фінансових планів як за термінами, змістом, так і за завданнями, які мають бути розв'язані в процесі виконання цих планів.

Г.О. Партін і А.Г. Завгородній стверджують, що " . фінансове планування — це розроблення системи фінансових планів за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді" [56, с. 132]. Наведене визначення, на наш погляд, стосується поточного або оперативного фінансового планування, оскільки покликане забезпечити реалізацію фінансової стратегії, що здійснюється у поточному періоді. Причому незрозуміло, чому фінансове планування має охоплювати лише окремі напрями фінансової діяльності, а не всю звичайну діяльність, яка включає крім фінансової також операційну та інвестиційну.

Такі вчені, як А.М. Ковальова, М.Г. Лапуста, Л.Г. Скамай вважають, що "фінансове планування також представляє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку підприємницької діяльності фірми необхідними фінансовими ресурсами у майбутньому періоді" [42, с. 336]. В даному трактуванні фінансового планування увага акцентується на забезпеченні розвитку фірми фінансовими ресурсами у майбутньому періоді, тобто на довгострокову перспективу. Таке розуміння процесу фінансового планування більше підкреслює стратегічне фінансове планування, яке є однією із його складових. Незрозумілою є розробка нормативних показників, бо план — це не норматив. Він може бути не тільки статичним, але й гнучким.

Окремі автори найбільш вагомим аспектом фінансового планування визнають управлінський. Так. з позиції В.М. Гриньової та В.О. Коюди, " . фінансове планування — це складова управління фінансовими ресурсами, процес оцінки потреб у коштах для забезпечення поточного виробництва і подальшого виробничого та соціального розвитку, а також визначення (встановлення) джерела покриття цих потреб" [31, с. 175]. У їх визначенні фінансового планування на перше місце виходить його управлінський аспект. Ми теж вважаємо, що це дійсно так, але в процесі фінансового планування розробляють не тільки різні види фінансових планів, але й на різні періоди і для неоднакових за розміром і формою господарювання підприємств. Тому їх мета і завдання повинні істотно відрізнятися. Далі автори стверджують, що фінансове планування — це процес оцінки фінансових ресурсів, необхідних для підприємства. Разом з тим відсутність обґрунтованої методики розрахунку показників при розробленні фінансового плану та оцінки фінансових потреб підприємства може залишити його без достатніх коштів для їх фінансування (оплати відсотків за позикою, розрахунків із постачальниками, орендної плати тощо). Необґрунтоване фінансове планування може призвести до втрати ліквідності підприємства, а можливо — й до банкрутства.

До фінансового планування вдаються як до процесу оцінки майбутніх фінансових потреб підприємства, так і для визначення того, як проводилося фінансування в минулому періоді і на що витрачені кошти. За допомогою фінансового планування і контролю менеджери підприємства можуть оцінити, наскільки відповідають його цілям застосовані прийоми фінансових розрахунків. Прийоми планування дають змогу визначити, коли і які саме кошти потрібні підприємству [32, с. 75].

Оскільки в сучасних умовах кожне підприємство, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, має керуватися у своїй діяльності принципами самоокупності та самофінансування, обґрунтованість формування фінансових планів та ефективність використання фінансових ресурсів стає все більш актуальною проблемою. Отже, ринок не пригнічує і не заперечує плановість взагалі, а тільки переміщує його в первинну організаційну ланку економіки — підприємство.

Обґрунтовуючи необхідність та значення фінансового планування, ми звернулися до навчального посібника "Фінанси підприємств" за редакцією Г.Г. Кірейцева, де підкреслюється, що " . фінансове планування потрібне в першу чергу для збереження фінансової рівноваги підприємства, а з іншого боку, — для уникнення накопичення зайвих ліквідних засобів" [75, с. 213]. Дійсно, фінансовий план, як і будь-який інший план, — це взаємозалежне, взаємозумовлене регулююче управління діяльністю, де навіть невеликі зміни зовнішніх і внутрішніх умов та чинників можуть порушити передбачені структури і баланси, що потребує повного перегляду всіх складових [31, с. 176]. Особливо це важливо за сучасної складної економічної ситуації, коли непрогнозована інформація, нестабільність законодавства диктують необхідність щомісячного коригування плану розвитку підприємства.