Сторінка
3
За визначенням таких авторів, як О.М. Бандурко. М. Я. Коробов, П.І. Орлов та К.Я. Петрова, фінансове планування на рівні суб’єктів господарювання — це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств. У наведеному визначенні окреслено дії підприємства щодо залучення та ефективного використання фінансових ресурсів.
Існує також погляд, що за своєю суттю фінансове планування в підприємницьких структурах — це сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання для забезпечення господарської діяльності. Очевидно, методи і засоби виступають лише інструментами розрахунку необхідних фінансових ресурсів підприємства на плановий рік. Крім того, в цьому розумінні фінансового планування наголошується на поточній діяльності, а відповідно й на поточному фінансовому плані.
Розробка управлінських фінансових рішень, їх оцінка та вибір найефективніших варіантів, форм і засобів їхньої реалізації повинні здійснюватися не лише на основі певних планових передбачень розвитку економіки підприємства, а й розрахунків ключових фінансових параметрів. Стосовно цього аспекту фінансового планування О.С. Філімоненко зазначає, що фінансове планування — це процес розрахунку надходження видів фінансових ресурсів (прибутку, амортизації та ін.) та їх розподілу на покриття відповідних витрат за різноманітними видами діяльності підприємства в запланованому періоді.
Отже, з усіх розглянутих визначень сутності фінансового планування на нашу думку цілком очевидним є те, що без фінансового планування не може бути досягнутий такий рівень управління економікою підприємства, який забезпечує підвищення її ефективності, успіх на ринку, розширення та оновлення матеріальної бази, успішне розв'язання соціальних питань, здійснення матеріального стимулювання працівників. Саме таке розуміння фінансового планування знаходимо у В.П. Савчука. Автор наголошує на тому, що фінансове планування — " . це управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів на підприємстві, яке реалізується в деталізованих фінансових планах"[60, с. 301].
У трактуванні І.Є. Мойсеєнка, "Фінансове планування — це планування усіх доходів та напрямів витрачання грошових засобів підприємства для забезпечення його розвитку" [52, с. 68]. У цьому визначенні фінансового планування акцент зроблено на забезпеченні розвитку підприємства, тобто на більш тривалому за часом періоді складання фінансового плану, а не на забезпеченні його поточної діяльності.
На думку Г.О. Крамаренко. "Фінансове планування представляє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників для забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності у перспективі" [44, с. 128]. Це визначення фінансового планування практично збігається з вищевказаним.
Розглянувши визначення фінансового планування різних авторів, ми вважаємо за необхідне уточнити, що процес фінансового планування повинен відображати мету операційної та маркетингової діяльності підприємства, представляти собою розроблення системи різних за змістом і термінами дії фінансових планів, визначати обсяг фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання залежно від розміру підприємства, форми господарювання, форми власності та поставлених завдань.
Отже, за допомогою фінансового планування підприємство визначає на плановий рік усі джерела формування та надходження коштів, приріст активів, обсяг повернення залучених коштів та витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів, покриттям збитків минулих періодів, підтримує свою платоспроможність та ліквідність.
Призначення та основні завдання фінансового планування зображено на рис 1.1
 |
Рис. 1.1. Основні завдання фінансового планування
Відродження фінансового планування вже почалося і на державних підприємствах. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про підприємства в Україні" від 21.09.2000 р. Законом передбачено, що державне підприємство (крім казенного), а нині уже й казенне, самостійно складає річний фінансовий план. Обов'язковим воно стало і для акціонерних підприємств, де частка держави у статутному капіталі становить 50 + 1 відсоток. Відповідно до цього закону раніше, а нині згідно з Господарським кодексом, державні підприємства здійснюють поточне фінансове планування, і вимоги до обґрунтованості фінансових планів зростають. Підприємства інших форм власності розробляють і затверджують фінансові плани у порядку і в строки, визначені їхнім власником (власниками).
Вихідним пунктом системи поточного планування діяльності підприємства є його фінансова стратегія та фінансова політика. Поточне фінансове планування дає можливість підприємству визначити джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити стійку платоспроможність, визначити структуру його активів та капітал на кінець планового періоду.
Поточний фінансовий план державним підприємством та підприємствами з різною часткою власності у статутному капіталі складається на рік із розбивкою по кварталах за рекомендованою Міністерством економіки України формою. Головним документом процесу поточного фінансового планування є фінансовий план.
Завантажити реферат