Сторінка
1

Стратегія структури капіталу

ЗМІСТ

С.

Вступ 3

Розділ 1. Структура капіталу і ризик, їх взаємозв’язок 5

Розділ 2. Планування структури капіталу 15

Розділ 3. Стратегічна політика структури капіталу 20

Розділ 4. Аналіз структури капіталу відповідно до стратегії його розвитку 31

Висновки 37

Список використаної літератури 39

ВСТУП

Однією з актуальних проблем стратегічного аналізу є проблема дослідження структури капіталу підприємства.

Капітал — основна категорія ринкового суспільства, яка постійно перебуває у русі. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Капітал підприємства характеризує загальну вартість у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестовану у формування його активів. Серед чинників виробництва – капіталу, матеріальних і трудових ресурсів, капітал відіграє пріоритетну роль.

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні, так і позикові кошти.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

Високий кінцевий результат діяльності підприємства значною мірою залежить від структури капіталу.

Зі структурою капіталу пов'язані два поняття ризику: підпри­ємницький та фінансовий.

Підприємницький ризик — це ризикованість вкладень у ак­тиви підприємства, що не має боргів. Ризики, які супроводжують фінансову діяльність підприємст­ва, формують великий портфель ризиків визначаються загаль­ним поняттям — фінансовий ризик. Він становить найбільшу час­тину сукупних господарських ризиків підприємства.

Структура капіталу використовується для того, щоб визначити пропорції між різними джерелами, які підприємство використовує у своїй діяльності і визначається співвідношенням боргів і власного капіталу підприємства. Таким чином, структура капіталу визначає шлях одержання підприємством довгострокових фінансових ресурсів.

Формування структури капіталу пов’язане з урахуванням особливостей частин: власного і позикового капіталу

Одним з найважливіших і складних завдань, які вирішуються у процесі стратегічної оцінки фінансування підприємства, є оптимізація структури капіталу.

Оптимізація структури капіталу фінансово-господарюючих об’єктів на ринку є ефективним управлінням їх власним і позиченим капіталом.

На жаль, питання, пов'язані з розробкою оптимізаційних моделей не отримали ще широкого використання на українських підприємствах. Формування структури капіталу (тобто співвідношення власних та позичкових коштів) на багатьох підприємствах здійснюється інтуїтивно, або згідно з традиціями, без належного аналітично-математичного обґрунтування.

Розділ 1. Структура капіталу і ризик, їх взаємозв’язок.

1.1. Поняття структури капіталу.

Капітал підприємства має багато характеристик:

1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва;

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід;

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників;

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості;

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективності його господарської діяльності;

6. Капітал є носієм фактору ризику;

7. Капітал виступає носієм фактору ліквідності.

З урахуванням розгляданих вище характеристик, економічна сутність категорії капіталу підприємства у нестабільних, пов'язаних з ризиком економічних умовах може бути сформованою наступним чином:

Капітал підприємства - накопичений шляхом збереження запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, що залучується його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язане з фактором часу, ризику і ліквідності [1,с.21].

Високий кінцевий результат діяльності підприємства значною мірою залежить від структури капіталу

Структура капіталу – це співвідношення між частками власного і запозиченого капіталу, який використовує підприємство у процесі господарської діяльності.

Частка власного капіталу – відношення розміру власного капіталу до розміру загального (сукупного) капіталу.

Частка запозиченого капіталу – відношення розміру запозиченого капіталу до розміру загального (сукупного) капіталу. Вона показує, яка частина майна фірми взята в борг.

Позиковий капітал використовується:

- у випадку недостачі власного капіталу;

- з метою підвищення прибутковості власного капіталу.

Прагнення підвищити прибутковість власного капіталу є однією з головних причин притягнення позикового капіталу [2, с.46].

Структура капіталу впливає на рівень рентабельності активів і власного капіталу, тобто на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства; визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства.

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні, так і позикові кошти.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів [3, с.78].

Формування структури капіталу пов’язане з урахуванням особливостей частин: власного і позикового капіталу

Власний капітал характеризується такими особливостями:

1. Простотою залучення, оскільки рішення, пов’язані зі збільшенням власного капіталу приймаються власниками і менеджерами даного підприємства.

2. Більш високою можливістю отримання прибутку в усіх сферах діяльності, оскільки при його використанні не потребується сплата позикового процента в усіх його формах.

3. Забезпеченням фінансової стійкості розвитку підприємства, його платоспроможністю в довгостроковому періоді, а також зниженням ризику банкрутства.

Разом з тим, він має недоліки: