Сторінка
11

Стратегія структури капіталу

За даними таблиці розрахуємо середньозважену вартість капіталу за кожним із можливих варіантів:

Вартість капіталу за варіантом І = (12*40+10*5+9,5*30+9*15+8*10) /100 = 10,3%;

Вартість капіталу за варіантом ІІ = (12*50+10*6+9,5*19+9*10+8*15) / 100 = 10,5%;

Вартість капіталу за варіантом ІІІ = (12*60+10*7+9,5*8+9*20+8*5) /100 = 10,9%.

Аналіз розглянутих варіантів показує, що найнижча ваптість капіталу в першому варіанті за такої структури капіталу:власний – 45%, залучений – 55%. У другому і третьому варіантах спостерігається зростання вартості капіталу при збільшенні у структурі частки власного капіталу. У другому варіанті власний капітал становить 56 % (середньозважена вартість капіталу — 10,5 %), у третьому — 67 % (середньозважена вартість капіталу — 10,9 %). Таким чином, можна зробити висновок про те, що струк­тура капіталу впливає на загальну середньозважену його вартість [21].

Аналіз структури капіталу, його факторів показує, що вона тіс­но пов'язана із системою прогнозування показників підприємства.

Розробка усіх видів управлінських рішень неможлива без вико­ристання системи показників, за допомогою яких можуть бути реа­лізовані логіка, принципи та методичні підходи стратегічного аналі­зу і подальшого довгострокового і короткострокового планування.

Під показником у стратегічному аналізі, прогнозному обліку та звітності слід розуміти кількісно-якісні характеристики соціально-економічних явищ, факторів, процесів, які відбуваються у бізнесі. Причому якісна сторона його відображає суть явищ або процесів у конкретних умовах місця і часу, а кількісна — розмір, абсолютну або відносну величину.

Система прогнозних показників повинна відповідати таким ос­новним вимогам:

- єдність і обов’язковість показників для даного рівня прогно зування;

- здатність до агрегатування і дезагрегатування;

- мати одиниці вимірювання;

- забезпечувати комплексну характеристику всіх аспектів функціонування об'єктів прогнозування;

- бути гнучкою, здатною до адаптації та відображення всіх змін стану об'єкта прогнозування.

Кількість показників, які використовуються у прогнозах, по­винна бути обмеженою.

У стратегічних оцінках розрізняють такі основні групи показ­ників: кінцеві і проміжні; натуральні та вартісні; абсолютні і відносні; регламентовані, розрахункові та інформаційні.

У сучасному ринковому господарюванні надзвичайна велику роль відіграють вартісні показники. Вони відображають загальні результати діяльності підприємства, дають змогу забезпечувати взаємну узгодженість усіх видів прогнозів, визначити напрямки розвитку підприємства. За допомогою вартісних показників у прогнозній системі обліку і звітності розробляються господарські операції; визначаються обсяги та структура реалізації продукції; прогнозуються доходи, витрати і кінцеві результати діяльності; складаються прогнозний баланс та звіт про фінансові результати.

Висновки

Високий кінцевий результат діяльності підприємства значною мірою залежить від структури капіталу.

Структура капіталу впливає на рівень рентабельності активів і власного капіталу, тобто на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства; визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства.

Структура капіталу використовується для того, щоб визначити пропорції між різними джерелами, які підприємство використовує у своїй фінансовій діяльності.

За джерелами формування виділяють власний і залучений капітал.

Власний капітал характеризує загальну вартість ресурсів під­приємства, що належать йому на правах власності і використо­вуються ним для формування відповідної частини активів.

Залучений капітал відображає кошти для фінансування розвитку підприємства, залучені на умовах повернення грошей, або іншого майна. Усі форми залученого капіталу, які використовую­ться підприємством, є його зобов'язаннями, що підлягають пога­шенню у передбачені терміни.

Показником, який характеризує використання підприємством позикових засобів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу, і дозволяє оцінити на скільки відсотків зміниться величина чистого прибутку підприємства при зміні доходу до сплати відсотків і податків на один відсоток є показник фінансового левериджу.

Знання механізму впливу фінансового левериджу на рівень прибутковості власного капіталу і рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти вартістю і структурою капіталу підприємства.

На структуру капіталу впливають такі чинники: форми продажу простих акцій, форма керування акціонерним капіталом, фактор часу, вік підприємства та інші чинники.

Одним з найважливіших і складних завдань, які вирішуються у процесі стратегічної оцінки фінансування підприємства, є оптимізація структури капіталу.

Оптимізація структури капіталу фінансово-господарюючих об’єктів на ринку є ефективним управлінням їх власним і позиченим капіталом.

Оптимальна структура капіталу – це таке відношення використання власних і позикових засобів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.