Сторінка
9
Аналіз даних табл. 3.2 показує, що найбільшйй дохід (6,3 грн.) на звичайну акцію забезпечує така структура капіталу, за якої підприємство проводить свою діяльність за рахунок боргових зобов’язань, тоді як при фінансуванні лише за рахунок акціонерного капіталу він дорівнює 5,6 грн. (при емісії лише звичайних акцій) і 5,65 грн. (при емісії як звичайних, так і привілейованих акцій). Отже, оптимальним доходом є рівень 6,3 грн. на звичайну акцію, який дає структура капіталу, наведена у гр.5. р. 2 і р. 3.
За даними табл. 3.2. розраховують і такий показник підприємства, як дохідність власного капіталу ( див. р. 13 і р. 14). Враховуючи стратегію розвитку, фінансовий стан, ринкову ситуацію і дивідендну політику, підприємство може обрати для себе найоптимальніший варіант.
Для формування оптимальної структури капіталу необхідно прагнути до максимізації ринкової вартості акцій у довгостроковому періоді. Досягнення цієї мети має базуватися на довгостроковому періоді потреб у фінансових ресурсах, поліпшенні використання наявних фінансових ресурсів, зниженні ризику шляхом максимального використання левериджу, при збереженні платоспроможності й ліквідності, спрощенні і досягненні гнучкості структури капіталу, встановленні балансу між позиковим і акціонерним капіталом, підвищенні рентабельності за рахунок максимізації використання левериджу, мінімізації витрат на випуск цінних паперів, фіксованих річних платежів і, відповідно, зниженні вартості капіталу.
Оптимальна структура капіталу досягається за таких умов:
— маржинальні витрати за кожним джерелом фінансів мають бути однакові;
— має бути оптимальне співвідношення міжкредитним і акціонерним капіталом при досягненні максимальної ринкової вартості акцій.
Реальна фінансова ситуація може бути набагато складнішою. Оптимальна структура капіталу змінюється від підприємства до підприємства в різні періоди часу і залежить від багатьох чинників.
Для підтвердження вище приведених положень можна привести розрахунок оптимальної структури капіталу для акціонерного підприємства [13, с.27].
Згідно балансу підприємства є наступні дані:
- простий акціонерний капітал - 800,0 тис. грн.;
- 7% капіталу - привілейовані облігації - 400,0 тис. грн.;
- облігації з купоном 12% річних - 150,0 тис. грн.;
- разом - 1350,0 тис. грн.
Можна припустити, що приведена структура капіталу для даних умов є оптимальною і її варто підтримувати.
Якщо відбудуться зміни, то вони можуть вплинути на пропорції між різними видами капіталу.
1. Питома вага (пропорція) акціонерного капіталу з простими акціями (800,0 тис. грн. * 100)/1350,0 тис. грн. = 59,26%
2. Питома вага акціонерного капіталу з привілейованими акціями (400,0 тис. грн. * 100)/1350,0 тис. грн. = 29,63%
3.Питома вага капіталу, вкладеного в облігації (150,0 тис. грн. * 100)/1350,0 тис. грн. = 11,11%
У такий спосіб структура капіталу буде наступною:
59,26% - 29,63% - 11,11%
Припустимо, що компанія планує збільшити капітал на 600,0 тис. грн., тоді використовуючи приведену вище структуру, капітал розподілиться в такий спосіб:
1. Акціонерний капітал із простими акціями зросте на
(600,0 тис. грн. х 59,26)/100= 355,56 тис. грн.
2. Акціонерний капітал із привілейованими акціями зросте на
(600,0 тис. грн. х 59,26)/100 - 177,78 тис. грн.
3. Зросте капітал, вкладений в облігації на
600,0 тис. грн. х 11,11 = 66,66 тис. грн.
Таким чином, структура капіталу буде наступною:
- капітал із простими акціями - 1155,560 тис. грн.;
- процентні привілейовані акції - 577,78 тис. грн.;
- дванадцятивідсоткові облігації - 216,66 тис. грн.;
- разом капітал - 1950,0 тис. грн.
Ця структура капіталу залишиться оптимальною для підприємства.
Розділ 4. Аналіз структури капіталу відповідно до стратегії його розвитку.
Економічна література пропонує різні методичні підходи до вирішення завдання оптимізації структури капіталу. Найпоширенішими з них є методичні підходи, що визначаються на основі:
— управління величиною ефекту фінансового левериджу, який використовується підприємством;
— формування політики фінансування активів з урахуванням вартості, ризику та термінів залучення капіталу;
— мінімальної вартості залучення капіталу.
Розглянемо суть та можливості використання кожного методичного прийому [20, с.87].
Вплив ефекту фінансового левериджу на кінцеві результати діяльності підприємства та інтереси його власників проаналізуємо за даними табл. 4.1.
Дані табл. 4.1 показують, що величина ефекту фінансового левериджу пов'язана зі структурою капіталу. Так, у другому варіанті, коли структура капіталу становить 50 %, дохідність власного капіталу порівняно з першим варіантом збільшується на 0,1. або на 10 %, а у третьому варіанті — на 0,22, або на 22 %.
Таблиця 4.1
Вплив структури капіталу на його фінансові результати
№ рядка | Показники та алгаритми розрахунків | Варіанти структур капіталу | ||
І | ІІ | ІІІ | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 1.1 1.2 2 3 3.1 3.2 4 5 6 7 |
Загальна сума капіталу: у тому числі: власний капітал залучений капітал Чистий дохід (виручка) від реалізації товарів робіт,послуг Витрати: у тому числі: операційні та інші витрати витрати за відсотками за кредит (20 % річних) Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (р. 2 – р. 3) Чистий прибуток після оподаткування (податок 30 %) (р. 4 – р. 4:0,3) Дохідність власного капіталу (р. 5 : р. 1.1) Ефект фінансового левериджу |
1500 1500 - 800 300 300 - 500 350 0,23 - |
1500 750 750 800 450 300 150 350 245 0,33 0,1 |
1500 450 1050 800 510 300 210 290 203 0,45 0,22 |