Сторінка
1
Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується подальшим розвитком всебічних взаємозв’язків і взаємозалежності між національними економіками. Показниками цих взаємовідносин є не лише вартісні та фізичні обсяги експорту та імпорту товарів, але й більшого значення набуває експорт та імпорт послуг, що сприяє зростанню неторгових операцій банків.
Завдяки запровадженню сучасних банківських технологій, існуванню розгалуженої мережі кореспондентських відносин і гнучкій тарифній політиці українським комерційним банкам вдалося значно розширити спектр і обсяги неторгових валютних операцій. До них можна віднести операції з обслуговування фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю, а також послуги, що надаються юридичним особам і не стосуються безпосередньо їх комерційної діяльності. На основі проведеного аналізу результатів діяльності українських комерційних банків з іноземною валютою протягом 2000 – 2001 років прибуток, одержаний від неторгових операцій у структурі прибутків від здійснення операцій з іноземною валютою, займає найбільшу питому вагу (рис. 1).
Рис. 1. Структура прибутку комерційних банків з операцій з іноземною валютою у 2000 році
Рис. 2. Структура прибутку комерційних банків з операцій з іноземною валютою у 2001 році*
Уповноважені банки, отримавши ліцензію на проведення операцій, зазначених у пункті 16 Переліку операцій банків, які підлягають ліцензуванню НБУ, мають право здійснювати наступну діяльність:
– купівлю у фізичних осіб – резидентів та нерезидентів – готівкової іноземної валюти та продаж фізичним особам-резидентам іноземної валюти за готівкові грошові кошти в грошовій одиниці України;
– зворотний обмін готівкових грошових коштів у грошовій одиниці України на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам;
– купівлю та продаж готівкової іноземної валюти для юридичних осіб з наданням відповідних касових ордерів – купівлю та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкові грошові кошти в грошовій одиниці України, а також купівлю та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкову іноземну валюту з наданням відповідних квитанцій або касових ордерів;
– видачу готівкою іноземної валюти за пластиковими картками;
– конверсію готівкової іноземної валюти однієї країни на готівкову іноземну валюту іншої країни з наданням квитанцій або касових ордерів;
– дозвіл на вивезення валюти, що була знята з рахунка або придбана в уповноваженому банку, через митний кордон України;
– видачу грошових акредитивів (оплата грошових акредитивів, відкриття грошових акредитивів);
– організацію роботи та порядок проведення операцій в обмінних пунктах;
– інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.
Зважаючи на практику проведення неторгових операцій їх можна розглядати з кількох позицій:
1. Залежно від суб’єкта надання послуг неторгового характеру вони поділяються на ті, що надаються банківськими установами (спеціалізованими та універсальними); послуги компаній, фірм (агентських обмінних пунктів валют, клубних пластикових карток, переказів коштів своїх клієнтів тощо), які займаються обслуговуванням пластикових карток, грошових переказів тощо, тобто послуги, що надаються іншими суб’єктами.
* Діаграми побудовано на основі розрахунків (як середньозважене), проведених за даними фінансової звітності п’яти комерційних банків України.
В Україні переважна більшисть послуг неторгового характеру надається банківськими установами.
2. Залежно від типу клієнтів, які отримують послуги:
– операції, що проводяться для юридичних осіб (сплата витрат на відрядження та операції з корпоративними пластиковими картками);
– операції, що проводяться для фізичних осіб (фізичні особи можуть отримати весь спектр неторгових операцій).
3. Залежно від виду неторгові операції можна поділити на три групи: переказні, конвер-сійні та ведення валютних рахунків клієнтів (останнє частіше виступає складовою переказних операцій).
Переказні операції – це такі операції, в основі яких лежить переказ коштів однієї особи на користь іншої, або трансформація грошових коштів особи для використання їх тією ж особою (операції з дорожніми чеками). До переказних операцій належать:
– операції з дорожніми чеками;
– операції з пластиковими картками;
– послуги з переказу коштів клієнта за кордон;
– оплата переказів з-за кордону та сплата інших платіжних документів.
Конверсійні операції – купівля та продаж іноземної валюти через обмінні пункти. Згідно з українським законодавством такі операції можуть проводитись не лише банківськими установами.
4. Залежно від джерела фінансування можна визначити такі види неторгових операцій:
– за рахунок власних коштів клієнта;
– за рахунок кредитних ресурсів банку;
– операції з кредитними картками;
– змішані.
Залежно від місця здійснення це можуть бути операції, що проводяться на внутрішньому та міжнародному ринках.
З переліку неторгових операцій в іноземній валюті на внутрішньому ринку здебільшого здійснюються операції з обміну іноземної валюти через мережу обмінних пунктів і ведення валютних рахунків фізичних осіб. Переважна більшість неторгових операцій в іноземній валюті (перекази коштів, операції з дорожніми чеками та пластиковими картками) проводяться на міжнародних ринках.
5. Залежно від джерел регулювання неторгові операції поділяються на:
– операції, що регулюються законами України та нормативними актами НБУ;
– операції, що регулюються міжнародними угодами;
– операції, що регулюються міжнародними правилами;
– операції, що регулюються змішаним чином (таке регулювання в Україні найбільш поширене).
6. Залежно від виду валюти – операції, що проводяться в конвертованій або в неконвертованій валюті. Операції з пластиковими картками та дорожніми чеками здійснюються, як правило, у конвертованій валюті. Щодо операцій з переказу та отримання коштів або ведення валютних рахунків клієнтів, вид валюти залежить від конкретної країни (так, перекази з України в країни СНД відбуваються в національній валюті України) та виду валюти, що вносяться клієнтом на рахунок. Конверсійні операції можуть проводитися з будь-яким видом валюти.
7. Неторгові операції можна класифікувати за видом доходу, що отримує банк від їх здійснення: