Сторінка
2

Місце і стан неторгових операцій в діяльності комерційних банків України

– комісійна винагорода (банк отримує її практично за всі види неторгових операцій);

– проценти та комісійна винагорода (такий дохід банк отримує по операціях з кредит­ними та дебетними картками з овердрафтом).

Для забезпечення розрахунково-касового обслуговування своїх клієнтів в іноземній валюті банки для цього повинні створити систему елементів внутрішньобанківської інфра­структури [16, c. 286].

Динаміка обсягів проведення операцій з готівковою іноземною валютою комерційни­ми банками України представлена на рис. 3, де видно, як каса у вільноконвертованій валюті становить близько половини загального обсягу готівки у комерційних банках. У 1999 році на касу у вільноконвертованій валюті припадало 45 %, у 2000 році – 52 %, у 2001 та 2002 роках відповідно 49 % та 44 %.

Рис. 3. Динаміка обсягу каси комерційних банків України (млн грн) *

Переважний обсяг операцій з готівковою іноземною валютою комерційні банки здій­снюють через свої обмінні пункти. Обмінні пункти – це структурні одиниці комерційних бан­ків, які виконали необхідні умови для їх відкриття і мають відповідні пункти валютної ліцензії. Обмінні пункти забезпечують валютне обслуговування фізичних осіб – резидентів і нерезидентів. Обмінні пункти уповноважених комерційних банків можуть здійснювати операції:

– купівля і продаж готівки іноземної валюти за готівку в гривнях. Відповідно до ви­мог нормативних актів не можуть бути підставою для відмови в купівлі (обміні) незначні дефекти банкнот внаслідок природного зношення: забруднення, надрив та потертість, а також невеликі плями і надписи, які не змінюють основних ознак платоспроможності. Гро­шові білети, що не підлягають купівлі у зв’язку з пошкодженням за згодою власника, можуть бути прийняті на інкасо уповноваженим банком (лише через касу банку). Встанов­лення різних курсів купівлі-продажу, обміну іноземної валюти залежно від року емісії бан­к­нот розцінюються як порушення встановлених правил роботи уповноважених банків;

– купівля і продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівку в гривнях, а також продаж і оплата платіжних документів в іноземній валюті за готівку в іноземній валюті. Відповідно до постанови НБУ № 520 від 29.12.2000 ”Про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України”, фізичні особи протягом опе­ра­ційного дня можуть придбати в обмінному пункті дорожні чеки на суму до 1000 дол. США або еквівалент в іншій іноземній валюті з оформленням повідомлення про продаж дорожніх чеків. Операції з продажу дорожніх чеків у пунктах обміну здійсню­ються без видачі довідки на вивезення за межі України іноземної валюти, продажу готів­кової іноземної валюти [2];

– розмін платіжного грошового знака іноземної держави за платіжні грошові знаки тієї самої іноземної держави. Комісійна винагорода уповноважених банків за вказаною операцією не може перевищувати 2 відсотки. Комісійна винагорода стягується як в іно­земній, так і національній валюті (за бажанням клієнта) за курсом Національного банку України. Зазначені операції обміну купюр здійснюються тільки для фізичних осіб-рези­дентів. Встановлення різних курсів купівлі-продажу, обміну іноземної валюти залежно від року емісії розцінюється як порушення встановленого Національним банком України порядку обміну іноземної валюти [3];

– обмін (конверсія) готівки в іноземній валюті однієї держави на готівкові гроші іншої іноземної держави. Обмінним пунктам заборонено відмовляти у здійсненні валюто­обмінних операцій за наявності коштів для цього. Відповідальність за недотримання вимог інструктивних матеріалів уповноважений банк несе відповідно до ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про систему валютного регулювання та валютного конт­ролю”.

Згідно з Положенням про пункти обміну валюти, затвердженим постановою НБУ № 129, режим роботи обмінного пункту встановлюється банком чи установою, що від­крила обмінний пункт самостійно, хоча тут існують і певні обмеження. Так, у прикордон­них зонах, аеропортах, на морських і річкових вокзалах обмінні пункти повинні працю­вати не менш ніж 20 годин на добу, а режим роботи в інших місцях погоджується з ад­мі­ні­страцією установи, на території якої вони відкриті, але не менш, ніж 8 годин на добу щоденно. Операції з купівлі – продажу іноземної валюти здійснюються в порядку та за курсом, встановленим НБУ з можливістю 10-відсоткового відхилення [4]. По цих операціях банком стягується комісійний збір у національній валюті, розмір якого встановлюється уповноваженим банком або уста-новою, що отримала ліцензію НБУ, за погодженням з уповноваженим банком, з яким укла-дено агентську угоду.

Закон “Про банки і банківську діяльність” не визначає діяльність, пов’язану з торгів­лею іноземною валютою, винятково, прерогативою банків [5]. Маючи ліцензію НБУ, банки можуть здійснювати торгівлю іноземною валютою через власні обмінні пункти і за допомогою укладання агентських угод [6] з іншими юридичними особами-резидентами (п. 3 ст. 5 Декрету № 15-93) [7]. “Агентські” обмінні пункти мають право проводити зазначені вище види валютообмінних операцій, крім двох: конверсійні операції, обмін купюр однієї іноземної валюти.

Таблиця 1

Ранжування банків за обсягом каси*

Посилена недовіра з боку Національного банку до агентських “обмінників” порівняно з ”банківськими” – цілком небезпідставна. За свідченням спеціалістів, банк, маючи свої обмінні пункти, самостійно відповідає за порушення. А якщо порушення припустився “агент” – це проблема “агента”, (хоча уповноважений банк залишає за собою функцію агента валютного контролю).

Ринок готівкової іноземної валюти є досить об’ємним сегментом валютного ринку України. Як видно з даних таблиці 1, провідні позиції на ринку готівкової іноземної валюти протягом досліджуваного періоду займає п’ятірка з усього складу банків: Аваль, Приватбанк, Промінвестбанк, Ощадбанк та Укрсоцбанк. Більш детально інформацію щодо діяльності цих банків на ринку готівкової валюти подано на рисунку 4.