Сторінка
14
2.2 Реорганізація ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод"
Причиною реорганізації підприємства ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" стало зіткнення керівництва підприємства з такою проблемою, як загроза ворожого поглинання холдинговою структурою. В цілях захисту від недружніх намірів інвесторів акціонери вирішили перетворити ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" у Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Iнгулецький хлiбзавод".
ВАТ „Інгулецький хлібзавод” має акціонерів (засновників) - юридичних осіб – 5, та акціонерів (засновників) – фізичних осіб – 363. Частка акцій, які належать юридичним особам, вiд їх загальної кількості складає 83,70%, та фізичним особам, від їх загальної кількості - 16,30% (див. дод. В).
Але тут керівництво, яке володіє контрольним пакетом акцій, зіткнулося з іншими обставинами. Реалізації рішення заважала одна обставина: у товаристві було 363 акціонера, більшість з яких були робітниками підприємства. Приймаючи рішення про перетворення ВАТ у ТОВ, необхідно враховувати одну немало важливу обставину: кількість акціонерів реорганізованого ВАТ повинно бути меншим за 50. У зв’язку з цим основним акціонерам компанії необхідно заздалегідь потурбуватись про зменшення кількості власників акцій. В частості, можна провести масову скупівлю акцій у фізичних осіб або ж скористатися схемою, яка ґрунтується на довірливих відносинах керівництва компанії з її акціонерами – фізичними особами.
Ситуацію можливо було б врятувати, викупивши основний масив дрібних пакетів акцій, але фізичні особи, в силу ряду причин, не хотіли продавати акції керівництву. Вихід із складеної ситуації був знайдений генеральним директором заводу. Заздалегідь з міноретарними акціонерами була проведена роз’яснювальна робота, в ході якої їх переконували у загрозі небезпеки суспільству при поглинанні підприємства, при цьому наголос робився на неминуче скорочення штату працівників з подальшим закриттям заводу новими власниками. Після чого працівникам запропонували спосіб боротьби з ворожими діями сторонньої компанії: самостійно сформувати групи, які складаються з десяти акціонерів, а потім обрати з числа групи найбільш поважливу людину. Згодом решта членів групи продає акції, які їм належать вказаній людині. В результаті таких дій число акціонерів зменшується в десять раз, що дозволяє виконати перетворення підприємства. Після недовгого міркування робітники погодились.
Таким чином, керівництву компанії не тільки вдалося реорганізувати підприємство, але й істотно полегшити управління підприємством, адже домовитися з невеликою кількістю акціонерів набагато легше.
Ефективність перетворення підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю полягає в ряді таких засад:
- товариство з обмеженою відповідальністю не зобов’язано розкривати інформацію про свою діяльність у обсязі, який передбачено для відкритих акціонерних товариств;
- учасники товариства, які володіють не менш ніж 10% статутного капіталу, мають право вимагати у судовому порядку виключення з ТОВ, учасника, який грубо порушує свої обов’язки або своєю діяльністю (бездіяльністю) робить неможливою діяльність суспільства або суттєво перешкоджає їй. На практиці це дозволяє головним компаньйонам прибрати з бізнесу учасників, які їм заважають;
- у статуті ТОВ можливо передбачити обмеження входження третіх осіб в кількість учасників компанії. Інакше кажучи, компаньйони будуть самостійно вирішувати: приймати спадкоємця або одарованого в число учасників компанії;
- у товаристві з обмеженою відповідальністю встановлений більш простий порядок управління. Якщо на загальних зборах приймають участь усі засновники ТОВ, то можна прийняти рішення і по тим питанням, які не були заздалегідь занесені до повістки дня зборів. Окрім того, при прийнятті рішення учасниками ТОВ шляхом заочного голосування може бути використаний телефонний та електронний зв’язок, що значно підвищує ефективність управління компанією.
Попередній аналіз стану підприємства ВАТ "Iнгулецький хлiбзавод" (розділ 2.1) показав, що на підприємстві за період 2003-2004 роки, виникло багато проблем – зниження платоспроможності підприємства, рентабельності, ліквідності, погіршилась матеріально-технічна база, кваліфікація працівників знаходиться на низькому рівні, низька конкурентоспроможність продукції
Для вирішення цих проблем керівництво вирішило опанувати серію нових видів продукції, вирішивши таким чином головну проблему з підвищення конкурентоспроможності продукції. Такий проект є досить ефективним і здатен збільшити обороти підприємства як мінімум у два рази.
Наступним етапом буде залучення інвесторів. Але тут потрібно усвідомлювати, що ніхто не буде вкладати гроші у "лежаче" підприємство. Інвестиції вкладаються в розвиток підприємства, а не у його оживлення. Залучення інвестицій, як правило, припадає на період або після реорганізації, або після наведення порядку. Таким чином, попередній етап можна вважати підготовчими по відношенню до другого.
Процес перетворення акціонерного товариства, складається з наступних етапів:
1. Засідання ради директорів товариства, на якому приймається рішення про скликання позачергових зборів акціонерів із включенням в його повістку питання про реорганізацію підприємства у формі перетворення.
2. Проведення загальних зборів акціонерів, які певним числом голосів власників голосуючих акцій, які беруть участь у зборах, приймає рішення про перетворенні підприємства, порядку та умовах його здійснення (в тому числі затверджується передавальний акт), про порядок обміну акцій підприємства на внески учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
3. На протязі 30 днів з дати прийняття рішення про реорганізацію компанії здійснюється письмове повідомлення кредиторів про прийняте рішення. Окрім того, відомості про це публікуються у відповідному печатному виданні.
4. На спільному засіданні учасників створюваного товариства з обмеженою відповідальністю вирішується питання про затвердження його засновницьких документів та передавального акту, а також обрання органів управління.