Сторінка
1

Політика управління джерелами фінансування ВАТ „Північний ГЗК”

Вступ

Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, що здійснюють виробничу, науково-дослідну й комерційну діяльність, в результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують, розподіляють доходи, формують відповідні фонди фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси відіграють провідну роль у формуванні матеріальних і трудових ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази, придбанні сучасних інформаційних технологій.

Фінансові ресурси – це єдиний вид ресурсів, що трансформується безпосередньо з мінімальним часовим лагом у будь-який інший вид ресурсів.

Ефективне управління фінансовими ресурсами підприємства є запорукою стабільності розвитку підприємства, його фінансового стану, зростання ринкової вартості та добробуту власників. Головними напрямками управління фінансами підприємства є формування, розподіл та використання фінансових ресурсів підприємства. Важливим аспектом управління формуванням фінансових ресурсів є визначення структури джерел їх надходжень.

Джерела формування фінансових ресурсів суб’єкта господарювання відображуються у пасиві балансу і складаються з власних та позикових.

Основу фінансування діяльності підприємства складають власні джерела, використання яких призводить до зростання ринкової вартості підприємства та зниження підприємницьких ризиків.

Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових коштів. Використання позикового капіталу дає змогу значного розширення обсягу господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових фондів, а в кінцевому рахунку – підвищити ринкову вартість підприємства.

Але залучення позикового капіталу знижує фінансову стійкість підприємства, при цьому дає можливість збільшити прибутковість власного капіталу. Тому актуальність теми обумовлена тим, що шляхом ефективного управління позиковим капіталом, оптимізації структури капіталу за джерелами його утворення, тобто, зокрема співвідношення позикового і власного капіталу, а також визначення та дотримання найкращих пропорцій між видами позикового капіталу, забезпечує необхідний рівень рентабельності, стійку фінансову рівновагу підприємства в процесі його розвитку, максимізується його ринкова вартість.

Мета дипломної роботи – дослідження засад формування структури джерел фінансування діяльності підприємства та визначення шляхів її вдосконалення

Предметом роботи є політика управління джерелами фінансування ВАТ „Північний ГЗК”

Об’єкт роботи – фінансово-господарська діяльність ВАТ „Північний ГЗК”

Завдання роботи:

- визначити сутність, склад та структуру джерел фінансування підприємства;

- вивчити правове регулювання формування фінансових ресурсів підприємства;

- розглянути методику оцінки ефективності формування структури джерел фінансування;

- проаналізувати техніко-економічні показники діяльності підприємства та залежність їх змін від рівня ефективності фінансової діяльності підприємства;

- оцінити фінансовий стан підприємства;

- дослідити динаміку і структуру джерел фінансування підприємства;

- проаналізувати ефективність використання власних та позикових коштів підприємства;

- розглянути шляхи вдосконалення структури джерел фінансування підприємства. підприємства.

При виконанні роботи використовувались статистичні методи вивчення економічних об’єктів, динамічний, структурний, факторний, коефіцієнтний аналіз. Методи фінансового планування та прогнозування. При дослідженні проблеми використовувались законодавчі та нормативні акти, монографії, статті видань періодичного друку та матеріали надані ВАТ “ Північний ГЗК”. Основою теоретичного аналізу є роботи вітчизняних та зарубіжних економістів таких, як Бланк И.А., Цал-Цалко Ю.С., Терещенко О.О., Лахтіонова Л.А., А.М.Поддерьогін.

1 Теоретичні аспекти формування структури джерел фінансування підприємства

1.1 Економічна сутність та види фінансових ресурсів підприємства

Матеріальним носієм фінансових відносин виступають фінансові ресурси. І це виділяє фінанси із сукупності економічних категорій. Можна сказати, як сукупність економічних відносин знаходять своє конкретне вираження у фінансових ресурсах, переважаючої формою руху яких є фонди.

Досі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту та ролі у відтворювальному процесі. Багато визначень, що подаються в словниках та науковій літературі не відповідають сутності фінансових ресурсів або розкривають її не повністю.

Так, фінансово-кредитний словник, визначає фінансові ресурси як сукупність фондів грошових засобів, що перебувають у розпорядженні держави, підприємств і організацій; створюються в процесі розподілу та перерозподілу сукупного суспільного продукту і національного доходу.

Бірман О.М характеризує фінансові ресурси як виражену в грошах частину національного доходу, сконцентровано безпосередньо в державі чи на підприємствах для використання на цілі розширеного відтворення і на загальнодержавні потреби [24, с. 23]

Сичов М.Г підкреслює, що фінансові ресурси як грошові нагромадження і грошові фонди створюються підприємствами, об'єднаннями, організаціями, державою в порядку розподілу й перерозподілу суспільного продукту і національного доходу [29, с. 11]

Наведені визначення фінансових ресурсів вказують на місце створення ресурсів і належність їх до суб'єктів фінансових відносин. Але не визнають джерело їх створення та призначення.