Сторінка
1

Складові бюджетного менеджменту. Завдання вивчення дисципліни

Кожна система управління, в тому числі й управління бюджетом, складається з двох взаємозв'язаних частин — об'єкта і суб'єкта управління. На якості управління однаково відбивається знання як об'єкта, тобто керованої системи, так і суб'єкта, або керуючої системи. Але певна підпорядкованість між ними існує. Визначальним є все-таки знання об'єкта управління, адже без цього процес управління просто неможливий. Тому і засвоєння бюджетного менеджменту починається з вивчення сутності та структури бюджету держави.

Бюджет як об'єкт управління є дуже складним і різноплановим явищем, котре потребує глибокого і всебічного вивчення. Він має різні прояви, а саме: за економічною сутністю бюджет являє собою економічну категорію, що відображає певні відносини у суспільстві; за формою прояву — це основний фінансовий план, котрий затверджується в законодавчій формі, а тому є правовою категорією; за матеріальним змістом — це централізований фонд грошових коштів держави, що забезпечує їй базу для виконання встановлених функцій. Усі ці прояви бюджету взаємозв'язані. Неможливо добре розумітися на бюджеті, знаючи, навіть досконало, лише одну його сторону, — необхідно мати комплексне уявлення.

Структура бюджету розглядається за двома напрямами. По-перше, відповідно до вертикальної ієрархії органів державної влади й управління. На кожному з рівнів складається, затверджується і виконується окремий бюджет. Така побудова бюджету характеризується поняттями «бюджетний устрій» і «бюджетна система». По-друге, структура бюджету характеризується складом і співвідношенням його доходів і видатків. Оскільки бюджет як економічна категорія стосується всіх юридичних і фізичних осіб, то структура доходів і видатків бюджету є не просто їх арифметичним співвідношенням, а характеристикою збалансованості та врівноваженості інтересів у суспільстві. Саме з цих позицій необхідне детальне вивчення структури бюджету.

Система управління бюджетом, як зазначалося, складається з двох елементів — сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності у бюджетному процесі. Охарактеризуємо з цих позицій складові бюджетного менеджменту. Вони визначаються загальними функціями управлінської діяльності. Наука про управління виділяє такі основні функції менеджменту: стратегічне планування, планування реалізації стратегії, організація виконання розроблених планів, облік і контроль. Виходячи з цих функцій та зі структури бюджетного процесу як предмета бюджетного менеджменту, можна виділити такі складові бюджетного менеджменту, що розглядаються в даному підручнику: управління бюджетним процесом, яке включає бюджетне планування та організацію виконання бюджету; облік виконання бюджету; контроль за виконанням бюджету.

Зауважимо, що основна і визначальна функція менеджменту — стратегічне планування — в Україні сьогодні практично сповна не реалізується. Були спроби розроблення окремих стратегічних документів, наприклад бюджетної концепції, але вони не мали логічного завершення. Не тільки стратегія бюджетного планування, а й загальна економічна доктрина в Україні в завершеному вигляді не існує, що і було однією з причин тривалої фінансової кризи.

Реалізація функції стратегічного планування покладається на органи законодавчої влади. У бюджетному процесі вона здійснюється через направлення в органи виконавчої влади бюджетної резолюції на наступний рік. Функції планування реалізації стратегії (поточне бюджетне планування) та організації виконання розроблених планів (виконання бюджету) покладаються на органи виконавчої влади й оперативного управління бюджетом і виконуються ними в межах бюджетного процесу.

Облік і контроль виконання бюджету не є безпосередніми складовими бюджетного процесу, їх роль у виконанні затвердженого бюджету обумовлена необхідністю постійного моніторингу використання централізованих грошових коштів.

Роль обліку виконання бюджету в бюджетному менеджменті визначається місцем обліку в системі управління. Сутність управлінської діяльності полягає в прийнятті своєчасних і правильних рішень з питань планування і виконання бюджету. У свою чергу, прийняття таких рішень ґрунтується на аналізі відповідної інформації, що характеризує стан об'єкта управління — бюджету — на певну дату чи за певний період.

Завдання обліку — забезпечувати систему управління необхідною інформацією. При цьому обов'язковими є такі вимоги до обліку: повнота, достовірність, своєчасність. Повнота означає, що облік ведеться за всіма показниками і параметрами, які характеризують стан бюджету. Достовірність показує, що облікові й звітні дані відповідають реальній дійсності. Своєчасність характеризує наявність необхідної інформації саме в період прийняття відповідних рішень. Без повноти інформації не може бути впевненості у правильності відповідних рішень щодо бюджетного планування та виконання бюджету. Недостовірність інформації спричинює прийняття неправильних рішень. Чим менш точна інформація, тим більш вірогідним є неправильне рішення. І нарешті, найповніша і найдостовірніша інформація стає непотрібною, якщо вона отримана із запізненням, тобто після прийняття відповідного рішення. Отже, облік виконання бюджету є тією забезпечуючою системою, на якій базується бюджетний процес.

Безперечно, правильність у прийнятті рішень залежить і від кваліфікації бюджетних менеджерів, і від методології бюджетної роботи, яка вивчається в даній навчальній дисципліні. Однак визначальною основою в управлінні бюджетом є саме інформація, оскільки найкращі знання не допоможуть, якщо інформаційне забезпечення не відповідає встановленим вимогам.

Контроль за виконанням бюджету є одним з основних напрямів фінансового контролю. Обсяг грошових коштів, що централізуються в бюджеті, та розгалуженість бюджетних взаємовідносин у суспільстві ставлять питання контролю за виконанням бюджету в ряд першочергових завдань. Цей контроль здійснюють органи державної влади й управління, а також спеціалізовані служби фінансового контролю — Рахункова палата, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба. У розвинених країнах такий контроль здійснюється і безпосередньо громадянами як у прямій формі, так і в опосередкованій. Пряма форма виявляється в тому, що проект бюджету і дані про його виконання є доступними на всіх рівнях кожному громадянинові, тобто він може ознайомитися з ними будь-коли. Опосередкована форма пов'язана з виборами представників влади. За наявності якихось порушень у бюджетному процесі шансів на переобрання практично не залишається. Тобто контроль забезпечується насамперед гласністю і відкритістю бюджетного процесу, що, у свою чергу, впливає і на контролюючі органи. Адже в таких умовах і їхня діяльність стає відкритою, а результати можуть бути перевірені.