Сторінка
1
План
1. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг, її розподіл.
2. 2.Фонди підприємств (Фонд відшкодування. Валовий доход. ФОП. Оподатковуваний і чистий прибуток.
1) Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг, її розподіл.
Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача.
Реалізація продукції (Т´–Г´) це кінцева стадія кругообороту коштів підприємства. Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. В умовах ринкової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробничі відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень погашених відсотків, що в кінцевому рахунку відбиваються на фінансовому результаті діяльності підприємства. Виручка від реалізації продукції – це вартість реалізованих товарів, робіт, послуг.
Нормативно-законодавчі документи з оподаткування і ті, які регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні не містять чіткого визначення терміну “реалізація”, у податковому законодавстві він замінений на “продаж”. Відсутність чіткого визначення даних понять в чинному законодавстві призводить до того, що операція з реалізації продукції твердо не прив’язана до факту реальної оплати її вартості, до строків здійснення її оплати. Адже для організації фінансового господарства підприємства найважливіше завдання має сам обсяг реалізованих надходжень коштів від реалізації (продажу). До того ж з 1 липня 1997 року законодавчо встановлено, що обсягом виручки від реалізації продукції вважати – вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), яка визначена в одержаних для оплати покупцем (замовником) розрахункових документах, без урахування фактичного надходження грошей.
Величина виручки від реалізації продукції залежить від: 1) кількості, асортименту та якості продукції; 2) рівня реалізаційних цін, розрахункової дисципліни. Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки. Асортимент справляє двоякий вплив: чим більше виробів з високою ціною тим більша величина виручки і навпаки. Ціни – вільні, фіксовані, регульовані. Фіксовані ціні встановлюються адміністративно – державою на товари першої необхідності і на монопольні товари (газ, електроенергію), регульовані – державою: на хліб, продукти дитячого харчування тощо. Вільні – ті, що склалися на ринку залежно від попиту і пропозиції. Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і ПДВ. Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:
Ц1=С+П,
де Ц1 – ціна продукції;
С – собівартість продукції;
П – прибуток.
Ц2=С+П+АЗ+ПДВ+ТН,
де АЗ – акцизний збір;
ПДВ – податок на додану вартість;
ТН – торгова націнка.
Наприклад, собівартість підакцизного виробу А становить 4 грн. Прибуток при плановій рентабельності 25% становить 1 грн. (4х0,25=1 грн.). Ставка акцизного збору 50%, тоді ціна виробу дорівнює 10 грн. ((4х1)х100:(100-50)), а з ПДВ, що становить 20% ціна зросте до 12 грн. (10+10х0,2), а роздрібна ціна з торговою націнкою становитиме 13,8 грн. (12+12х0,15), якщо націнка буде 15%. Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначається за формулою:
В=РхЦ,
де Р – кількість реалізованих виробів;
Ц – ціна.
Кошти, що надходять від реалізації продукції покривають : 1) матеріальні витрати підприємства на виготовлення продукції, включаючи амортизацію основних фондів; 2) інші витрати, що прирівнюються до матеріальних (на соц. страхування, на створення цільових бюджетних і позабюджетних фондів); 3) на оплату праці (трудові витрати); 4) комерційні (позавиробничі, витрати, що пов’язані зі збутом продукції). Ці чотири групи витрат складають повну собівартість продукції. Такий розподіл виручки від реалізації використовується в системі оподаткування.
Виручка від реалізації надходить за оптовими цінами і планується за такою формулою:
В=З1+ТП–З2,
де ТП – товарна продукція в плановому році. Визначається множенням кількості виробів в асортименті на оптову ціну за одиницю;
З1 – залишки нереалізованої продукції на початок планового року;
З2 – залишки на кінець планового року;
З1 і З2 – визначаються по балансу за виробничою собівартістю і перераховуються за оптовими цінами.
K – коефіцієнт перерахунку, який дорівнює відношенню вартості продукції в оптових цінах до її виробничої собівартості.
2.Фонди підприємств (Фонд відшкодування. Валовий доход. ФОП. Оподатковуваний і чистий прибуток.
Крім покриття всіх елементів собівартості продукції виручка від реалізації містить прибуток, а також ПДВ і в залежності від товару (продукції) акцизний збір, які мають у повному обсязі перераховуватися до державного бюджету, бо це накопичення, які централізуються державою.
3) Фонд відшкодування або заміщення – частина суспільного сукупного продукту, яка повинна бути відшкодована виробництву для його подальшого безперебійного функціонування. Він дорівнює вартості матеріальних затрат (сировини, матеріалів, палива, машин, обладнання тощо). Чим менше їх витрачається у розрахунку на одиницю готової продукції, тим більший національний доход (НД).
Валовий доход підприємства – це загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого протягом певного періоду в грошовій, матеріальній, нематеріальній формах. Нематеріальні форми – це товарні знаки, винаходи, патенти, ліцензії, права користування землею та іншими природними ресурсами, програмні продукти та інше. Визначається як різниця між виручкою реалізованої та матеріальними і прирівняними до них витратами.
Завантажити реферат